З 2005 року у всьому світі з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я у співпраці зі Світовою лігою боротьби з гіпертонією проводиться Всесвітній день боротьби з гіпертонією. 20 річниця Всесвітнього дня боротьби з гіпертонією, що відбудеться 17 травня 2025 року, буде проходити під гаслом: «Вимірюйте артеріальний тиск точно, контролюйте його, живіть довше!». Всі інформаційні заходи з нагоди цього Дня направлені на підвищення обізнаності населення про небезпеку гіпертонії та способи профілактики захворювання.

Артеріальна гіпертонія відноситься до найбільш поширених захворювань людини. За оцінками ВООЗ, гіпертонією страждають близько 1,28 млрд людей віком 30–79 років у всьому світі, дві третини із яких проживають у країнах з низьким або середнім рівнем доходу. Не підозрюють про наявність у себе захворювання 46% людей з гіпертонією, діагностикою та лікуванням охоплено менше половини (42%) пацієнтів. Приблизно кожен п’ятий (21%) гіпертонік контролює своє захворювання. 

За даними статистики, в м. Харкові станом на 01.04.2025 р. зареєстровано 83 688 хворих на гіпертонічну хворобу (за аналогічний період 2024 року 88 151), вперше виявлено 4 443 хворих, захворюваність на гіпертонічну хворобу склала  374,6 на 100 тис. населення.

Артеріальна гіпертонія – мультифакторне захворювання, що характеризується стійким, хронічним підвищенням систолічного (більше 140 мм рт. ст.) і діастолічного (більше 90 мм рт. ст.) артеріального тиску.

Існує два типи цього захворювання:

– Первинна артеріальна гіпертонія (есенціальна) – цей вид гіпертонії становить до 90-95% від числа всіх видів артеріальної гіпертонії.

– Вторинна артеріальна гіпертонія (симптоматична) – становить всього 5-10% від усіх випадків гіпертонії, причиною якої зазвичай служить конкретна патологія того чи іншого органу (серця, нирок, щитоподібної залози та ін.).

На розвиток артеріальної гіпертонії впливають чинники, які можна розділити на ті, що модифікуються, тобто, на які людина може вплинути (паління; ожиріння; стресові ситуації; зловживання алкоголем; гіподинамія), і чинники, що не модифікуються, на які людина вплинути не може (спадковість, стать, вік старше 55 років).

У початкових стадіях клініка захворювання невиражена, хворий тривалий час може не знати про підвищення артеріального тиску, однак з прогресуванням гіпертонії з’являються скарги на головний біль, запамороченням, шум у вухах, болі в області серця, миготіння «мушок» і пелена перед очима,  швидка стомлюваність, зниження працездатності та пам’яті, дратівливість,  переважання тривожних настроїв.

 Людина не завжди помічає ознаки гіпертонії та іноді приймає симптоми за звичайну перевтому. Якщо протягом тривалого часу не звертати увагу на високі значення показників артеріального тиску, серцево-судинна система повільно, але незворотньо змінюється. А оскільки кровоносна система забезпечує живленням всі органи і тканини, то порушення цього процесу призводить до дисфункції останніх та викликає найнебезпечніші ускладнення: гіпертонічний криз; інфаркт міокарда; інсульти головного мозку; хронічна ниркова недостатність; аневризма аорти та інші. 

За особливість гіпертонії мати майже безсимптомний перебіг та загрожувати тяжкими ускладненнями її називають «тихим убивцею».

Для діагностики гіпертонії застосовують вимірювання артеріального тиску протягом декількох днів в різний час доби – так званий профіль тиску. Найточніше він визначається за допомогою добового моніторингу тиску, як правило, з одночасною реєстрацією ЕКГ.

Для зменшення ризику розвитку артеріальної гіпертонії, необхідно дотримуватися простих і ефективних заходів, спрямованих на зміну поведінки і способу життя: 

1. Зниження і нормалізація маси тіла шляхом корекції харчування: доцільно включати в раціон продукти багаті кальцієм (молочні знежирені продукти), калієм, магнієм, харчовими волокнами (овочі, фрукти, зелень, хліб грубого помелу, висівки), знежирені або страви з низьким вмістом жиру; рибу (не менше 2 разів на тиждень). Обмежити вживання продуктів, що містять насичені жири, солодощі. Як встановлено: зниження маси тіла на 1 кг супроводжується зниженням показників систолічного тиску на 1,5-3 мм рт. ст., діастолічного  – на 1-2 мм рт. ст.
2. Щоденні динамічні аеробні фізичні навантаження протягом 30-60 хвилин (наприклад, прогулянки швидким кроком, плавання, катання на велосипеді тощо). 
3. Обмеження споживання кухонної солі (до 5 г на добу). 
4. Утримуватися від вживання алкоголю. За новітніми дослідженнями встановлено, що безпечних доз вживання алкоголю не існує. Виходячи з цього, вживання алкоголю некорисно ані для здорових людей, ані для людей з певними захворюваннями, особливо серцево-судинними. Слід також враховувати можливу небажану взаємодію алкоголю з антигіпертензивними лікарськими засобами.
5. Куріння, будучи одним із факторів виникнення захворювань серця, сприяє швидкому зношуванню та старінню серцево-судинної системи, тому лікарі наполегливо рекомендують припинити палити.

Медикаментозну терапію при гіпертонії призначає виключно лікар після ретельного обстеження та визначення ступеню захворювання, наявності ризику ускладнень та супутніх станів (цукровий діабет, захворювання нирок тощо). Самолікування артеріальної гіпертензії, пропуск прийому медикаментів або вживання їх у не терапевтичних дозах призводить до швидкого розвитку ускладнень, що може стати причиною глибокої інвалідності чи смерті людини.

В м. Харкові амбулаторне спостереження пацієнтів з гіпертонією здійснюється у всіх міських поліклініках як сімейними лікарями, так й лікарями-кардіологами. Стаціонарна спеціалізована медична допомога таким хворим  надається в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР (пров. Станіслава Партали, 3А), КНП «Міська клінічна лікарня №8» ХМР (вул. Салтівське шосе 266-Г), КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР (пр. Героїв Харкова 195), КНП  «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» ХМР (пр. Олександрівський 122), КНП «Міська клінічна лікарня №27» ХМР (вул. Гр. Сковороди 41), КНП «Міська лікарня №28» ХМР (вул. М. Гуревича 14).

ТОВ «Сигма-орто» розпочало свою діяльність у 2016 році і на сьогодні є дуже відомим і потужним виробником протезів нижніх кінцівок в Україні, досвід наших спеціалістів сягає більше 25 років і дозволяє виробляти вироби будь-якої складності.

Обслуговування пацієнтів проводиться безпосередньо на підприємстві, а також здійснюються виїзди до пацієнтів додому, реабілітаційних центрів, пансіонатів тощо.

Серед  пацієнтів ТОВ «Сигма-орто»  не тільки цивільні, але і військовослужбовці, що втратили кінцівки під час АТО та повномасштабного вторгнення РФ в Україну, в тому числі громадяни інших держав, що служили в лавах ЗСУ. Майже всі звертаються до них повторно, цінуючи якість наданої послуги.

Підприємство не припиняло роботу навіть на початку повномасштабної війни і зараз працює, забезпечуючи не тільки харків’ян, але й  інших громадян України якісними виробами.

Зазначимо, що згідно Постанови КМУ № 321 від 05.04.2012 року, забезпечення протезними виробами осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення є безкоштовним. Але не кожен пацієнт, що потребує протезування, знає про це.

Контакти:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СИГМА – ОРТО»

61141, м. Харків,

вул. Клочківська, буд. 191, кв.167;

тел. 057-781-90-60                                                                                            

www.sipma-orto.netsigma-orto@ukr.net

Сучасні підходи до профілактики прееклампсії

Необхідність обговорення даного питання викликана високою поширеністю серед вагітних такого грізного ускладнення як прееклампсія (ПЕ). Так, за даними Європейського кардіологічного товариства гіпертензивні розлади під час вагітності, до яких належить і ПЕ, спостерігаються у 5–10% вагітностей у всьому світі. Вони залишаються основною причиною захворюваності та смертності матерів, плодів та новонароджених. Ризики для матері включають передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, інсульт, поліорганну недостатність та синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Плід має високий ризик затримки внутрішньоутробного росту (25% випадків ПЕ), недоношеності (27% випадків ПЕ) та внутрішньоутробної смерті (4% випадків ПЕ).

Як розпізнати прояви ПЕ і що необхідно робити при їх виникненні?

Вагітним жінкам необхідно порадити негайно звернутися до лікаря у випадку, коли вони відчувають симптоми прееклампсії. Ці симптоми включають:

• сильний головний біль;
• проблеми із зором, такі як розмивання зображення або спалахи перед очима;
• сильний біль в епігастрії;
• раптовий набряк обличчя, рук або ніг.

Яких жінок відносять до групи ризику розвитку прееклампсії?

До групи високого ризику належать жінки, що мають будь-яке з таких захворювань:

• гіпертензивні розлади під час попередньої вагітності;
• хронічну ниркову недостатність;
• аутоімунні захворювання, такі як системний червоний вовчак або антифосфоліпідний синдром;
• діабет 1 або 2 типу;
• хронічну гіпертензію.

Факторами, що відповідають помірному ризику, є:

• перша вагітність;
• вік 40 років і старше;
• інтервал між вагітностями більше 10 років;
• індекс маси тіла (ІМТ) на час першого візиту 35 кг/м2 або більше;
• сімейний анамнез прееклампсії;
• багатоплідна вагітність.

 Сучасні профілактичні заходи щодо розвитку прееклампсії.

1. Вживання антиагрегантів.

Вагітним з високим ризиком ПЕ слід порадити приймати 75–150 мг ацетилсаліцилової кислоти (АСК) щодня від 12 тижня вагітності до народження дитини.

Вагітним з понад одним фактором помірного ризику ПЕ слід порадити приймати 75–150 мг АСК щодня від 12 тижня вагітності до народження дитини.

Ефективність АСК у вагітних підвищується за умови її прийому на ніч.

Жінки, які отримують АСК, можуть мати дещо підвищений ризик післяпологових кровотеч. Абсолютних протипоказань до терапії АСК мало. До відносних протипоказань до низьких доз АСК належать шлунково-кишкові кровотечі, активна виразкова хвороба шлунково-кишкового тракту, інші джерела шлунково-кишкової або сечостатевої кровотечі, тяжкі захворювання печінки.

1. Інші лікарські засоби.

Не слід використовувати такі лікарські засоби для запобігання розвитку гіпертензивних розладів під час вагітності:

• донатори оксиду азоту;
• препарати прогестерону;
• діуретики;
• низькомолекулярний гепарин.

1. Харчові добавки.

Не рекомендується застосовувати виключно для запобігання гіпертензивним розладам під час вагітності харчові добавки:

• із вмістом магнію;
• фолієву кислоту;
• антиоксиданти (вітаміни С і Е);
• риб’ячий жир або олію з водоростей;
• часник.

1. Препарати кальцію.

Для жінок групи високого ризику розвитку ПЕ пропонують прийом препаратів кальцію разом з порадами щодо раціону харчування для досягнення вживання 1 г елементарного кальцію (1 г елементарного кальцію міститься у 2,5 г карбонату кальцію або 4 г цитрату кальцію) на день протягом періоду від постановки вагітної на облік до пологів, бажано приймати під час їжі. Препарати кальцію можуть бути рекомендовані на додаток до АСК.

Слід пам’ятати, що можуть виникнути негативні взаємодії між препаратами заліза та кальцію. Отже, якщо вагітна вживає препарати заліза, два мікроелементи бажано вводити з інтервалом у кілька годин, а не одночасно.

1. Вітамін D.

Прийом вітаміну D під час вагітності асоціюється зі зниженим ризиком розвитку прееклампсії. Збільшення дози вітаміну D асоціюється із зменшенням частоти ПЕ.

Вагітні жінки з рівнем вітаміну D нижче 50 нмоль/л:

• 30–49 нмоль/л починають з 1000 МО (25 мкг) /д;
• <30 нмоль/л слід починати 2000 МО (50 мкг)/д;
• 20-30 нмоль/л слід починати 4000 МО (100 мкг)/д (7 тижнів);
• <20 нмоль/л слід починати 4000 МО (100 мкг)/д (14 тижнів);

Повторно – рівень вітаміну D рекомендовано визначати на 28 тижні вагітності.

Вагітні жінки з рівнем вітаміну D вище 50 нмоль /л: слід приймати 400 МО вітаміну D щодня.

1. Дієта.

Не варто рекомендувати обмеження прийому кухонної солі під час вагітності виключно для запобігання розвитку гестаційної гіпертензії чи прееклампсії.

1. Спосіб життя.

Жінкам із хронічною гіпертензією або ризиком гіпертонічних розладів під час вагітності, як і здоровим вагітним жінкам, надають однакові рекомендації щодо відпочинку, фізичної активності й роботи.

Заохочення всіх пацієнток до виконання щоденного фізичного навантаження (або аеробні вправи протягом 15-35 хвилин на добу, 3 год. на тиждень за умови задовільного самопочуття) були пов’язані зі зниженням гестаційної гіпертензії та прееклампсії, а також меншим збільшенням ваги та макросомії. 

Закликаємо Вас ні в якому разі не займатися самолікуванням під час вагітності!!! Про будь-які відхилення від нормального її перебігу сповіщати свого акушера-гінеколога і чітко дотримуватися його рекомендацій!!!

Бажаємо Вам приємної вагітності та пологів!!!!

У повідомленні використані матеріали Уніфікованого клінічного протоколу «Гіпертензивні розлади під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді», затвердженого наказом МОЗ України від 24.01.2022 року №151.

Цьогоріч ця подія відбуватиметься з 12 по 16 травня 2025 року.

Ця подія має на меті привернути увагу до здоров’я та добробуту громадян.

Європейський тиждень громадського здоров’я започатковано в 2019 році. Тоді ж до нього приєдналася і Україна.

Громадське здоров’я — термін, що виходить поза рамки медичної сфери. Це і про те, щоб люди не тільки жили довго, а й при цьому до найстаршого віку зберігали активність, світлий розум і любов до життя. Це також про психічний та соціальний добробут кожного з нас.

Йдеться про те, що здоров’я — це не щось наявне або відсутнє за збігом обставин. Власне й громадське здоров’я – це сукупність виборів та дій. Це – формування (і реформування) системи охорони здоров’я, співпраця урядових, неурядових організацій, бізнесу і громадянського суспільства та піклування: держави — про громадян, громадян — одне про одного та про державу і кожного з нас – про власне здоров’я.

Кожен громадянин має право на охорону здоров’я згідно з Конституцією.

Це право включає, зокрема:

• медичну допомогу та догляд;
• безпечне довкілля;
• захист від наслідків природних та антропогенних катастроф;
• санітарно-епідемічне благополуччя;
• безпечні й здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку.

Разом із тим, всі ми відповідаємо за своє здоров’я і простими діями та рішеннями можемо впливати на його збереження. Що може кожен:

• дотримуватися здорового способу життя;
• робити всі щеплення за графіком, зокрема й в дорослому віці;
• самоізолюватися в разі інфекційної хвороби;
• використовувати бар’єрну контрацепцію;
• ходити на профілактичні огляди до лікаря щороку, навіть якщо нічого не болить;
• щороку робити тести на ВІЛ і гепатит С, щоб вчасно почати лікування і не заражати інших;
• пройти курси домедичної допомоги, щоб за потреби допомогти іншим;
• ділитися з іншими правдивою інформацією про здоров’я та користуватися лише офіційними джерелами інформації.

Протягом Європейського тижня громадського здоров’я ми нагадуватимемо про прості речі, які допомагають запобігти найпоширенішим хворобам, сприяють збереженню здоровʼя, а також висвітлюватимемо теми піклування про власний психічний добробут та підтримку рідних і близьких.

Травень – місяць обізнаності про ментальне здоровʼя

Корисні посилання: