Автор: med1

Психічне (ментальне) здоров’я – це стан психічного благополуччя, яке дозволяє людям справлятися з життєвими стресами, реалізовувати свої здібності, навчатися й працювати, а також робити внесок у життя суспільства. Це невід’ємний компонент здоров’я та благополуччя, який є основою нашої індивідуальної та колективної здатності ухвалювати рішення, будувати стосунки та формувати світ, у якому ми живемо. Психічне здоров’я – основне право людини. І це має вирішальне значення для особистого, суспільного та соціально-економічного розвитку.

Психічне здоров’я – це більше, ніж відсутність психічних розладів. До станів психічного здоров’я відносяться психічні розлади та психосоціальні порушення, а також інші психічні стани, пов’язані зі значним стресом, порушенням функціонування або ризиком ушкодження.

Психічне та фізичне здоров’я – однаково важливі компоненти для загального здоров’я людини. Так, наприклад, депресія збільшує ризик проблем зі здоров’ям, особливо діабету, хвороб серця та інсульту. Аналогічно наявність хронічних захворювань може збільшити ризик психічних захворювань.

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна восьма людина у світі живе з психічними розладами, які можуть вплинути на їхнє фізичне здоров’я, їхнє благополуччя, те, як вони взаємодіють з іншими людьми, а також на їхні засоби для існування. Психічні розлади також зачіпають дедалі більше підлітків і молоді.

Що спричиняє психічні захворювання?

Немає єдиної причини виникнення психічних захворювань. Є низка факторів ризику розвитку психічних захворювань:

• генетичні фактори;
• низький рівень освіти;
• вживання алкоголю та наркотиків;
• нездоровий режим харчування;
• ожиріння та інші метаболічні ризики;
• хронічні захворювання;
• зниження вітаміну D;
• незадоволення власним тілом;
• порушення сну;
• соціальне насильство та жорстокість;
• емоційне, фізичне насильство та зневага;
• вживання психоактивних речовин матір’ю під час вагітності;
• цькування, булінг;
• насильство з боку інтимного партнера;
• статус військового ветерана;
• раптова втрата близької людини;
• напружена робота/втрата роботи та безробіття;
• приналежність до етнічність меншин;
• кліматична криза, забруднення довкілля;
• погана якість інфраструктури;
• незадовільний доступ до послуг;
• несправедливість, дискримінація і соціальне відчуження;
• соціальна, економічна та гендерна нерівність;
• війна та ВПО;
• ускладнення стану здоров’я.

Фактори захисту щодо розвитку психічних розладів:

• генетичні фактори;
• соціальні й економічні навички;
• самооцінка;
• хороше фізичне здоров’я;
• фізична активність;
• повноцінне перинатальне харчування;
• хороше виховання;
• відчуття фізичної безпеки;
• позитивні соціальні зв’язки та соціальна підтримка;
• “зелений простір”;
• економічне забезпечення;
• достатня якість інфраструктури;
• безперешкодний доступ до послуг;
• якість довкілля;
• соціальна інтеграція;
• дохід та соціальний захист;
• соціальна та гендерна рівність.

Як підтримати психічне здоров’я

Турбота про себе може зіграти важливу роль у підтримці вашого психічного здоров’я та допомогти у лікуванні та одужанні, якщо у вас діагностували психічне захворювання.

Турбота про себе означає знаходити час на заняття, які допоможуть вам жити добре та покращити як фізичне, так і психічне здоров’я. Фахівці дали кілька порад, як підтримати своє психічне та фізичне здоров’я:

Регулярно займайтеся спортом. Усього 30 хвилин ходьби або занять фізичними вправами щодня допоможуть підняти настрій та покращити здоров’я. Дослідження свідчать, що фізична активність зменшує симптоми тривоги та депресії. Регулярна фізична активність також запобігає неінфекційним захворюванням, таким як хвороби серця, ожиріння, діабет і деякі види раку.

Їжте здорову їжу та уникайте зневоднення. Збалансоване харчування та достатня кількість води можуть покращити ваш стан та концентрацію протягом дня.

Дбайте про сон. Дотримуйтесь графіка та переконайтеся, що ви спите достатньо. Синє світло від пристроїв та екранів може ускладнити засинання, тому зменште вплив синього світла від телефона чи комп’ютера перед сном.

Спробуйте заняття з релаксації. Вивчіть програми для розслаблення або оздоровлення, які можуть включати медитацію, м’язову релаксацію або дихальні вправи. Заплануйте регулярний час для цих та інших корисних занять, які вам подобаються, наприклад, ведення щоденника.

Визначте цілі та пріоритети. Вирішіть, що потрібно зробити зараз, а що може зачекати. Навчіться говорити “ні” новим завданням, якщо ви починаєте відчувати, що берете на себе занадто багато. Намагайтеся пам’ятати про те, чого ви досягли наприкінці дня, а не про те, чого ви не змогли зробити.

Практикуйте подяку. Нагадуйте собі щодня про конкретні речі, за які ви вдячні. Запишіть їх увечері або прокрутіть у голові.

Зосередьтеся на позитиві. Виявіть та киньте виклик своїм негативним і марним думкам.

Залишайтеся на зв’язку. Зверніться до своїх друзів або членів сім’ї, які можуть надати емоційну підтримку та практичну допомогу.

Коли звернутися по професійну допомогу

Зверніться по професійну допомогу, якщо ви відчуваєте серйозні або тривожні симптоми, які тривають 2 тижні або більше, такі як:

• проблеми зі сном;
• порушення апетиту, що призводить до небажаних змін маси тіла;
• труднощі з концентрацією уваги;
• втрата інтересу до речей, які вам зазвичай приносять задоволення;
• нездатність виконувати звичайні повсякденні функції та обов’язки;
• постійне відчуття втоми та втрати енергії;
• думки про смерть чи самогубство.

Не чекайте, поки ваші симптоми стануть непереборними, поговоріть про свої побоювання з лікарем, який за необхідності може скерувати вас до фахівця в сфері психічного здоров’я.

Нагадаємо, Всеукраїнська програма ментального здоров’я “Ти як?” покликана надати всім українцям психологічну допомогу та навчити навичок самодопомоги. Її мета – довести, що звертатися по таку допомогу – не слабкість, не забаганка й не соромно, а відповідально.

Щорічно 24 березня відзначається Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом, який покликаний підвищити обізнаність громадськості про руйнівні медичні, соціальні та економічні наслідки туберкульозу та активізувати зусилля з припинення глобальної епідемії цього захворювання.

У 2025 році Всесвітній день боротьби з туберкульозом проходитиме під  гаслом “Так! Ми можемо подолати ТБ: взяти зобов’язання, інвестувати, реалізувати!” Туберкульоз, як і раніше, залишається одним із найбільш смертоносних захворювань у світі, в останні роки відзначається тривожне зростання кількості випадків туберкульозу зі стійкістю до лікарських препаратів.

Туберкульоз залишається основною причиною смерті від інфекційних захворювань у світі.  Кожен день близько у 28 000 чоловік діагностують туберкульоз, а 4000 чоловік вмирають від цього захворювання. З 2000 року завдяки глобальним зусиллям по боротьбі з туберкульозом було врятовано близько 63 мільйонів життів, а показники смертності від цього захворювання знизилися на 42%.

За 2024 рік у м. Харкові виявлено 580 випадків туберкульозу, з них 546 випадків захворювання на туберкульоз легень – захворюваність склала 38,6 на 100 тис. населення (в 2023 році зареєстровано 518 випадків туберкульозу легень – захворюваність 36,6 на 100 тис.населення).  Серед виявлених хворих: у 377 спостерігалося виділення МБТ (в 2023 р. таких хворих виявлено 363);  у 182 хворих діагностовано туберкульоз у фазі розпаду (в 2023р. таких хворих виявлено 165).

Туберкульоз – інфекційне захворювання, що спричинено мікобактеріями туберкульозу і характеризується розвитком специфічного запалення в органах, головним чином, в легенях.

Основним джерелом зараження є хвора на туберкульоз людина, яка виділяє з мокротинням мікобактерії. Найчастіше туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом. Такі шляхи передачі інфекції як аліментарний (через травний тракт), контактний (через кон’юнктиву ока), внутрішньоутробне зараження  можливі, однак зустрічаються вкрай рідко.

До факторів, що сприяють захворюванню на туберкульоз відносять: контакт з хворими на туберкульоз людиною або твариною; наявність соціальної дезадаптації;  незадовільні умови праці та побуту; неповноцінне харчування; алкоголізм;  тютюнопаління;  наркоманію;  ВІЛ-інфекцію; наявність супутніх захворювань (цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка, хронічні неспецифічні хвороби легенів, імунодефіцитні захворювання).

Найчастіше туберкульозний процесс локалізується в органах дихання, однак частота позалегеневих локалізацій специфічного ураження (кістки, суглоби, сечостатеві органи, очі, мозкові оболонки, лімфатичні вузли та ін.) в останні роки продовжує збільшуватися.

Туберкульоз легенів може тривалий час протікати безсимптомно або малосимптомно і виявлятися випадково при проведенні флюорографії або рентгенографії грудної клітини.  У випадках, коли туберкульоз проявляється клінічно, зазвичай найпершими симптомами виступають неспецифічні прояви інтоксикації: слабкість, блідість, підвищена стомлюваність, млявість, апатія, зниження або відсутність апетиту;  субфебрильна температура (близько 37,0°C – 38,0°С), пітливість, особливо турбує хворого ночами, схуднення. З розвитком захворювання приєднуються симптоми з боку ураженого органу.  При туберкульозі легенів – це кашель з мокротою або без, що триває не менше 3-х тижнів, хрипи в легенях, іноді утруднення дихання або біль у грудній клітці, кровохаркання.

При появі цих ознак необхідно негайно звернутися до лікаря!

Основні методи діагностики туберкульозу включають в себе:

• мікробіологічні методи – бактеріоскопічне (мікроскопія), культуральне дослідження (посів), імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція.
• рентгенологічна діагностика (рентгенографія, флюорографія, томографія);
• туберкулінодіагностика.

У сучасному комплексному лікуванні хворого на туберкульоз вирішальне значення належить антибактеріальній терапії, яка дозволяє:

• вилікувати хворого з найменшими змінами його звичного способу життя, запобігти великому ураженню легень з подальшими ускладненнями, а також не допустити рецидиву хвороби;
• запобігти розвитку медикаментозно-резистентних штамів мікобактерій туберкульозу, які суттєво ускладнюють подальше лікування.

Основними заходами, здатними попередити поширення туберкульозу, є: організація раннього виявлення хворих (туберкулінодіагностика у дітей і флюорографічне обстеження у дорослих), імунізація дитячого населення (новонароджених щеплюють БЦЖ або БЦЖ-М в перші дні життя в пологовому будинку), ефективне лікування хворих, проведення протиепідемічних заходів в епідемічних осередках туберкульозу за місцем проживання або роботи.

Слід пам’ятати, що відмова від обстеження призводить до зараження оточуючих, виявлення вже важких, деструктивних форм захворювання, які лікуються роками і можуть закінчуватися інвалідністю та навіть смертю хворого, тоді як своєчасно виявлений туберкульоз може бути успішно вилікуваний.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога хворим на туберкульоз надається в КНП ХОР «Обласний фтизіопульмонологічний центр», розташованому за адресою: вул. Ньютона, 145.

Сімейний лікар — це ваш головний медичний помічник. Він допоможе контролювати здоров’я, вчасно виявити захворювання та запобігти серйозним проблемам. 

Підписавши декларацію з лікарем, ви отримуєте право на безоплатні медичні послуги. 

Які послуги у сімейного лікаря безоплатні? 

Ваш сімейний лікар може: 

1. Проводити медичні огляди. 
2. Призначати аналізи та діагностику: загальний аналіз крові, аналіз крові на рівень холестерину, глюкози, загальний аналіз сечі, швидкі тести на вагітність, тропонін, ВІЛ, вірусні гепатити В і С. 
3. Проведення інструментальних обстежень: електрокардіографія, пікфлоуметрія, отоскопія, офтальмоскопія, камертональні тести, а також вимірювання гостроти зору. 
4. Лікувати поширені хвороби, травми та отруєння. 
5. Спостерігати за хронічними захворюваннями та коригувати лікування. 
6. Надавати невідкладну допомогу. 
7. Направляти до лікарів-спеціалістів за потреби. 
8. Робити щеплення та інші профілактичні процедури. 
9. Вести неускладнену вагітність. 
10. Контролювати здоров’я дітей. 
11. Призначати ліки, зокрема за програмою “Доступні ліки”.
12. Виписувати довідки. 

Які обстеження вам гарантовані за віком? 

Крім основних послуг, сімейний лікар направляє на безоплатні профілактичні 

обстеження: 

1. Гіпертонія (від 40 років) — кожні 2 роки, за факторами ризику (куріння, зайва вага) — щорічно. 
2. Цукровий діабет (від 45 років) — раз на рік. 
3. Рак молочної залози (жінки 50–69 років) — мамографія раз на 2 роки, за факторами ризику — з 40 років. 
4. Колоректальний рак (50–75 років) — обстеження раз на 2 роки, за факторами ризику -щорічно. 
5. Рак простати (чоловіки 50+) — раз на 2 роки; за спадковими факторами — щорічно з 40–45 років. 
6. Туберкульоз (за групами ризику) — щорічно. 

Якщо лікар рекомендує пройти скринінг — не відкладайте. 

Чому важливо відвідувати лікаря щороку? 

Навіть якщо вас нічого не турбує, профілактичний огляд допоможе виявити приховані загрози для здоров’я. 

1. Оновлюйте дані у лікаря (телефон, адресу), щоб залишатися на зв’язку. 
2. Дотримуйтеся календаря щеплень: дорослі мають вакцинуватися від дифтерії та правця кожні 10 років. 
3. Приділіть час собі — регулярна перевірка здоров’я може запобігти розвитку хронічних захворювань. 

Ваш лікар завжди поруч, але найкращий спосіб подбати про себе — не ігнорувати профілактику!

Сьогодні, 6 березня, відзначається Всесвітній день боротьби з глаукомою – однією з найпоширеніших та небезпечних хвороб очей. Ця хвороба є однією з провідних причин сліпоти у всьому світі.

Темпи поширення глаукоми насторожують. Кількість людей, у яких виявляють цей недуг в Україні, щорічно збільшується на 25 тисяч.

Єдиною причиною глаукоми є підвищений внутрішньоочний тиск. В людському оці постійно циркулює спеціальна рідина, і в ряді випадків, вона не може вільно виходити. Коли рідини накопичується занадто багато, вона тисне на камеру ока і на зоровий нерв. Це призводить до поступової його атрофії. Якщо зоровий нерв зовсім пошкоджений, він не передає сигнали до мозку, і людина перестає бачити.

Глаукома буває закритокутовою та відкритокутовою в залежності від анатомічної будови кута передньої камери ока.

Початок хвороби підступний і протікає безсимптомно. На перших стадіях глаукома непомітна. Сліпота настає поступово, безболісно (в більшій частині випадків). Як правило, людина помічає виражені симптоми, коли вже втрачено певну область в полях зору.

Найперші ознаки хвороби:

• періодичні болі в області очей, особливо після зорового навантаження;
• головний біль ввечері.

Тому, в якості профілактики глаукоми, кожна людина після 40 років повинна регулярно вимірювати свій внутрішньоочний тиск.

Нормальним тиском вважається рівень 16-26 мм рт.ст.

У разі, якщо Ваші найближчі родичі страждали від глаукоми, потрібно бути більш уважним!

Лікувати глаукому можливо, але треба діагностувати її заздалегідь, поки не завдано великої шкоди зоровому нерву, бо відновити його функцію практично неможливо.

Залежно від виду глаукоми, стадії її розвитку, наявності інших супутніх захворювань проводять медикаментозне, лазерне або хірургічне лікування.

Хірургічне лікування є альтернативою медикаментозної терапії в початковій стадії і єдино можливим способом збереження зору і стабілізації хвороби в розвиненій і задавненій стадіях.

Двічі на рік необхідно проходити курси лікування, спрямованого на поліпшення кровопостачання зорового нерву, його захист.

Рекомендації, що дозволять зберегти зір протягом тривалого часу, для людей, які живуть з глаукомою аба мають фактори ризику її розвитку:

1. Обовʼязково точно дотримуйтеся графіка прийому призначених лікарем крапель проти глаукоми і не пропускати жодного дня.
2. Дотримуйтеся особливого режиму праці та відпочинку: – корисна рухливість, гімнастика, прогулянки на свіжому повітрі; – сон має тривати не менше восьми годин, спати рекомендується на високих подушках, оскільки низьке положення голови сприяє застою крові та рідини в оці. Не можна спати обличчям униз; – робота на близькій відстані (читання, рукоділля, приготування їжі) повинна виконуватися при достатньому освітленні; – при роботі за монітором, обовʼязково треба робити регулярні перерви не менше 15 хвилин приблизно через кожні півгодини. У вечірній час, при штучному освітленні, за компʼютер краще не сідати;
3. Працюйте стільки, скільки дозволяє Ваш вік і загальний стан здоровʼя, не напружуйтеся.
4. Уникайте фізичних нервових перевантажень. Гранична вага, яку допустимо піднімати – 10 кг.
5. Дивіться телевізор можна при хорошому освітленні (не в темряві ) і в правильній позі, щоб голова не була ні нахилена, ні закинута.
6. Не рекомендуються гарячі ванни, сауни…
7. Корисно контролювати рівень стресу.
8. Обмежте споживання міцного чаю, кави, спиртних напоїв.
9. Виключити із раціону гострі, пряні, копчені, солоні продукти, які можуть викликати спрагу та призводити до порушення водного режиму.
10. Протипоказано куріння.
11. Регулярно відвідуйте лікаря. Навіть при стабілізації внутрішньоочного тиску, контрольне обстеження рекомендується кожні 3 місяці.
12. Двічі на рік проходьте курси лікування, спрямовані на поліпшення кровопостачання зорового нерву та його захист.

Не будьте байдужими до свого здоров’я!

Пам’ятайте про свій зір не лише 6 березня!

Дбайте про нього, та регулярно проходьте медичні огляди із вимірюванням внутрішньоочного тиску та перевіркою очного дна.

4 березня відзначають Всесвітній день боротьби з ожирінням. Це нагадування про ризики для здоров’я, які тягне за собою надлишкова маса тіла, а також про необхідність формувати здорові харчові звички на всіх етапах життя. 59,0%  українців мають надлишкову масу тіла, а 24,8% — ожиріння. Про це свідчать результати дослідження поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні у 2019 році (STEPS).

Серед українських дітей 6–8 років надлишкова маса тіла спостерігається у 22,96%, з них 9,13% мають ожиріння, а 2,63% — важке ожиріння, за даними першого в Україні дослідження поширеності надлишкової маси тіла та ожиріння серед дітей молодшого шкільного віку, проведеного в рамках Європейської ініціативи ВООЗ (COSI).

Надлишкова маса тіла та ожиріння збільшують ризик розвитку серцево-судинних захворювань, діабету II типу, деяких видів раку, а також негативно впливають на стан опорно-рухового апарату та загальне самопочуття.

ЧОМУ ВИНИКАЄ НАДЛИШКОВА МАСА ТІЛА

Основні фактори розвитку ожиріння — це нездорове харчування та низький рівень рухової активності. В Україні середній рівень споживання солі та цукру значно перевищує рекомендовані норми, тоді як овочів і фруктів дорослі та діти споживають менше, ніж потрібно: лише по 1,3 та 1,5 порції відповідно замість рекомендованих п’яти — дані за результатами опитування, проведеного Центром громадського здоров’я у 2023 році.

Лише 55,3% дітей щодня їдять свіжі фрукти, а овочі — тільки 41,4% дітей. Також опитування серед батьків у рамках дослідження COSI показало, що 20,3% дітей щодня споживають солодкі напої, а 17,8% — солодощі (печиво, торти, десерти).

Дослідження STEPS також демонструють, що фізична активність десятої частки дорослого населення України не відповідала рекомендаціям ВООЗ щодо фізичної активності для здоров’я.  

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЧИ Є НАДЛИШКОВА МАСА ТІЛА

Існує кілька способів:

• Розрахунок індексу маси тіла (ІМТ): маса (кг) / (зріст * зріст) (м). Якщо показник понад 25 – це надлишкова маса тіла, понад 30 – ожиріння.
• Вимірювання окружності талії: якщо вона перевищує 94 см у чоловіків та 80 см у жінок – це сигнал про підвищений ризик появи хвороб, а 102 см та 88 см відповідно — надзвичайно високий ризик.

Якщо є сумніви щодо маси тіла, варто звернутися до сімейного лікаря для комплексної оцінки. Окрім ІМТ, фахівець аналізує розподіл жирової тканини, склад тіла, рівень цукру та холестерину, а також артеріальний тиск. Це допомагає виявити можливі ризики для здоров’я та отримати персональні рекомендації щодо харчування й способу життя.

ЯК УНИКНУТИ ОЖИРІННЯ

Щоб підтримувати здорову масу тіла та уникнути ожиріння необхідно в першу чергу стежити за харчуванням:

• уникайте надмірної кількості солі, цукру та трансжирів. Останні здатні підвищувати ризик розвитку серцево-судинних захворювань і сприяти збільшенню маси тіла. Їх часто можна зустріти у маргаринах і спредах, випічці промислового виробництва та фастфуді;
• споживайте більше овочів, фруктів, цільнозернових продуктів і білкової їжі;
• корисне — не завжди дороге. Звертайте увагу на сезонні продукти, як-от буряк, морква, капуста, гарбуз, яблука тощо. Вживайте каші нешвидкого приготування — гречку, пшоно, вівсянку тощо. Додавайте у страви насіння льону чи гарбуза — це доступне джерело корисних жирів та мікроелементів, а також квасолю — джерело білку і клітковини;
• гарним орієнтиром є «Тарілка здорового харчування»: пів тарілки – овочі та фрукти, чверть – цільнозернові продукти (каші, цільнозерновий хліб), і чверть – білкові продукти (м’ясо, риба, яйця, бобові).

Щоб уникнути формування шкідливих харчових звичок, важливо дотримуватись збалансованого харчування, яке відповідатиме потребам організму на різних етапах життя. Збалансований раціон позитивно впливає не лише на масу тіла, а й на загальне самопочуття, рівень енергії та роботу мозку.

Також дотримуйтесь інших простих порад:

• будьте фізично активними: щодня займайтеся хоча б 30 хвилин руховою активністю;
• контролюйте розмір порцій: їжте усвідомлено, не переїдайте, не відволікайтеся на телевізор чи гаджети під час прийому їжі;
• пийте достатньо води: уникайте солодких напоїв, натомість обирайте чисту воду. Для дорослих рекомендований об’єм  — 2–3 літри води на день (включно з водою, яка міститься в їжі);
• дотримуйтеся режиму сну: якісний сон допомагає регулювати обмін речовин і зменшує ризик набору маси;
• створюйте здорове середовище вдома: готуйте корисні страви, залучайте сім’ю до активного способу життя.

РОЛЬ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ДЛЯ КОНТРОЛЮ МАСИ ТІЛА

Рухова активність є ключовим фактором у підтримці здорової маси тіла. ВООЗ рекомендує дорослим займатися руховою активністю щонайменше 150 хвилин на тиждень, а дітям – 60 хвилин на день.

Для різних вікових груп рекомендовані такі види вправ:

• Діти та підлітки (5-17 років): активні ігри, біг, плавання, велосипед, командні види спорту (футбол, баскетбол), стрибки на скакалці.
• Дорослі (18-64 років): щоденні прогулянки, плавання, біг, танці, йога, силові вправи (віджимання, присідання, планка), катання на велосипеді.
• Літні люди (65+ років): ходьба, йога, розтяжка, легкі силові вправи для підтримки м’язової маси, вправи на рівновагу.

Здоровий спосіб життя – це не тимчасово «сісти на дієту», а довготривала турбота про своє здоров’я. Формуйте корисні звички змалку, дбайте про своє харчування та більше рухайтесь!