Перейти до основного вмісту

Автор: med1

Самотестування на ВІЛ: як самостійно зробити тест та інтерпретувати результати

Рання діагностика ВІЛ-інфекції та вчасний початок лікування дозволяють зберегти здоров’я. Самотестування на ВІЛ (СТ ВІЛ) –  зручний, конфіденційний і швидкий спосіб дізнатися свій ВІЛ-статус. Проте важливо правильно інтерпретувати результат і розуміти, які кроки робити далі.

Що таке тест для самотестування?

Самотестування на ВІЛ — це використання орального або кров’яного швидкого тесту для самостійного визначення наявності антитіл до ВІЛ. Результат зазвичай готовий за 20-30 хв. 

Як підготуватися до самотестування?

Використовуючи оральний швидкий тест на ВІЛ, дотримуйтеся таких рекомендацій:

не їжте, не пийте і не паліть за 15-30 хв до проходження тесту;

не чистіть зуби, не використовуйте засоби (ополіскувачі, жувальні гумки, льодяники тощо) для чищення ротової порожнини за 30 хв. до початку СТ ВІЛ;

якщо користуєтесь стоматологічними виробами, наприклад, капами або зубними протезами, зніміть їх для забезпечення безперешкодного доступу тест-лопатки до ясен;

переконайтеся, що в ротовій порожнині відсутні кровотечі – потрапляння крові на тест-лопатку для забору рідини спричинить недійсний результат тестування.

Використання кров’яних тестів на ВІЛ не потребує спеціальної підготовки, крім миття рук безпосередньо перед тестуванням.

Як провести самотестування?

Залежно від типу тесту під час процедури візьміть зразок своєї ясенної рідини або крові з пальця, чітко дотримуючись визначеної в інструкції процедури  і за допомогою інструкції самостійно визначте результат.

Зверніть увагу: ясенна рідина — це не слина, а рідина, яка природним чином виділяється з ясенної борозни (проміжку між зубом та яснами). При неправильному заборі біоматеріалу результат тестування буде недійсним.

Комплектація упаковок тестів зазвичай така:

оральні тести – підставка для тесту, флакон з розчином (буфер), тест-касета, абсорбент та інструкція до тесту;

кров’яні тести – тест-касета, флакон з розчином (буфер), стерильний ланцет, піпетка та інструкція, спиртова серветка (залежить від виробника).

Точність діагностики швидкими тестами на ВІЛ становить 99% за умови дотримання інструкції. Тому, застосовуючи СТ ВІЛ будь-якого типу:

  •  обов’язково дотримуйтеся інструкції виробника, яка завжди додається у пакуванні до конкретного тесту.  
  • робіть тест при температурі в місці проведення в межах 10-30 °С. 
  • не використовуйте протермінований тест, тест із пошкодженою упаковкою чи герметичністю його внутрішніх складників. 

Як інтерпретувати результат?

Незалежно від типу тесту результат зчитуємо так:

наявність виключно однієї забарвленої контрольної смужки (лінії) навпроти «С» вказує, що тест дійсний і результат негативний  — ВІЛ-інфекції в організмі не виявлено;

забарвлена контрольна смужка «С» та смужка навпроти позначок «Т», «1» або «2» (залежно від типу тесту) – тест дійсний і результат позитивний, тобто виявлено антитіла до ВІЛ;

відсутність забарвленої лінії навпроти контрольної смужки «С» свідчить про недійсний тест, незалежно від наявності смужок навпроти інших позначок. Такий результат не беремо до уваги, потрібно провести повторне тестування новим тестом.

Важливо

Позитивний результат СТ ВІЛ – це не встановлення діагнозу. Отримавши такий результат,  зверніться до лікаря для проведення додаткових досліджень на ВІЛ-інфекцію. У разі підтвердження позитивного результату тесту, лікар призначить лікування, яке в  Україні є безоплатним і доступним для всіх, хто його потребує.

Якщо СТ ВІЛ показав негативний результат, але ви відчуваєте симптоми інфекції, зверніться до медичного закладу для обстеження.

Якщо з моменту потенційно можливого інфікування ВІЛ минуло менше 72 год, зверніться до медичного закладу для обстеження на ВІЛ-інфекцію та вирішення питання призначення постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції. 

Якщо минуло понад 72 год., але менше 3 місяців – тест може не виявити антитіла до вірусу в організмі. Це так званий період «серологічного вікна» – коли антитіл до ВІЛ в біологічній рідині занадто мало. В такому разі варто пройти додаткове тестування через 3 та 6 місяців після моменту контакту з потенційно інфікованими рідинами.

Важливо: самотестування на ВІЛ не проводять для дітей та немовлят.

Де отримати тест?

Швидкі тести для самотестування на ВІЛ можна придбати:

  • в аптеках або замовити через онлайн-платформи для бронювання ліків чи на сайтах аптечних мереж.
  • на платформі «ТестВдома» можна замовити безоплатний набір СТ ВІЛ у будь-яке відділення або поштомат Нової пошти, а також кур’єром по всій Україні (окрім тимчасово непідконтрольних Уряду України територій). На платформі також можна отримати онлайн-консультацію для підтримки під час тестування.
  • в неурядових організаціях, які надають безоплатні конфіденційні послуги з профілактики ВІЛ, є можливість провести самотестування з консультацією соціального працівника до і після тесту.
  • у рамках програм, що підтримуються PEPFAR, CDC, Глобальним фондом. Інформацію про проєкти у вашому регіоні можна знайти в Інтернеті.

Для отримання додаткової інформації щодо самотестування зверніться на безоплатну гарячу лінію з питань ВІЛ/СНІД – 0 800 500 451.

Компоненти крові та їх переливання безоплатні для пацієнтів у межах Програми медичних гарантій

Національна служба здоров’я України нагадує: якщо під час лікування за Програмою медичних гарантій пацієнту за медичними показаннями необхідне переливання компонентів крові, лікарня має забезпечити їх та провести процедуру безоплатно.

Коли пацієнтам можуть бути необхідні компоненти крові?

Забезпечення компонентами крові передбачене під час різних видів лікування, зокрема:

  • хірургічних операцій та стаціонарного лікування без операції;
  • лікування гострого інфаркту міокарда;
  • лікування гострого мозкового інсульту;
  • пологів;
  • лікування новонароджених у складних неонатальних випадках;
  • хіміотерапії та променевої терапії;
  • лікування захворювань крові;
  • трансплантації.

Потребу в переливанні компонентів крові визначає лікар відповідно до медичних показань. Переливання може бути необхідною частиною як невідкладної допомоги, так і тривалого лікування.

Що має забезпечити лікарня?

У Програмі медичних гарантій на 2026 рік вимоги щодо компонентів крові охоплюють 13 пакетів медичних послуг.

У восьми пакетах забезпечення компонентами крові входить до складу комплексної медичної допомоги. Ще у чотирьох пакетах організація такого забезпечення є обов’язковою вимогою до закладу. Окремий пакет передбачає формування запасів компонентів крові та готовність цілодобово забезпечувати ними в надзвичайних ситуаціях.

Водночас відмінності у вимогах до окремих пакетів не змінюють основного правила для пацієнта:

Лікарня не повинна перекладати витрати на придбання компонентів крові на пацієнта або його родину.

Що робити, якщо в лікарні вимагають оплату?

Якщо пацієнту або його близьким пропонують самостійно придбати компоненти крові чи заплатити за них у лікарні, про це необхідно повідомити Національну службу здоров’я України (НСЗУ).

Для цього можна звернутися до контакт-центру НСЗУ за номером:

16-77

Під час звернення потрібно назвати медичний заклад та розповісти, що саме пацієнту або його родині запропонували придбати чи оплатити.

Якщо отримання медичної допомоги ставлять у залежність від самостійного пошуку донора, про це також слід повідомити НСЗУ.

Також скаргу можна подати через електронну форму. Інструкція щодо подання звернення доступна за посиланням:
https://cutt.ly/2tYrOY4z

Важливо знати

Якщо лікування пацієнта здійснюється в межах Програми медичних гарантій і лікар визначив потребу в переливанні компонентів крові, пацієнт не має самостійно оплачувати необхідні компоненти крові чи процедуру їх переливання.

Знання своїх прав допомагає пацієнтам та їхнім родинам отримувати медичну допомогу відповідно до гарантованих державою умов.

Боротьба зі сказом

28 вересня відзначають Всесвітній день боротьби зі сказом. Сказ — це гостре інфекційне вірусне захворювання тварин і людей. Характеризується запальними процесами (енцефаліт) та тяжким ураженням центральної нервової системи з можливою смертю. Щоб попередити летальні випадки, вкрай необхідно вчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу.

Про особливості інфікування та перебігу захворювання на сказ більш детально розповімо у сьогоднішньому дописі.

Як відбувається інфікування?

Заразитися сказом можна від диких та свійських тварин через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри, контакт зі слизовими оболонками, ослинення хворою твариною. Найчастіше люди інфікуються в результаті контакту з хворими на сказ домашніми котами й собаками та дикими тваринами: лисицями, вовками та кажанами. Також небезпеку становлять безпритульні невакциновані тварини.

Слина інфікованих сказом тварин стає заразною в останні дні інкубаційного періоду від моменту зараження та залишається такою протягом усього періоду хвороби. За даними ВООЗ, у 99 % випадків смерті людини від сказу джерелом інфекції є собаки. Близько 40 % жертв укусів імовірно скажених собак — діти віком до 15 років.

У тварини, хворої на сказ, може бути надмірна слинотеча, блювота, збудження, агресія, споживання неїстівних речей, прояви виснаження.

Якими є симптоми сказу у  людей?

Тривалість інкубаційного періоду сказу в людини зазвичай становить від одного до трьох місяців, але може варіюватися від одного тижня до року. Усе залежить від місця, кількості і глибини укусів (найнебезпечніші укуси — в обличчя та голову загалом); кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Початкові симптоми інфікування сказом — підвищення температури та біль, а також незвичні або дискомфортні відчуття (поколювання, пощипування чи печіння) у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. Залежно від форми захворювання може розвиватися гідрофобія (боязнь води), параліч м’язів, кома, зупинка роботи серця, дихання. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Що робити, якщо вас вкусила дика тварина?

Якщо вас вкусила чи подряпала дика або бездомна тварина, статус вакцинації якої неможливо встановити, варто негайно промити рану водою з милом та звертатися по медичну допомогу до найближчого пункту надання медичної допомоги  або до вашого сімейного лікаря. Медичний працівник оцінить ситуацію та за необхідності порекомендує розпочати курс вакцинації від сказу. Навіть потрапляння слини незнайомої бездомної та/або дикої тварини на пошкоджені шкірні покрови може бути показанням до початку лікування. Вакцина від сказу (антирабічна) запобігає виникненню захворювання сказом у 96–99 % випадків.

У разі інфікування людини сказом показане негайне введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути кілька: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні.

Вакцина ефективна в разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи попадання слини на пошкодженні шкірні покриви. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту з інфікованою твариною.

У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, попадання слини на  слизові оболонки, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами і гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період може скоротитися до 7 діб — це менше, ніж час вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, антирабічний імуноглобулін не застосовують.

29 вересня 2026 року – Всесвітній день серця

Всесвітній день серця був вперше ініційований у 1999 році, коли Всесвітня федерація серця (WHF), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНЕСКО та інші міжнародні організації, включаючи 186 кардіологічних товариств і фондів в більш ніж 100 країнах світу, оголосили про заснування Всесвітнього дня серця. 

Кампанія Всесвітньої федерації серця на 2024–2026 роки проходить під гаслом: «Використовуй серце для дій», закликаючи окремих людей, громади та уряди серйозно ставитися до здоров’я серцево-судинної системи.

 У цьому дописі йдеться про ризики, пов’язані із серцево-судинними захворюваннями, про тривожні симптоми, які люди схильні ігнорувати або пояснювати нешкідливими причинами, а також про заходи профілактики, ефективність яких підтверджена науковими даними. Серцево-судинні захворювання є головною причиною смерті в усьому світі та  Україні зокрема. Саме ці хвороби знижують тривалість та якість життя, призводять до інвалідності та втрати працездатності, і все більше випадків трапляється серед молоді. Найчастіше саме наш стиль життя та поведінка призводять до серцево-судинних хвороб.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку від захворювань серця помирає майже 18 мільйонів людей. Близько 85% цих смертей спричинені серцевим нападом та інсультом.

За даними статистики в м. Харкові за 6 місяців 2026 року зареєстровано: 

 – гіпертонічної хвороби – 111232 випадки, з них вперше – 7105 (за аналогічний період 2025 року 131 512  випадків, з них вперше – 6934); 

 – ішемічної хвороби серця – 102 143 випадки, з них вперше – 5792  (в 2025 році 107 660 випадків, з них вперше – 5127); 

 – інфаркт міокарда – 514 випадків (у 2025 році – 385 випадків); 

 – інсульт – 556 випадків (у 2025 році – 769 випадків). 

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є групою хвороб серця і кровоносних судин, в якій основне значення мають гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ураження судин різних органів атеросклерозом, інфаркт міокарда та інсульт, а також ревматичне ураження серця. 

Причини виникнення серцевої патології можна розділити на: 

  • Біологічні фактори: вік, стать, спадковість (ранній розвиток ССЗ у родичів), генетичні фактори, що сприяють виникненню дисліпідемії, гіпертензії, толерантності до глюкози, цукровий діабет і ожиріння; 
  • Поведінкові фактори: харчові звички, паління, низька рухова активність, вживання алкоголю, стреси. 

Наявність навіть одного з факторів ризику збільшує смертність чоловіків у віці 50-69 років в 3,5 рази, а поєднана дія кількох чинників – в 5-7 разів. 

Найбільш поширеними симптомами серцево-судинних захворювань є болі або неприємні відчуття в області грудної клітини, за грудиною; задишка; набряклість нижніх кінцівок; підвищення артеріального тиску, запаморочення і/або головні болі; серцебиття, перебої в роботі серця; підвищена стомлюваність тощо. Ці симптоми мають різну ступінь важкості та можуть проявлятися ізольовано або в поєднанні між собою. 

Сучасні діагностичні методи дозволяють з високим рівнем достовірності визначати стан серцево-судинної системи. Контроль артеріального тиску, визначення показників ліпопротеїдів, холестерину, глюкози, креатиніну, електро- та ехокардіограма, холтерівське моніторування, дуплексне сканування та інші методи лабораторної та інструментальної діагностики допомагають контролювати стан серцевого м’яза, клапанів та судин, а також виявляти зміни у метаболізмі. 

Своєчасне звернення до лікаря та прихильність пацієнта до лікування дозволяють поліпшити якість життя та запобігти розвитку важких ускладнень, таких як інфаркт міокарда та інсульт. 

Профілактика захворювань серця і судин полягає у дотриманні наступних рекомендацій: 

  1. Правильний раціон харчування. За рекомендаціями ВООЗ, збалансований раціон харчування повинен включати не менше 400 г овочів і фруктів на добу; продукти, що містять поліненасичені жирні кислоти – морепродукти, рибу – 2 рази на тиждень; рослинні масла – оливкова, кукурудзяна, соняшникова – близько 2 ст.л/добу; продукти, багаті калієм і магнієм (сухофрукти, горіхи, каші, печена картопля). Слід обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів, в першу чергу цукру; продуктів, багатих на холестерин (печінка, вершкове масло, сметана, вершки, яйця); алкоголю.
  1. Зменшення споживання кухонної солі до 5 г/добу, в т.ч. в продуктах, що містять «приховану» сіль: копчені та варені ковбасні вироби, консервовані продукти, хліб. Дослідження показали, що, якщо обмежити вживання солі, ризик інфаркту міокарда може знизитися на 25%. 
  2. Регулярна фізична активність і контроль маси тіла. Здоровим людям рекомендована будь-яка фізична активність протягом 30-45 хв. 4-5 разів на тиждень. Для пацієнтів з встановленим серцево-судинними захворюваннями рекомендації повинні ґрунтуватися на всебічному клінічному обстеженні, що включає результати проб навантаження. 

Надмірна вага підвищує ризик розвитку ішемічної хвороби серця та інших захворювань, пов’язаних з атеросклерозом. Для оцінки своєї ваги використовуйте просту формулу визначення індексу маси тіла (ІМТ) = вага (кг)/ріст (м²). ІМТ до 24,9 – це нормальна маса тіла; 25-29,9 – надлишкова маса тіла; 30-34,9 – ожиріння I ступеня; 35-39,9 – ожиріння II ступеня; 40 і більше – ожиріння III ступеня. 

  1. Відмова від паління. Люди, що палять в 5 разів більше схильні до ризику розвитку серцево-судинних захворювань, у порівнянні з однолітками, що не палять. Ризик розвитку інфаркту або інсульту починає знижуватися відразу ж після припинення вживання тютюну, а через рік може знизитися на 50%. 
  2. Контроль артеріального тиску. Підвищення артеріального тиску набагато прискорює розвиток атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Виходячи з цього, найважливішим завданням є постійний контроль артеріального тиску і підтримка його не вище 140/90 мм рт.ст. 
  3. Контролювати рівень глюкози в крові, який не повинен перевищувати показники 3,3 – 5,5 ммоль/л, а глікований гемоглобін не повинен перевищувати < 6,5%. 
  4. Знизити кількість стресів. Постійні психологічні перевантаження призводять до викиду гормонів стресу, які викликають спазм судин, прискорене серцебиття. Підвищення психологічної стресостійкості займає важливе місце в профілактиці серцево-судинних захворювань. 

Навіть невеликі зміни, внесені в спосіб життя, можуть уповільнити передчасне старіння серця і судин. Ніколи не пізно почати вести здоровий спосіб життя. Після появи ознак ішемічної хвороби серця, якщо фактори ризику продовжують діяти, це сприяє прогресуванню захворювання і погіршує прогноз, тому корекція факторів повинна бути складовою частиною тактики лікування.

Амбулаторне спостереження пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи  здійснюється у всіх міських поліклініках міста як сімейними лікарями, так й лікарями-кардіологами. Стаціонарна спеціалізована медична допомога таким хворим надається в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради, КНП «Міська багатопрофільна лікарня №18» Харківської міської ради КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна лікарня №27».

28 вересня 2026 року – Всесвітній день боротьби проти сказу

У 2026 році відзначається 20-й Всесвітній день боротьби зі сказом під гаслом: «Сильніші разом». Тема, встановлена ​​Глобальним альянсом з боротьби зі сказом (GARC), підкреслює просте, але важливе послання: ліквідація сказу можлива лише тоді, коли громади, ветеринарні служби, органи охорони здоров’я, уряди, освітяни та міжнародні партнери працюють разом.

Тема 2026 року закликає до зміцнення партнерства, кращої комунікації та більш скоординованих дій у системах охорони здоров’я людини та тварин. Вона визнає, що фрагментовані системи, прогалини в обміні інформацією та дублювання зусиль можуть уповільнювати прогрес, тоді як узгоджені дії «Єдине здоров’я» можуть рятувати життя та захищати як людей, так і тварин.

Інструменти для ліквідації сказу, спричиненого собаками, вже існують. До них належать масова вакцинація собак, ефективний нагляд та звітність, інформування громадськості, відповідальне управління популяцією собак та своєчасний доступ до постконтактної профілактики. Працюючи разом, країни та громади можуть перетворити ці інструменти на стійкі дії та допомогти досягти глобальної мети – нульової смертності людей від сказу, спричиненого собаками, до 2030 року.

За 8 місяців 2026 року в м. Харкові зареєстровано 1364 випадки  (876 випадків у 2025 р.)   укусів тваринами, з них тваринами, які мають господарів 914 випадків (579 випадків у 2025р.) та 450 випадків укусів безпритульними тваринами (273 випадки у 2025 р.) Кількість людей, яких укусили тварини з лабораторно підтвердженим сказом в 2026 р.- 20 (21 особа в 2025р.) Антирабічна допомога призначена 589 особам (221 особі в 2025 р.), відмовились від антирабічного лікування – 0 осіб, (0 осіб в 2025р.) 

Сказ – природно-вогнищеве особливо небезпечне інфекційне захворювання, що визване вирусом сказу (Rabies virus), характеризується розвитком важкого прогресуючого ураження головного і спинного мозку, яке призводить до смерті хворого.

Зараження людини відбувається через укуси тварини, а також при контакті пошкодженої шкіри (рани, садна) та слизових оболонок з інфікованою слиною. Важливо враховувати, що зараження сказом може статися від зовні здорової тварини, так як вірус з’являється в слині за 3-10 днів до прояву клінічних ознак захворювання.

Джерелом зараження людей найчастіше стають кішки та собаки, а із диких тварин – лисиці, вовки, кажани, єнотовидні собаки та різні гризуни.

Інкубаційний період сказу у людини триває від 12 до 100 днів, вкрай рідко до 1 року.  Тривалість інкубаційного періоду залежить від віку людини, реактивності організму, від стану нервової системи (перевтома, знижене харчування), від локалізації укусу, кількості вірусу, що потрапило в організм.

Останнім часом критично зменшуються природні осередки життя диких тварин, в тому числі й хижаків, які вимушені підходити ближче до житла людей, у зв’язку з чим виникає загроза зараження домашніх тварин, худоби та людини на сказ.

Заходи профілактики та захисту від сказу:  

  • Суворо дотримуйтеся правил утримання домашніх тварин. 
  • Щорічно прищеплюйте тварин проти сказу!
  • Вигулюйте собак в спеціально відведених місцях, не пускайте їх гуляти без нагляду.
  • Уникайте контактів з дикими та безпритульними тваринами. Не варто провокувати тварин на укуси: не намагайтеся їх годувати, надавати допомогу невідомим, бездомним тваринам, не потрібно їх дражнити.
  • У разі зміни поведінки домашньої тварини необхідно терміново звернутися до ветеринарного лікаря. На захворювання сказом вказують такі симптоми:

– в початковій стадії хвороби тварина стає млявою, апатичною, ховається від людей або навпаки стає дуже доброзичливою, спостерігається відсутність почуття обережності, хвора дика тварина може безстрашно «розгулювати» в населеному пункті;

– в наступні 2-3 дні тварина стає збудженою, агресивною, кидається на людей, з пащі витікає густа та піниста слина, тварина не може ковтати воду;

– в останній стадії тварина майже постійно лежить, у неї виникають судоми, прогресує параліч, і в результаті вона гине.

  • При виявлені трупів тварин повідомляйте  про це у ветеринарну службу.
  • За тваринами, які покусали людей або інших тварин, за можливості встановлюється ветеринарний нагляд протягом 10 днів. Якщо за цей період тварина не виявила ознак сказу та не померла, вона вважається здоровою. 
  • У разі укусу твариною потрібно відразу ж ретельно промити рану водою з милом, обробіть антисептиком, що містить 70% спирту, або 5%-розчином йоду, накласти стерильну пов’язку, а потім невідкладно звернутися за допомогою до медичного закладу для вирішення питання про доцільність призначення курсу щеплень проти сказу. Чим швидше постраждалий звернеться за допомогою до лікаря – тим більше шансів на успішну імунопрофілактику.

Перелік спеціалізованих травматологічних пунктів в м. Харкові, де надається медична допомога при укусах тварин:

  1. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР, пр. Героїв Харкова, 195;
  2. КНП «Міська багатопрофільна лікарня № 18» ХМР, вул. Єдності, 104;
  3. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» ХМР, пр.  Олександрівський, 22 .
  4. КНП «Міська клінічна лікарня № 31» ХМР, пр. Любові Малої, 4;
  5. КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» ХМР (пров. Станіслава Партали 3А)

Сказ, у разі відсутності своєчасного лікування, є абсолютно смертельним захворюванням! Тому не відмовляйтеся від призначеного лікування і самовільно не переривайте його, це призводить до трагічних наслідків.

 

Перейти до вмісту