Автор: med1

Грип – це гостре інфекційне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. На даний час домінують віруси А (Н3N2), а в окремих тяжких випадках виявляються віруси А (НІNІ), а також віруси грипу В.

Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями, але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу.

Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно- крапельним шляхом – коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого. Хвора людина навіть із легкою формою грипу становить небезпеку для оточуючих протягом всього періоду прояву симптомів – це, в середньому, 7 днів

СИМПТОМИ, ЩО ВИМАГАЮТЬ ЛІКУВАННЯ ВДОМА

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов’язково повинна залишатися вдома – щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не заражати інших людей.

Основними симптомами грипу є:

-Підвищена температура тіла;

-Сльозотеча;

-Біль у горлі;

-Кашель;

-Нежить;

-Біль у м’язах.

З будь-якими з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря – його слід викликати додому. Призначене лікарем лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання

СИМПТОМИ, ЩО ВИМАГАЮТЬ ТЕРМІНОВОЇ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ.

Викликайте «швидку» чи терміново звертайтеся безпосередньо до лікарні, якщо присутні наступні симптоми:

-Сильна блідість або посиніння обличчя;

-Висока температура тіла, що довго не знижується;

-Багаторазове блювання та випорожнення;

-Порушення свідомості – надмірна сонливість чи збудженість;

-Болі у грудній клітці;

-Домішки крові у мокроті;

-Падіння артеріального тиску.

Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів – небезпечно. Затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

ІНФЕКЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ: ПРОСТІ РЕЧІ РЯТУЮТЬ ЖИТТЯ

Вірус грипу небезпечний, але не всесильний. Можна легко уникнути зараження грипом навіть під час епідемії, якщо дотримуватись кількох простих речей.

Навіть якщо ознак хвороби немає, потрібно дотримуватись наступних правил:

-Уникати скупчень людей, аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми, при тому, що деякі з них є заразними навіть до появи очевидних симптомів;

-Користуватися одноразовими масками,щоб захистити себе чи оточуючих від зараження. Маскою повинна користуватися людина, яка доглядає за інфекційним хворим чи просто спілкується з ним. Хвора людина повинна використовувати маску лише в одному випадку – якщо їй доводиться перебувати серед здорових людей.

Маска ефективна, тільки якщо вона прикриває рот і ніс. Важливо пам’ятати, що у будь-якому випадку маску потрібно замінити, як тільки вона стане вологою чи забрудниться, але не рідше ніж через дві години. Найкраще користуватися стандартними хірургічними масками, що мають вологостійку поверхню і довго залишаються ефективними. Економити чи лінитися вчасно замінити маску немає сенсу – волога маска не має захисної дії. Використані маски ні в якому разі не можна розкладати по кишенях чи сумках – їх потрібно одразу викидати у смітник.

-Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси і бактерії, що можуть залишатися активними впродовж годин після перебування у приміщенні хворої людини.

-Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтомидля підвищення опірної здатності організму. Це збільшить шанси запобігти як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням.

-Мати чисті руки: інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Такими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні,на яких де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, від дотиків рук інших людей. Тому необхідно часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту.

-Користуватися тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками – як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. Використані серветки необхідно одразу викидати у смітник, оскільки вони також можуть стати джерелом зараження.

ЯКЩО 3’ЯВИЛИСЯ ОЗНАКИ ХВОРОБИ,

ДОДАЮТЬСЯ ЩЕ КІЛЬКА НЕСКЛАДНИХ ЗАХОДІВ:

-Залишатися вдома при перших ознаках хвороби;

-Не йти до лікаря з найменшого приводу;

-Ізолювати хвору людину – виділити їй окрему кімнату і посуд, по можливості триматися на відстані 2 метри від хворої людини оточуючим, декілька разів на добу провітрювати приміщення та проводити в ньому вологе прибирання;

-Прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання – аби запобігти розпорошенню інфікованих краплин слизу, які є основним джерелом зараження. Бажано робити це за допомогою одноразових серветок, які після використання одразу викидати у смітник. Якщо Ви прикрили рот руками, їх необхідно одразу вимити з милом чи обробити дезінфікуючим гелем, інакше усі ваші наступні дотики становитимуть небезпеку для інших.

Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання і здатне зберегти життя Вас і людям, що знаходяться поруч з Вами.

ВАКЦИНАЦІЯ: НАЙЕФЕКТИВНІШИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ

Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною. Найкращий час для проведення вакцинації-напередодні грипозного сезону (у вересні). У всіх випадках – питання стосовно вакцинації треба вирішувати індивідуально, враховуючи загальний стан здоров’я, показання та протипоказання і тільки – після огляду лікаря та за його порадою.

Лікувати грип можна за допомогою:

-Препаратів з доведеною активністю проти вірусу грипу. Лише вони здатні вплинути на вірус грипу, припинити його розмноження в організмі. Вчасне використання противірусних препаратів за призначенням лікаря здатне скоротити період хвороби, полегшити її перебіг та запобігти розвитку ускладнень.

-Препаратів, що пом’якшують симптоми. Вони не діють на вірус грипу, але полегшують стан хворого, пом’якшуючи симптоми – жар, нежить, біль у горлі, кашель, головний біль та біль у м’язах.

Споконвіку використовуються народні засоби, що пом’якшують симптоми грипу та сприяють загальній підтримки організму, наприклад, пиття теплої рідину у вигляді слабозавареного чаю з лимоном або листя, гілочок, ягід малини, смородини; вживання води мінеральної (Свалява, Поляна Квасова,Боржомі- теплої, без газу) кожні півгодини чи чаю з квітів липи (щіпку квітів заварити в стакані кип’ятку) на ніч за високої температури.

Важливо враховувати, що тимчасове пом’якшення чи відчуття відсутності симптомів не є ознакою одужання хворого: необхідно продовжувати утримання від контактів зі здоровими людьми та лікування – аж до постійної відсутності симптомів.

Дітям до 18 років та вагітним жінкам не рекомендовано вживати аспірин – подолати жар можна за допомогою парацетамолу.

Важливо під час грипу пити багато рідини. їжа повинна бути легкою і нежирною,однак примушувати хворого їсти не потрібно.

ЩО НЕ ЛІКУЄ ГРИП

Важливо знати, що грип не лікується за допомогою:

-Антибіотиків – вони не створюють жодної протидії вірусам, оскільки призначені виключно для боротьби з бактеріальними інфекціями. Вживання антибіотиків не за призначенням не лікує хворобу і лише ускладнить боротьбу з хворобами у майбутньому. Антибіотики можуть використовуватися тільки за призначенням лікаря для лікування таких ускладнень грипу, як пневмонія і бронхіт, тощо.

-Гомеопатичних препаратів – немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу, тому в усьому світі вони не рекомендовані для лікування будь-яких небезпечних для життя інфекцій, в тому числі і грипу. Використання препаратів з недоведеною ефективністю в таких умовах вважається ознакою безвідповідального ставлення до життя хворих.

-Імуностимуляторів, імуномодуляторів — немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу. Їх рекомендується використовувати в передепідемічний період для підвищення загальної опорності організму інфекціям;

-Народних засобів – лікування виключно народними засобами є неефективним і небезпечним, оскільки ніякі трав’яні відвари, чаї та настоянки на вірус не діють. Однак народні засоби можуть згодитися для пом’якшення симптомів грипу-за умов грамотного використання без зловживань.

Пам’ятайте, здоров’я у Ваших руках!

Три кроки для профілактики грипу

Грип – це серйозне високозаразне захворювання з ризиком госпіталізації та навіть смерті. Правильна профілактика грипу допоможе захистити себе та оточуючих від зараження та запобігти поширенню небезпечних вірусів.

1. Вакцинуйтесь

Найперший та найважливішй крок для профілактики грипу – вакцинація. Щорічне щеплення проти грипу вбереже від зараження вірусами та значно зменшить ризик захворіти на грип. Сьогодні існує багато штамів вірусу грипу. Закономірно, що вакцина не може захистити від усіх. Проте щеплення захищає від найбільш поширених штамів.

Що дає щеплення проти грипу:

• знижує ризик захворювання на грип, 
• зменшує кількість візитів до лікаря,
• зменшує кількість пропущених у зв’язку із хворобою робочих або навчальних днів, 
• попереджує розвиток серйозних ускладнень.

Кому треба робити профілактичні щеплення проти грипу

Щорічна вакцинація проти грипу рекомендується усім людям, крім немовлят до 6 місяців. 

Найважливіше провести вакцинацію людей із групи високого ризику: дітей молодшого віку, вагітних та осіб, які страждають від певних хронічних захворювань (астма, діабет, серцево-судинні захворювання та захворювання органів дихання), а також людей похилого віку (старших 65 років). Крім того, профілактична вакцинація є досить важливою для медичних працівників та осіб, які живуть із або доглядають за людьми групи підвищеного ризику захворювання.

Немовлята віком до 6 місяців також відносяться до групи підвищеного ризику серйозних ускладнень і наслідків грипу, але є ще надто маленькими для вакцинації. Однак особи, які доглядають за немовлятами, обов’язково повинні зробити профілактичне щеплення проти грипу.

Найкращий час для вакцинації  – до початку епідемії грипу.

2. Дотримуйтесь профілактичних заходів

Дуже прості профілактичні заходи допоможуть запобігти поширенню вірусів грипу і зберегти ваше здоров’я.

• Уникайте близького контакту з хворими. 
• Якщо захворіли ви, то намагайтеся якнайрідше перебувати поряд із іншими людьми, щоб не заразити їх. 

Якщо у вас є симптоми грипу, то залишайтеся вдома щонайменше добу після того, як спаде висока температура. Звісно, виключення із цих правил – візит до лікаря. Висока температура повинна нормалізуватися протягом першої доби без застосування жодних жарознижуючих препаратів.

• При кашлі чи чханні прикривайте ніс та рот серветкою.

Не нагромаджуйте використані серветки у кишенях чи на столах. Одразу після використання викидайте їх у смітник.

• Часто мийте руки з милом. 

Якщо поруч немає води та мила, використовуйте антисептики для рук (спреї або гелі на спиртовій основі).

• Намагайтеся не торкатися обличчя, особливо зони очей, носа та рота.

Саме через ці органи мікроби найшвидше проникають в організм. 

• Протирайте та дезінфікуйте поверхні та предмети, які можуть переносити мікроби та вірус грипу.

3. Приймайте противірусні препарати тільки за призначенням лікаря

Якщо Ви захворіли на грип, можете приймати противірусні препарати, але тільки за призначенням лікаря. 

Противірусні засоби – це не антибіотики. Противірусні препарати сприяють пом’якшенню симптомів та прискоренню процесу одужання. Вони також зменшують ризик розвитку серйозних ускладнень та наслідків грипу. Для груп людей високого ризику захворювання противірусні препарати призначають для більш легкого протікання хвороби, в порівнянні із випадками розвитку дуже серйозних ускладнень, які вимагають негайної госпіталізації.

Щоб лікування було ефективним, дотримуйтесь усіх вказівок лікаря щодо застосування таких препаратів.

Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Воно характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи. 

Вірус сказу вражає центральну нервову систему. Якщо людина не отримує відповідної медичної допомоги після укусу, пошкодження шкіри, ослинення твариною, вірус може викликати захворювання головного мозку, що врешті-решт призведе до смерті. Летальність від сказу для людей після появи симптомів — 100%. Сказу можна запобігти, щорічно вакцинуючи свійських тварин, тримаючись подалі від диких тварин і звертаючись по медичну допомогу до появи симптомів.

За оцінками, сказ стає причиною 59 000 смертей людей щорічно у понад 150 країнах, причому 95% випадків припадає на Африку та Азію. Через заниження даних та невизначених оцінок ця цифра, ймовірно, може бути вищою. Тягар хвороб непропорційно лягає на сільське населення, причому приблизно половина випадків припадає на дітей віком до 15 років.

Як передається сказ?

Людина може інфікуватися від хворої на сказ тварини через:

• укус;
• подряпину та мікроушкодження шкіри;
• потрапляння зараженої слини на слизові оболонки або пошкоджену шкіру.

Як повідомляють фахівці CDC, люди зазвичай інфікуються сказом через укус хворої тварини. Рідше люди інфікуються після контакту без укусу, який може включати подряпини, садна або відкриті рани, що зазнають впливу слини або іншого потенційно інфікованого матеріалу хворої тварини. Інші типи контактів, такі як ласки хворої на сказ тварини або контакт із кров’ю, сечею чи фекаліям цієї тварини, не пов’язані з ризиком зараження та не вважаються небезпечними.

Тож якщо вас укусила або лизнула безпритульна чи дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Якщо лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус. Але після цього все одно неодмінно зверніться по медичну допомогу. 

Симптоми сказу

Ранні симптоми сказу можуть проявлятися у вигляді лихоманки з болем і незвичного або незрозумілого поколювання чи печіння (парестезії) у місці рани. На пізніших стадіях вірус поширюється на центральну нервову систему, спричиняючи смертельне запалення головного та спинного мозку. 

Інкубаційний період захворювання може варіюватися від 1 тижня до 1 року, але зазвичай становить 2-3 місяці. Все залежить від таких факторів: місця, кількості й глибини укусів; кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого. Найнебезпечнішими є укуси в ділянку голови та шиї, в такому разі симптоми можуть розвинутися дуже швидко і часу для специфічної профілактики дуже мало, необхідно одразу звернутися до лікаря.

На початку інфікування у людини підвищується температура, вона відчуває біль, поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. 

Розрізняють активний та паралітичний сказ. Під час активного сказу спостерігаються гіперактивність, гідрофобія (боязнь води), часом – аерофобія (боязнь протягів чи свіжого повітря). Через кілька днів настає смерть через кардіореспіраторну зупинку. Паралітичний сказ (на нього припадає близько 30% від усіх випадків захворювання) триває довше за активний, у нього легший перебіг. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Людина впадає у кому, після чого настає смерть.

У тварин симптоми сказу проявляються залежно від стадії захворювання. На початковій (до 5 днів) наявні сліди від укусів, тварини гризуть місце укусу; вони лагідні та насторожені водночас; погано їдять або починають їсти неїстівне; у них спостерігається слинотеча та блювота. Перебуваючи у збудженій стадії (2-3 дні), тварини агресивні, збуджені, нападають, тікають, їдять неїстівне, у них починаються конвульсії, блювота, розвивається параліч й косоокість. Під час паралітичної стадії (2-4 дні) у тварини стається виснаження, настає повний параліч та смерть. 

Профілактика захворювання

У разі укусу, пошкодження шкіри, ослинення хворою на сказ твариною людині показане введення антирабічної вакцини. Таких щеплень за класичною схемою має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні. У разі появи симптомів специфічного лікування не існує, захворювання практично завжди закінчується летально.

Для профілактики сказу необхідно вакцинувати тварин щорічно, уникати контактів з потенційно небезпечними тваринами, дотримуватись правил утримання тварин.

Курс профілактичної імунізації призначають людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом. Йдеться про фахівців ветеринарної медицини, працівників ветеринарних лабораторій, клінік, мисливців та ін.

Як повідомлялося, у лютому 2024 року у Харківській області 59-річний чоловік помер від сказу. Його вкусила за палець власна кішка, яка була інфікована сказом. Невдовзі тварина померла. 

Щорічно за ініціативи Всесвітнього альянсу по боротьбі зі сказом відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом,  який в 2024 році проходитиме під гаслом «Порушуючи межі сказу». Ця тема закликає долати перешкоди у боротьбі з хворобою та підвищенню обізнаності громадськості щодо необхідності ліквідації сказу до 2030 року.

Цього року відзначається 18-й Всесвітній день боротьби зі сказом, підкреслюючи зв’язок між довкіллям, людьми та тваринами. Метою заходу є інформування людей про те, як можна викоренити сказ у людей й домашніх тварин, якщо вжити належних запобіжних заходів, тобто,  зробивши вакцину від сказу. Собаки є найбільш поширеною твариною, яка може заражати сказом  людей, на їхню частку припадає понад 99 % випадків зараження. 

За даними ВООЗ сказ реєструється більш ніж в 150 країнах світу. Щорічно це захворювання забирає життя 59000 осіб, в основному з країн Азії та Африки, а 40% випадків припадає на дітей у віці до 15 років. 

За 8 місяців 2024 року в м. Харкові зареєстровано 767 випадків  (592 випадків у 2023 р.)   укусів тваринами, які мають господарів та 207 випадків укусів безпритульними тваринами (198 випадки у 2023 р.) Кількість людей, яких укусили тварини з лабораторно підтвердженим сказом в 2024р.- 0 осіб, (0 осіб в 2023р.) За антирабічною допомогою звернулось 1003 осіб (809 осіб в 2023р.), відмовились від антирабічного лікування 0осіб, (9 осіб в 2023р.) 

Сказ – природно-вогнищеве особливо небезпечне інфекційне захворювання, що визване вирусом сказу (Rabies virus), характеризується розвитком важкого прогресуючого ураження головного і спинного мозку, яке призводить до смерті хворого.

Зараження людини відбувається через укуси тварини, а також при контакті пошкодженої шкіри (рани, садна) та слизових оболонок з інфікованою слиною. Важливо враховувати, що зараження сказом може статися від зовні здорової тварини, так як вірус з’являється в слині за 3-10 днів до прояву клінічних ознак захворювання.

Джерелом зараження людей найчастіше стають кішки та собаки, а із диких тварин – лисиці, вовки, кажани, єнотовидні собаки та різні гризуни.

Інкубаційний період сказу у людини триває від 12 до 100 днів, вкрай рідко до 1 року.  Тривалість інкубаційного періоду залежить від віку людини, реактивності організму, від стану нервової системи (перевтома, знижене харчування), від локалізації укусу, кількості вірусу, що потрапило в організм.

Останнім часом критично зменшуються природні осередки життя диких тварин, в тому числі й хижаків, які вимушені підходити ближче до житла людей, у зв’язку з чим виникає загроза зараження домашніх тварин, худоби та людини на сказ.

Заходи профілактики та захисту від сказу:  

• Суворо дотримуйтеся правил утримання домашніх тварин. 
• Щорічно прищеплюйте тварин проти сказу!
• Вигулюйте собак в спеціально відведених місцях, не пускайте їх гуляти без нагляду.
• Уникайте контактів з дикими та безпритульними тваринами. Не варто провокувати тварин на укуси: не намагайтеся їх годувати, надавати допомогу невідомим, бездомним тваринам, не потрібно їх дражнити.
• У разі зміни поведінки домашньої тварини необхідно терміново звернутися до ветеринарного лікаря. На захворювання сказом вказують такі симптоми:

– в початковій стадії хвороби тварина стає млявою, апатичною, ховається від людей або навпаки стає дуже доброзичливою, спостерігається відсутність почуття обережності, хвора дика тварина може безстрашно «розгулювати» в населеному пункті;

– в наступні 2-3 дні тварина стає збудженою, агресивною, кидається на людей, з пащі витікає густа та піниста слина, тварина не може ковтати воду;

– в останній стадії тварина майже постійно лежить, у неї виникають судоми, прогресує параліч, і в результаті вона гине.

• При виявлені трупів тварин повідомляйте  про це у ветеринарну службу.
• За тваринами, які покусали людей або інших тварин, за можливості встановлюється ветеринарний нагляд протягом 10 днів. Якщо за цей період тварина не виявила ознак сказу та не померла, вона вважається здоровою. 
• У разі укусу твариною потрібно відразу ж ретельно промити рану водою з милом, обробити краї рани йодною настойкою, накласти стерильну пов’язку, а потім невідкладно звернутися за допомогою до медичного закладу для вирішення питання про доцільність призначення курсу щеплень проти сказу. Чим швидше постраждалий звернеться за допомогою до лікаря – тим більше шансів на успішну імунопрофілактику.

Перелік спеціалізованих травматологічних пунктів в м. Харкові, де надається медична допомога при укусах тварин:

1. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР, пр. Героїв Харкова, 195 ;
2. КНП «Міська багатопрофільна лікарня № 18» ХМР, вул. Єдності, 104 ;
3. КНП «Міська поліклініка № 26» ХМР, вул.  23 Серпня, 23-а ;
4. КНП «Міська лікарня № 3» ХМР, пр.  Новобаварський, 90 ;
5. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» ХМР, пр.  Олександрівський, 22 .

Сказ, у разі відсутності своєчасного лікування, є абсолютно смертельним захворюванням! Тому не відмовляйтеся від призначеного лікування і самовільно не переривайте його, це призводить до трагічних наслідків.

Що це за день?

Серцеві захворювання щороку забирають понад 17 мільйонів  життів —  фактично кожна десята людина в світі у віці від 30 до 70 років передчасно помирає від інфаркту, інсульту та інших кардіологічних недуг. За прогнозами, до 2030 року кількість таких смертей зросте до 23 мільйонів. Проте лікарі стверджують, що принаймні у 80% випадків серцево-судинним хворобам можна запобігти, якщо люди будуть поінформованими та внесуть потрібні зміни до способу життя. Саме для цього й було засновано Всесвітній день серця (World Heart Day), який щороку відзначається 29 вересня. В цей день ми дізнаємося про те, як слід піклуватися про своє серце та на які тривожні сигнали варто звертати увагу.   

Як виникла ідея відзначати Всесвітній день серця?

Серце — унікальний орган, який здавна відігравав важливу роль в уявленнях людей про власне тіло. В IV столітті до нашої ери Арістотель назвав серце найважливішим органом, який формується першим — він дійшов цього висновку, досліджуючи курячі ембріони. Філософ також вважав, що оскільки серце займає центральне положення, то воно контролює всі інші «допоміжні» органи, в тому числі й мозок.  

Багато в чому з Арістотелем був згодний Гален, стверджуючи, що серце є вмістилищем душі, а також перевершує всі тканини тіла щодо міцності та стійкості до травм. Втім, роль найважливішого органу людини, на думку Галена, мало не серце, а печінка. Авіценна поділяв думку Арістотеля  про верховенство серця, а ще вірив, що саме цей орган відповідає за людські здібності та регулює температуру тіла. 

Функція серця

Лише з розвитком анатомії в XVI – XVII століттях стала очевидною істинна функція серця — перекачувати кров судинами. Першим описав її британський лікар Уільям Харві в роботі «Про циркуляцію крові». Здавалося б, це мало покласти край уявленням про серце як про розумний орган, але навіть сам Харві продовжував називати серце «королем» та «сонцем» тіла і не заперечував його метафізичної ролі.

Анатомія

Зараз серце часто порівнюють з насосом, який постачає кров до кожної клітини організму, таким чином живлячи тканини киснем та поживними речовинами і видаляючи з них продукти обміну. Серце розташоване в середині грудної клітки, але трохи зміщене вліво, і має розмір приблизно з людський кулак. Це «найпрацьовитіший» м’яз в організмі — він починає скорочуватися через три тижні після зачаття і працює до кінця життя людини.

Серце має ліву та праву частини, розділені тонкою м’язовою перегородкою. Кожна з двох частин серця поділяється на дві камери, верхні з яких називаються відповідно правим та лівим передсердями, а нижні — правим та лівим шлуночками. З системою кровообігу серце пов’язане артеріями та венами, які своєю чергою сполучаються з дрібнішими кровоносними судинами — капілярами.

Контролюють напрям кровотоку серцеві клапани — вони діють немов дверцята, які відкриваються та закриваються з кожним ударом серця. Таких клапанів чотири — трикуспідальний і легеневий у правій частині серця та мітральний і аортальний в лівій частині.

Робота серця

Серце перекачує кров двома шляхами — легеневим та системним. В легеневому контурі кров без кисню, яка щойно пройшла через організм, полишає правий шлуночок серця через легеневу артерію і потрапляє до легенів, після чого повертається вже насиченою киснем до лівого передсердя через легеневу вену. В системному контурі насичена киснем кров виходить через лівий шлуночок до аорти, звідти потрапляє до артерій та капілярів, живлячи тканини, а потім повертається через вени до правого шлуночка серця. 

Але й саме серце потребує живлення, тому дві коронарні артерії живлять його кров’ю, насиченою киснем. Серцевий м’яз складається з трьох шарів: перікарду (тонкої зовнішньої оболонки, яка оточує та захищає серце), міокарду (товстого середнього шару, який скорочується та розслабляється) і ендокарду (тонкого внутрішнього шару, яким вкриті порожнини серця).

Діти в більшості народжуються зі здоровим серцем, але протягом життя чимало людей це здоров’я втрачають. Однією з причин є поступове накопичення жирових відкладень в артеріях, що спричиняє звуження простору для кровотоку, тому крові, яка поступає до серця, стає недостатньо. Інші поширені ризики — неконтрольований цукровий діабет, високий артеріальний тиск, паління, вживання алкоголю, недостатня фізична активність та ожиріння. 

Міжнародні об’єднання кардіологів

Перші міжнародні об’єднання кардіологів-лікарів, що спеціалізуються на хворобах серця, з’явилися ще в 1940-х роках. В 1978 році в результаті злиття Міжнародного товариства кардіологів (ISC) та Міжнародної федерації кардіологів (ICF) утворилася нова організація під назвою Міжнародне товариство і федерація кардіологів (ISFC). ISFC, ЮНЕСКО та ВООЗ у 1996 році уклали угоду про співробітництво в різних проектах, а в 1998-му ISFC змінила свою назву і відтоді відома як Всесвітня федерація серця (WHF) — глобальна неурядова організація та провідний партнер ВООЗ у сфері серцево-судинного здоров’я. 1

Тодішній президент WHF Ентоні Байес де Луна висунув ідею про окремий день для інформації та профілактики серцево-судинних   захворювань, тож у 1999 році Всесвітня федерація серця разом з ВООЗ оголосили про заснування Всесвітнього дня серця. До  2011-го подію відзначали в останню неділю вересня, потім датою свята обрали 29 вересня. 

Всесвітній день серця в історії

• 1893

Першу успішну операцію на відкритому серці провів у Чикаго хірург Деніел Хейл Вільямс. Його пацієнтом був молодий чоловік Джеймс Корніш, який отримав ножове поранення в бійці.

• 1958

В Швеції вперше імплантували кардіостимулятор. Попри те, що прилад довелося замінювати 20 разів, пацієнт прожив з ним 43 роки і помер у 86-річному віці від хвороби, не пов’язаної з серцем.

• 1967

Хірургом Крістіаном Барнардом у ПАР було успішно здійснено першу пересадку серця.

• 1999

Всесвітньою федерацією серця засновано Всесвітній день серця.

• 2008

В Києві відкрито «Центр серця» — лікувальний заклад, оснащений за світовими стандартами завдяки благодійним пожертвам киян. З 2012 року його передано у власність держави та перейменовано на «Інститут серця».

• 2012

ООН поставила за мету перед урядами країн скоротити смертність від неінфекційних захворювань (в тому числі від серцево-судинних хвороб) на 25% до 2025 року.

Часті Питання та відповіді про Всесвітній день серця

Яку тему має Всесвітній день серця в 2021 році?

Цьогорічна тема події звучить як «Використовуйте серце, щоб підключитися». Ці слова є закликом до використання можливостей цифрових технологій у профілактиці та лікуванні серцево-судинних хвороб, а також у підвищенні поінформованості населення.  

Стан «розбитого серця» — це хвороба?

Так, в медицині існує поняття «синдрому розбитого серця», симптоми якого схожі на симптоми серцевого нападу. Різниця в тому, що викликані вони не захворюванням серця, а викидом гормонів стресу. Смерть від синдрому розбитого серця можлива, проте це буває вкрай рідко.

З якою частотою б’ється здорове людське серце?

За даними одного з найбільших медичних і дослідницьких центрів світу «Mayo Clinic», частота серцебиття здорової людини в стані спокою — від 60 до 100 ударів на хвилину. У немовлят серце б’ється частіше — до 190 ударів, а серцебиття натренованих спортсменів повільніше, ніж у решти людей — від 40 до 60 скорочень на хвилину.

В які дні найчастіше стаються серцеві напади?

За статистикою, погану репутацію з цього приводу має понеділок — тоді шанси отримати серцевий напад на 20% вищі, ніж в інші дні тижня. Дослідники пов’язують це зі стресовою ситуацією — поверненням на роботу після відпочинку, а також з наслідками надмірного вживання алкоголю у вихідні дні. 

Чи є в людському тілі органи, у які серце не постачає кров?

Завдяки серцю кров циркулює кровоносними судинами в організмі, постачаючи кисень та поживні речовини до всіх органів, за виключенням одного — рогівки ока. Це пояснюється тим, що в рогівці немає кровоносних судин, тому кисень вона отримує з повітря, а живлення — зі сльозової рідини.

Як відзначати Всесвітній день серця?

З часів першого Всесвітнього дня серця WHF продовжує популяризувати цю подію, розповсюджуючи інформацію та оголошуючи тему святкування. Важливою частиною заходів в усіх країнах є освітні програми, плакати, буклети і публічні виступи кардіологів. Також відбуваються наукові конференції, де спеціалісти можуть ділитися досвідом та новими досягненнями в кардіології.

Оскільки подія спрямована на привертання уваги людей до серцево-судинних захворювань, цього дня доречно вдосконалити свої уявлення про них. Зробити це можна різними способами — прочитати відповідну літературу, адаптовану для широкого загалу, а також відвідати веб-сайти, які надають достовірну інформацію з питань здоров’я. 

Всесвітній день серця — гарна нагода для кожного з нас, щоб почати піклуватися про своє серце. Наприклад, відмовитися від тютюну, проконсультуватися у спеціалістів щодо здорової дієти, перевірити рівень холестерину і глюкози в крові, виміряти артеріальний тиск та зробити кардіограму. До речі, в найближчі до 29 вересня дні деякі кардіологічні клініки проводять безкоштовні обстеження. 

Слід згадати і про фізичну активність, яка дуже важлива для здоров’я серця. При цьому, одразу вдаватися до високих навантажень зовсім не обов’язково, достатньо включити у свій денний розпорядок прогулянки на свіжому повітрі або вранішні чи вечірні пробіжки — головне, щоб вони були регулярними. 

Чому важливий цей день? 

Цей день дарує шанс об’єднати зусилля урядів, лікарів та населення в боротьбі з безжальними серцевими хворобами і закликає кожного до конкретних дій, наприклад, до пошуку інформації щодо профілактики серцево-судинних захворювань. Без сумніву, завдяки отриманим знанням певна кількість людей почнуть займатися спортом, кинуть палити, будуть надавати перевагу здоровому харчуванню та уникатимуть стресів, і таким чином зроблять свої серця здоровішими.

Не менш важливо, що ця подія дисциплінує та привчає нас до корисних звичок, адже не секрет, що українці в більшості не схильні до профілактичних медичних оглядів і звертаються до лікаря тільки в крайньому випадку. Але бажання впевнитися в тому, що з серцем все гаразд, багатьох змусить пройти необхідні обстеження, і це добре, бо виявлені на ранній стадії серцеві проблеми краще піддаються лікуванню, ніж задавнені.

Завдяки Всесвітньому дню серця ми навіть можемо стати добрішими, адже він привертає увагу до мільйонів людей, які щороку помирають від серцево-судинних хвороб. Часто для одужання їм потрібна складна хірургічна операція, яка дорого коштує, тому 29 вересня кожен з нас має шанс долучитися до доброї справи і пожертвувати певну суму на лікування кардіологічних пацієнтів.