Сучасні підходи до профілактики прееклампсії

Необхідність обговорення даного питання викликана високою поширеністю серед вагітних такого грізного ускладнення як прееклампсія (ПЕ). Так, за даними Європейського кардіологічного товариства гіпертензивні розлади під час вагітності, до яких належить і ПЕ, спостерігаються у 5–10% вагітностей у всьому світі. Вони залишаються основною причиною захворюваності та смертності матерів, плодів та новонароджених. Ризики для матері включають передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, інсульт, поліорганну недостатність та синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Плід має високий ризик затримки внутрішньоутробного росту (25% випадків ПЕ), недоношеності (27% випадків ПЕ) та внутрішньоутробної смерті (4% випадків ПЕ).

Як розпізнати прояви ПЕ і що необхідно робити при їх виникненні?

Вагітним жінкам необхідно порадити негайно звернутися до лікаря у випадку, коли вони відчувають симптоми прееклампсії. Ці симптоми включають:

• сильний головний біль;
• проблеми із зором, такі як розмивання зображення або спалахи перед очима;
• сильний біль в епігастрії;
• раптовий набряк обличчя, рук або ніг.

Яких жінок відносять до групи ризику розвитку прееклампсії?

До групи високого ризику належать жінки, що мають будь-яке з таких захворювань:

• гіпертензивні розлади під час попередньої вагітності;
• хронічну ниркову недостатність;
• аутоімунні захворювання, такі як системний червоний вовчак або антифосфоліпідний синдром;
• діабет 1 або 2 типу;
• хронічну гіпертензію.

Факторами, що відповідають помірному ризику, є:

• перша вагітність;
• вік 40 років і старше;
• інтервал між вагітностями більше 10 років;
• індекс маси тіла (ІМТ) на час першого візиту 35 кг/м2 або більше;
• сімейний анамнез прееклампсії;
• багатоплідна вагітність.

 Сучасні профілактичні заходи щодо розвитку прееклампсії.

1. Вживання антиагрегантів.

Вагітним з високим ризиком ПЕ слід порадити приймати 75–150 мг ацетилсаліцилової кислоти (АСК) щодня від 12 тижня вагітності до народження дитини.

Вагітним з понад одним фактором помірного ризику ПЕ слід порадити приймати 75–150 мг АСК щодня від 12 тижня вагітності до народження дитини.

Ефективність АСК у вагітних підвищується за умови її прийому на ніч.

Жінки, які отримують АСК, можуть мати дещо підвищений ризик післяпологових кровотеч. Абсолютних протипоказань до терапії АСК мало. До відносних протипоказань до низьких доз АСК належать шлунково-кишкові кровотечі, активна виразкова хвороба шлунково-кишкового тракту, інші джерела шлунково-кишкової або сечостатевої кровотечі, тяжкі захворювання печінки.

1. Інші лікарські засоби.

Не слід використовувати такі лікарські засоби для запобігання розвитку гіпертензивних розладів під час вагітності:

• донатори оксиду азоту;
• препарати прогестерону;
• діуретики;
• низькомолекулярний гепарин.

1. Харчові добавки.

Не рекомендується застосовувати виключно для запобігання гіпертензивним розладам під час вагітності харчові добавки:

• із вмістом магнію;
• фолієву кислоту;
• антиоксиданти (вітаміни С і Е);
• риб’ячий жир або олію з водоростей;
• часник.

1. Препарати кальцію.

Для жінок групи високого ризику розвитку ПЕ пропонують прийом препаратів кальцію разом з порадами щодо раціону харчування для досягнення вживання 1 г елементарного кальцію (1 г елементарного кальцію міститься у 2,5 г карбонату кальцію або 4 г цитрату кальцію) на день протягом періоду від постановки вагітної на облік до пологів, бажано приймати під час їжі. Препарати кальцію можуть бути рекомендовані на додаток до АСК.

Слід пам’ятати, що можуть виникнути негативні взаємодії між препаратами заліза та кальцію. Отже, якщо вагітна вживає препарати заліза, два мікроелементи бажано вводити з інтервалом у кілька годин, а не одночасно.

1. Вітамін D.

Прийом вітаміну D під час вагітності асоціюється зі зниженим ризиком розвитку прееклампсії. Збільшення дози вітаміну D асоціюється із зменшенням частоти ПЕ.

Вагітні жінки з рівнем вітаміну D нижче 50 нмоль/л:

• 30–49 нмоль/л починають з 1000 МО (25 мкг) /д;
• <30 нмоль/л слід починати 2000 МО (50 мкг)/д;
• 20-30 нмоль/л слід починати 4000 МО (100 мкг)/д (7 тижнів);
• <20 нмоль/л слід починати 4000 МО (100 мкг)/д (14 тижнів);

Повторно – рівень вітаміну D рекомендовано визначати на 28 тижні вагітності.

Вагітні жінки з рівнем вітаміну D вище 50 нмоль /л: слід приймати 400 МО вітаміну D щодня.

1. Дієта.

Не варто рекомендувати обмеження прийому кухонної солі під час вагітності виключно для запобігання розвитку гестаційної гіпертензії чи прееклампсії.

1. Спосіб життя.

Жінкам із хронічною гіпертензією або ризиком гіпертонічних розладів під час вагітності, як і здоровим вагітним жінкам, надають однакові рекомендації щодо відпочинку, фізичної активності й роботи.

Заохочення всіх пацієнток до виконання щоденного фізичного навантаження (або аеробні вправи протягом 15-35 хвилин на добу, 3 год. на тиждень за умови задовільного самопочуття) були пов’язані зі зниженням гестаційної гіпертензії та прееклампсії, а також меншим збільшенням ваги та макросомії. 

Закликаємо Вас ні в якому разі не займатися самолікуванням під час вагітності!!! Про будь-які відхилення від нормального її перебігу сповіщати свого акушера-гінеколога і чітко дотримуватися його рекомендацій!!!

Бажаємо Вам приємної вагітності та пологів!!!!

У повідомленні використані матеріали Уніфікованого клінічного протоколу «Гіпертензивні розлади під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді», затвердженого наказом МОЗ України від 24.01.2022 року №151.

Цьогоріч ця подія відбуватиметься з 12 по 16 травня 2025 року.

Ця подія має на меті привернути увагу до здоров’я та добробуту громадян.

Європейський тиждень громадського здоров’я започатковано в 2019 році. Тоді ж до нього приєдналася і Україна.

Громадське здоров’я — термін, що виходить поза рамки медичної сфери. Це і про те, щоб люди не тільки жили довго, а й при цьому до найстаршого віку зберігали активність, світлий розум і любов до життя. Це також про психічний та соціальний добробут кожного з нас.

Йдеться про те, що здоров’я — це не щось наявне або відсутнє за збігом обставин. Власне й громадське здоров’я – це сукупність виборів та дій. Це – формування (і реформування) системи охорони здоров’я, співпраця урядових, неурядових організацій, бізнесу і громадянського суспільства та піклування: держави — про громадян, громадян — одне про одного та про державу і кожного з нас – про власне здоров’я.

Кожен громадянин має право на охорону здоров’я згідно з Конституцією.

Це право включає, зокрема:

• медичну допомогу та догляд;
• безпечне довкілля;
• захист від наслідків природних та антропогенних катастроф;
• санітарно-епідемічне благополуччя;
• безпечні й здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку.

Разом із тим, всі ми відповідаємо за своє здоров’я і простими діями та рішеннями можемо впливати на його збереження. Що може кожен:

• дотримуватися здорового способу життя;
• робити всі щеплення за графіком, зокрема й в дорослому віці;
• самоізолюватися в разі інфекційної хвороби;
• використовувати бар’єрну контрацепцію;
• ходити на профілактичні огляди до лікаря щороку, навіть якщо нічого не болить;
• щороку робити тести на ВІЛ і гепатит С, щоб вчасно почати лікування і не заражати інших;
• пройти курси домедичної допомоги, щоб за потреби допомогти іншим;
• ділитися з іншими правдивою інформацією про здоров’я та користуватися лише офіційними джерелами інформації.

Протягом Європейського тижня громадського здоров’я ми нагадуватимемо про прості речі, які допомагають запобігти найпоширенішим хворобам, сприяють збереженню здоровʼя, а також висвітлюватимемо теми піклування про власний психічний добробут та підтримку рідних і близьких.

Травень – місяць обізнаності про ментальне здоровʼя

Корисні посилання:

З 24 квітня стартує Тиждень імунізації. Це ще одна можливість нагадати: вакцинація — це про здорове майбутнє без страху перед хворобами, які ми можемо приборкати.

Імунізація — одне з найбільших досягнень людства

За останні 50 років вакцинація врятувала 154 мільйони життів (це шість життів на хвилину щодня, починаючи з 1974 року, коли була започаткована Розширена програма імунізації), і здатна захистити й ваше життя від небезпечних хвороб.

«Дотримання Національного календаря профілактичних щеплень — це основа захисту від небезпечних інфекцій, особливо для дітей. Усі вакцини, які використовуються в Україні, є безпечними та ефективними, і саме завдяки їм ми можемо запобігти серйозним захворюванням», — зазначає Генеральний директор Центру громадського здоров’я Михайло Росада.

Перший науково описаний випадок успішної вакцинації датують 1796 роком. Експеримент англійського лікаря Едварда Дженнера відкрив шлях до, без перебільшення, одного з найвизначніших досягнень людської цивілізації. Він помітив, що доярки, які перехворіли на коров’ячу віспу, не хворіли на натуральну. Тоді лікар Дженнер ввів збудника коров’ячої віспи восьмирічному сину свого садівника. Хлопчик переніс недугу легко, без загрози для життя. Пізніше Дженнер вводив йому збудника натуральної віспи понад 20 разів — і дитина не захворіла. В її організмі сформувався імунітет.

У 1967 році Всесвітня організація охорони здоров’я розпочала глобальну кампанію з викорінення натуральної віспи та у 1979 оголосила про повну ліквідацію хвороби. Завдяки впровадженню вакцинації проти натуральної віспи людству вдалося повністю ерадикувати (викорінити) одну з найнебезпечніших хвороб в історії людства.

Відтоді щеплення проти натуральної віспи більше рутинно не проводиться, адже в цьому зникла потреба. Це перший приклад в історії, коли інфекційне захворювання вдалося викорінити завдяки вакцинації.

Вакцинація перемогла натуральну віспу. А як щодо викорінення інших хвороб?

«Впливаючи на циркуляцію збудника, ми можемо досягти його ліквідації. Не буде збудника — не буде і хвороби. Саме так сталося з натуральною віспою», — коментує Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ), лікар – дитячий інфекціоніст, доцент кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань Міжнародного Європейського Університету.

Також є реальна можливість викорінення інших вакцинокерованих хвороб, як-от кір. Для цього треба, щоб серед населення був достатній рівень вакцинації. За низького показника охоплення щепленнями є ризик зростання кількості випадків захворювання. Так сталося і в Україні, бо в останні роки рівень охоплення щепленнями проти кору не досягав рекомендованих 95%. Зокрема, у 2024 році перше щеплення КПК (проти кору, паротиту та краснухи) отримали 91,4% дітей у віці одного року, а друге — лише 83,4% шестирічних. У 2024 році в Україні було зареєстровано 433 випадки кору, що майже в сім разів більше, ніж за аналогічний період 2023 року, коли випадків було 65. У січні-лютому 2025 року зафіксовано 324 випадки кору. В Україні зараз ризик спалаху оцінюють як високий, що обумовлено низьким рівнем вакцинації серед населення. Перевірте, чи ви та ваші діти отримали всі дози КПК. Якщо ні — зверніться до вашого сімейного лікаря. Вакцини є в наявності в усіх регіонах.

«Можна також подолати циркуляцію збудника поліомієліту. Ми вже досягли ерадикації вірусів поліомієліту типу 2 і типу 3, тобто дикі віруси цих типів більше не існують на Землі. Однак є мутовані віруси, що викликають спалахи, і ці випадки все одно називаються поліомієлітом, хоча це вже не дикий вірус, а мутований, що виник через низький рівень вакцинації».

В Україні спалах поліомієліту востаннє фіксували у 2021 році. Показник охоплення щепленнями проти поліомієліту залишається нижчим за рекомендовані 95%, попри достатню кількість вакцин. У 2024 році щеплення отримали 87,8% дітей до одного року, 87,3% —  у 18 місяців, 83,6% — у 6 років, 80,8% — у 14 років.

Слід пам’ятати, що від деяких хвороб колективний імунітет не захистить і не дасть припинити циркуляцію збудника. Проти них діє індивідуальний захист у вигляді щеплення.

«Наприклад, вакцина проти дифтерії не припиняє циркуляцію збудника, проте це щеплення, як і вакцина проти правця, захищає кожну людину індивідуально від проявів інфекції, від дії токсинів, які виробляє збудник. Заразившись збудником, людина не буде хворіти. Тому вакцинуватися потрібно кожному, бо те, що навколо вас 99,99% людей будуть вакциновані, аж ніяк не захистить».

Як перевірити свій вакцинальний статус

Зверніться до свого сімейного лікаря для отримання консультації про час для щеплення за календарем. Він також за потреби допоможе відновити історію щеплень, перевіривши медичні записи.

Якщо ж ви опинилися в новому місці без медичних документів і не маєте змоги підтвердити свій або дитячий вакцинальний статус у сімейного лікаря — не хвилюйтеся: Міністерство охорони здоров’я, Центр громадського здоров’я та Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики розробили рекомендації, які допоможуть внутрішньо переміщеним особам отримати необхідну інформацію про щеплення.