Холера — це гостра діарейна інфекція, викликана бактерією Vibrio cholerae.
Штами Vibrio cholerae
Існує багато серогрупп V. cholerae, проте лише дві з них – O1 и O139 – викликають спалахи захворювання. Штам V. cholerae O1 став причиною всіх нещодавніх спалахів. Штам V. cholerae O139, який було вперше виявлено в Бангладеш в 1992 р., викликав спалахи в минулому, проте останнім часом фіксувалися лише спорадичні випадки. Цю серогрупу ніколи не виявляли за межами Азії. Хвороба, викликана бактерією будь-якою з двох серогруп, перебігає однаково.
Як можна заразитися?
Холера передається фекально-оральним шляхом від людини до людини, частіше при вживанні забрудненої води, овочів, фруктів, при купанні, а також через їжу і при побутових контактах. Джерелом збудника інфекції є людина – хворий або носій вібріонів. Холерний вібріон може зберігати життєздатність у воді протягом тривалого часу, у харчових продуктах при кімнатній температурі протягом 2-5 днів, на поверхні плодів і овочів в умовах сонячного освітлення упрожовж 8 годин, при низьких температурах та у морській воді — 2 тижнів і більше, у кишечнику окремих річкових та морських тварин — декількох місяців. Під час кип’ятіння холерний вібріон гине протягом хвилини, є малостійким до висушування, до прямого сонячного опромінення, є надзвичайно чутливим до дії звичайних дезінфектантів.
Через який час після інфікування з’являться перші симптоми?
Інкубаційний період холери триває від кількох годин до 5 днів.
Які симптоми захворювання?
В більшості людей, інфікованих бактерією V. cholerae, не розвивається жодних симптомів, хоча протягом 1–10 днів після інфікування в їхніх фекаліях присутні бактерії, що потенційно можуть інфікувати інших людей.
Коли симптоми все ж виникають, то в більшості випадків вони є легкими чи помірними (діарея, блювота, болі у животі). Проте в меншості захворілих розвивається гостра водяниста діарея із сильним зневодненням. В такому випадку спостерігаються такі симптоми:
- частий, до 10 і більше разів на добу, пронос. При цьому людина втрачає багато рідини – до 20 літрів на добу. У результаті втрати рідини відбувається згущення крові і зневоднення організму;
- через втрату з рідиною мікроелементів з’являються м’язові судоми, частіше за все – починаючи з литкових м’язів;
- загострення рис обличчя, очі западають, синіють губи і вушні раковини;
- холодна шкіра (холера – одна з небагатьох інфекцій, що супроводжуються нормальною або навіть зниженою температурою тіла);
- шкіра втрачає пружність, легко збирається в складки і дуже довго розправляється, а шкіра стоп і рук стає зморшкуватою (так звані «руки прачки»);
- задишка, різка слабкість.
Що найгірше може статися? Які ускладнення хвороби?
Наразі холера виліковна. Проте за відсутності медичної допомоги хвороба може призвести до смерті за декілька діб чи навіть годин через сильне зневоднення організму.
Ендемічна та епідемічна холера
Розрізняють ендемічну та епідемічну холеру. Ендемічний по холері регіон – це регіон, де підтверджені випадки холери виявлялися протягом трьох останніх років і наявні фактичні дані, що підтверджують місцеву передачу хвороби (тобто випадки не завезено ззовні). Спалах або епідемія холери може виникнути як в ендемічних країнах, так і в країнах, де холера не фіксується регулярно.
В ендемічних по холері країнах спалах може мати сезонний або спорадичний характер та визначається як перевищення очікуваної кількості випадків захворювання. В країні, де холера не фіксується регулярно, спалах визначається як виникнення хоча б одного підтвердженого випадку холери з фактичними доказами місцевої передачі в регіоні, де холера зазвичай відсутня..
Як можна захиститися?
В першу чергу, необхідно дотримуватися простих правил безпеки:
- не купувати продукти харчування, зокрема – рибу, у місцях стихійної торгівлі;
- не купатися й не ловити рибу в забруднених водоймах;
- дотримуватися особистої гігієни, ретельно мити руки перед тим, як брати чи готувати їжу, після відвідування туалету;
- використовувати чисту воду;
- мити овочі і фрукти перед вживанням;
- ретельно готувати їжу, проварювати чи просмажувати продукти харчування перед вживанням.
Кип’ятіння вбиває холерні вібріони вже через 1 хвилину.
В комплексі заходів попередження спалахів холери використовується й вакцинопрофілактика. Наразі існує три оральні вакцини проти холери, що пройшли прекваліфікацію ВООЗ: Dukoral®, Shanchol™ та Euvichol-Plus®. Для формування оптимального захисту всі три вакцини вводяться двічі.
Вакцина Dukoral® використовується в буферному розчині, для приготування якого необхідно 150 мл чистої води, якщо мова йде за дорослих пациентів. Dukoral® можна призначати всім особам, старшим 2 років. Інтервал між дозами складає мінімум 7 днів, проте не більше 6 тижнів. Діти від 2 до 5 років мають отримати третю дозу. Dukoral® в основному використовується для мандрівників. Дві дози Dukoral® забезпечують захист від холери протягом двох років.
За складом Shanchol™ та Euvichol-Plus® – це одна й та сама вакцина, що випускається двома різними виробниками. Її використання не потребує буферного розчину. Вакцинуватися нею можна з віку 1 року. Мінімальний інтервал між двома дозами – 2 тижні. Дві дози Shanchol™ чи Euvichol-Plus® забезпечують захист від холери протягом трьох років, а одна доза забезпечує короткочасний захист.
Вакцина Shanchol™ пройшла процедуру прекваліфікації для використання в умовах контрольованого температурного ланцюгу – інноваційного режиму використання вакцин, що дозволяє впродовж обмеженого часу та за умови моніторингу та контролю зберігати вакцини за температури, що виходить за межі стандартного діапазону холодового ланцюгу +2°C … +8°C.
Завдяки формуванню глобального запасу оральних вакцин проти холери за підтримки Альянсу з вакцин GAVI саме вакцини Shanchol™ та Euvichol-Plus® наразі доступні для проведення кампаній з масової вакцинації.
В позиції ВООЗ щодо вакцин проти холери, зокрема, зазначено, що:
«оральні вакцини проти холери мають використовуватися в ендемічних по холері районах, в гуманітарних кризових ситуаціях із високим ризиком захворювання на холеру та під час спалахів холери – завжди разом з іншими стратегіями профілактики та боротьби з холерою». Вакцинація не має порушувати здійснення інших високопріоритетних медико-санітарних заходів, що використовуються для стримування та попередження спалахів холери.
В рамках масових кампаній вакцинації було використано більше 100 млн доз оральних вакцин проти холери. Ці кампанії проводилися в районах, охоплених спалахом хвороби, в районах із підвищеною вразливістю під час гуманітарних криз, а також серед населення, що проживає в високоендемічних районах, відомих як «гарячі точки».
Екстрена (постекспозиційна) профілактика холери не є ефективною через короткий інкубаційний період захворювання. Проте в осередку захворювання вакцинація використовується в комплексі з іншими заходами з реагування на спалах.
З жовтня 2022 року Міжнародна координаційна група (МКГ) — орган, який керує екстреними постачаннями вакцин — призупинила стандартну схему вакцинації двома дозами в кампаніях з реагування на спалах холери, використовуючи натомість підхід з одноразовою дозою.
Як лікувати холеру?
Більшість захворілих можна успішно вилікувати шляхом своєчасного введення розчинів оральних регідратаційних солей (ОРС). Дорослим пацієнтам в перший день лікування за помірного зневоднення може знадобитись до 6 л розчину ОРС.
Пацієнтам із сильним зневодненням загрожує дегідратаційний шок, і вони потребують термінових внутрішньовенних вливань. Для скорочення періоду діареї, зменшення об’єму необхідних регідратаційних рідин та скорочення кількості та періоду виділення бактерій V. cholerae в фекаліях таким пацієнтам також призначають відповідні антибіотики.
Масове використання антибіотиків серед населення не рекомендується, оскільки воно не має підтвердженого впливу на розповсюдження холери та може сприяти підвищенню стійкості до протимікробних препаратів.
Під час спалаху холери критичне значення має швидкий доступ до лікування. У випадку своєчасного та адекватного лікування коефіцієнт летальності не має перевищувати 1%.
Чи фіксувалися випадки холери в Україні?
Згідно даних Центру громадського здоров’я МОЗ України, випадки холери в Україні були зареєстровані в 1998, 1999, 2007, 2011 роках.
У 1998 році у Донецькій області (2 випадки) та в Криму (1), у 1999 році у Дніпропетровській (2), Донецькій (4) Запорізькій (3) та Одеській (1) областях.
У 2007 році у м. Суми (1) та 2011 році у Донецькій області зареєстровано – 33 випадки холери. В інші роки випадки холери не реєструвалися до 2018 року.
Якими є найсвіжіші дані щодо розповсюдження холери в світі?
Комплексні статистичні дані щодо холери за 2022 рік, опубліковані ВООЗ, проливають світло на масштаби й ступінь сплеску холери. Так, кількість випадків, зареєстрованих у 2022 році, більш ніж удвічі перевищила кількість випадків у 2021-му: 472 000 та 223 000 відповідно. Як йдеться на сайті ВООЗ, 44 країни повідомили про випадки, що на 25% більше, ніж у 35 країнах, які повідомили про спалахи у 2021 році. У семи країнах – Афганістані, Камеруні, Демократичній Республіці Конго, Малаві, Нігерії, Сомалі та Сирії – зареєстровано понад 10 000 ймовірних та підтверджених випадків захворювання. 24 країни наразі повідомляють про активні спалахи, при цьому деякі з них переживають гостру кризу.
