Автор: med1

Харчові продукти тваринного походження – потенційний фактор передачі ящуру.

Наразі є обмеження імпорту з Угорщини та Словаччини в Україну (у цих країнах нещодавно зафіксовані випадки ящуру).

Держпродспоживслужба закликає громадян не провозити в ручній поклажі харчові продукти тваринного походження з цих країн для убезпечення від проникнення вірусу ящуру на територію нашої країни.

Нагадуємо, що ящур – це вірусна хвороба, що призводить до загибелі поголів’я свійських парнокопитних тварин. Також на ящур можуть хворіти
люди. Україна наразі є вільною від ящуру, проте в сусідніх країнах він фіксується.

#ящур #стоп_ящур #foot_and_mouth_disease

Щороку в Європейському регіоні ВООЗ проходить Європейський тиждень імунізації (ЄТІ) з метою інформування суспільства про ту важливу роль, яку імунізація відіграє у профілактиці хвороб та захисту життя. З 26 квітня по 30 квітня 2025 року в Україні відзначається Європейський тиждень імунізації під національним гаслом: «Вакцинація рятує життя. Подбайте про себе та рідних — зробіть щеплення».

Цей тиждень покликаний нагадати суспільству про важливу роль імунізації у збереженні здоров’я та профілактиці інфекційних захворювань. Особливо в умовах воєнного стану вакцинація залишається одним із найефективніших методів захисту від небезпечних хвороб та їхніх ускладнень. 

Здоров’я громадян — ключовий пріоритет для держави, а дотримання Національного календаря профілактичних щеплень є важливою умовою безпеки як окремої особи, так і суспільства в цілому. Масове та регулярне проведення щеплень — це дієвий інструмент контролю над інфекціями, яким можна запобігти вакцинацією, як на національному, так і на глобальному рівні.

Імунізація є показовим прикладом успішної діяльності в галузі глобальної охорони здоров’я, що дозволяє щорічно рятувати мільйони людських життів. В даний час використовуються вакцини для профілактики більш ніж 20 небезпечних для життя хвороб, внаслідок чого імунізація дозволяє щорічно запобігати 3,5 мільйонам випадків смерті від таких хвороб, як дифтерія, правець, кашлюк, грип та кір. Разом з тим, незважаючи на величезний прогрес, охоплення вакцинацією у світі останніми роками залишається на одному рівні, а в 2020 р. навіть знизилося вперше за десятиліття. 

Для забезпечення епідемічного благополуччя рівень охоплення населення плановою імунізацією в регіоні має становити не менше 90%, а серед дітей – понад 95%. Недостатній рівень вакцинації неминуче призводить до підвищення захворюваності в популяції на інфекційні хвороби, які небезпечні розвитком важких ускладнень та можуть призвести до інвалідності або смерті.

Нижче приведені захворювання, від яких існують ефективні та безпечні вакцини, але, за відсутності імунітету можуть викликати наступні ускладнення:

 – Поліомієліт загрожує стійким довічним паралічем деяких груп м’язів. У важких випадках параліч поширюється на дихальну мускулатуру, що призводить до смерті хворого.

  – Наслідком кору може бути ураження центральної нервової системи (коровий енцефаліт), дихальної системи (ларингіт, круп (стеноз гортані), трахеобронхіт, первинна корова пневмонія, вторинна бактеріальна пневмонія).

 – При дифтерії, крім важкої інтоксикації, можливий розвиток крупа – перекриття дихальних шляхів дифтерійною плівкою і набряком, особливо у дітей. Дифтерія небезпечна розвитком тяжких ускладнень, таких як: міокардит (ураження м’язової оболонки серця), який нерідко спричиняє смерть хворих тяжкою формою дифтерії; ураження нервової системи проявляється центральними і периферичними паралічами. 

 – При епідемічному паротиті запальний процес, крім слинних залоз, може поширюватися і на інші залози: підшлункову, передміхурову, жіночі статеві, слізні, щитовидну. Крім того, можуть виникнути ускладнення з боку центральної нервової системи – серозний менінгіт, менінгоенцефаліт.

 – Гепатит В при відсутності імунізації може призвести до цирозу і раку печінки.  Імовірність того, що вірусна інфекція гепатиту В стане хронічною, залежить від віку, в якому людина її набуває. Так, хронічні інфекції у дітей першого року життя розвиваються в 80-90%, у дітей до 6 років – в 30-50%, у дорослих в 10% випадків. Серед дорослих, інфікованих в дитинстві, 15-25% вмирають від пов’язаних з гепатитом В раку або цирозу печінки.

 – Інфікування краснухою під час вагітності небезпечно вродженими органічними ураженнями плода.

 – Відсутність щеплення від правця може привести до смерті навіть при незначній травмі.

 – У нещеплених проти туберкульозної інфекції в десятки разів підвищується ризик захворювання на туберкульоз у важкій формі з численними ускладненнями, що приводить до інвалідності. 

До Календаря профілактичних щеплень України внесено 10 обов’язкових щеплень: проти дифтерії, кашлюку, правця, туберкульозу, гепатиту В, гемофільної інфекції, кору, краснухи, епідпаротиту, поліомієліту. Крім обов’язкових, батьки можуть щепити дитину від вітряної віспи, гепатиту А, грипу, менінгококової, ротавірусної, пневмококової інфекції, вірусу папіломи людини. Для проведення щеплень, які не є обов’язковими, придбання вакцин проводиться за рахунок батьківських коштів, а обов’язкові щеплення проводяться безкоштовно в будь–якому лікувально-профілактичному закладі м. Харкова.

Так, за 1 квартал 2025 року в КНП ХМР було  вакциновано :

 – проти туберкульозу: БЦЖ – 790 дітей (22,4% від запланованого на 2025 рік обсягу);

 – проти поліомієліту:  – 5488 дітей (25,0%);

 – проти кашлюку – 2136 (22,5%);

  -дифтерії, правця – 5347 (22,9%);

 – проти гепатиту В – 2117 (22,6%);

 – проти гемофільної інфекції – 1852 дітей (23,2%);

 – проти кору, паротиту, краснухи:  – 1994 дітей (20,9%).

Вакцинація, будучи одним з найефективніших з економічної точки зору втручань в сфері охорони здоров’я, є ключовим компонентом первинної медико-санітарної допомоги. Вакцини залишатимуться життєво важливим інструментом у боротьбі як з давно «керованими» інфекціями, так і з інфекціями, що становитимуть небезпеку на певний проміжок часу.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ переглянути

У країнах ЄС зафіксовані спалахи ящуру та блутангу. Як наслідок це високі ризики занесення хвороб на територію України.

17 квітня 2025 р. проводиться Всесвітній день боротьби гемофілією. Ця глобальна подія присвячена підвищенню обізнаності про гемофілію та інші розлади згортання крові, підтримці окремих осіб і сімей, які постраждали від цих захворювань, і пропаганді покращення доступу до медичної допомоги.

Всесвітня федерація гемофілії (WFH) обрала цьогорічну тему «Жінки та дівчата теж можуть хворіти на гемофілію та бути схильні до кровотечі». Це потужне повідомлення висвітлює критичну проблему в нашій спільноті.

Сьогодні жінки та дівчата з розладами згортання крові (РЗК) все ще недостатньо діагностуються та отримують недостатнє обслуговування. Глобальна спільнота хворих на розлади згортання крові має владу — і відповідальність — змінити це. Завдяки розпізнаванню, діагностиці, лікуванню та догляду якість життя жінок і дівчаток покращиться, а спільнота хворих на порушення згортання крові зміцниться.

Гемофілія – генетичне захворювання, що пов’язане з кількісною та якісною недостатністю якогось одного з факторів згортання крові. Класична гемофілія А (до 85%) обумовлена дефіцитом антигемофільного глобуліну – VII фактора. Гемофілія В (хвороба Крістмаса) пов’язана з дефіцитом плазмового тромбопластинового компонента або фактора Крістмаса – IX фактора, на її частку припадає до 13% випадків. 

Хвороба успадковується за рецесивним, зчепленим з Х-хромосомою типом, тобто носіями гена є жінки, а хвороба проявляється в осіб чоловічої статі, оскільки вони мають одну Х-хромосому. Гемофілія у дівчинки може проявитися клінічно у тому випадку, якщо вона народилася від хворого на гемофілію батька і матері – носія гена гемофілії. 

До хвороб з порушеннями згортання крові відноситься хвороба Віллебранда — спадкове захворювання крові, що характеризується виникненням епізодичних спонтанних кровотеч внаслідок недостатньої кількості фактора Віллебранда, який відповідає за адгезію тромбоцитів та захищає VIII фактор від протеолізу. 

Станом на 01.04.2025 р. в м. Харкові на диспансерному обліку перебуває 14 дітей хворих на гемофілію (в 2024 р.- 14), з них з гемофілією А – 10 дітей (у 2024 р. – 10 дітей), з гемофілією В – 1 (у 2024 р.– 1 дитина), з хворобою Віллебранда – 3 дитини (у 2024 р.- 3).

Симптоми гемофілії можуть проявлятися з моменту народження дитини, а саме  кефалогематоми, кровотечі з пупкової ранки, крововиливи під шкіру. З віком локалізація кровотеч змінюється. Якщо на першому році життя у дітей спостерігаються кровотечі із слизових оболонок носа та ротової порожнини внаслідок прорізування молочних зубів, прикусу язика, поранення щік, то у віці, коли дитина починає ходити спостерігаються  крововиливи в суглоби і м’які тканини. 

Крововиливи в суглоби (гемартрози) це типовий та найбільш частий (приблизно 70%-80%) прояв гемофілії. Частота гемартрозу зростає з дорослішанням дитини, коли підвищується її рухова активність та збільшуються навантаження на суглоби. Найчастіше страждають колінні (44%), ліктьові (25%) та гомілковостопні суглоби (15%). 

Якщо не проводити своєчасне та ефективне лікування таких кровотеч, вони призводять до прогресуючих змін в суглобах (артропатії), м’язовій атрофії, що зрештою призводить до інвалідності, оскільки цей тип артриту незворотний та відновлення нормальної функції або полегшення больового синдрому можна досягти тільки хірургічним втручанням.

У дітей віком 7-9 років разом з гемартрозами нерідко спостерігаються кровотечі з ясен при зміні зубів, гематурія (кров в сечі) та крововиливи у внутрішні органи. Крововилив в життєво важливі органи може привести до смерті хворого.

Діагностика гемофілії ґрунтується на проведенні лабораторних досліджень на згортання крові — коагулограма та визначення кількості факторів згортання крові.

На тяжкість перебігу захворювання впливає ступінь браку факторів згортання крові. Для гемофілії виділяють три ступені тяжкості:

– легку — концентрація фактора становить 5% і вище, виявляється зазвичай в шкільному віці, кровотечі рідкісні, малоінтенсивні, виникають при травмах, в ході операції, при екстирпації зуба;

– середньотяжку — рівень факторів коливається від 1 до 5% від норми, зазвичай симптоми гемофілії виявляються в дошкільні роки, характерні помірно виражені геморагічні прояви (крововиливи в суглобові сумки, м’язи);

– важку — рівень дефіциту факторів нижче за 1%, симптоми захворювання спостерігаються з періоду новонародженості, гематоми виникають без зв’язку з травмуванням.

Основний метод лікування – замісна терапія, з цією метою використовують концентрати VIII і IX факторів згортання крові. Пацієнти отримують дану терапію в профілактичному режимі або «на вимогу». Профілактичне лікування дозволяє підтримувати дефіцитний фактор в крові на рівні 1-2%, що знижує ризик кровотечі та попереджає ураження суглобів.

Кваліфікована медична допомога дорослому населенню з гемофілією в м. Харкові надається в КНП “Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25” Харківської міської ради за адресою: просп. Олександрівський, 122.  Лікарня має гематологічне відділення. Дитячому населенню таку допомогу надають в КНП “Міська клінічна дитяча лікарня № 16” Харківської міської ради (гематологічне відділення) за адресою: м. Харків, вул.  Луї Пастера, 2.