Skip to main content

Автор: med1

Користь та шкода солі

Сіль – це невід`ємна частина практично будь-якої страви. Щодня кожна людина використовує сіль у харчуванні. Проте слід робити це збалансовано,  знаючи про користь та шкоду солі для організму. Суперечки з цього приводу  не вщухають.

Користь солі  Сіль переважно складається з 93-99% хлористого натрію. Це один із найголовніших елементів, який приймає участь у всіх біохімічних процесах організму, причому на рівні клітин. Унікальна спеція підсилює смак їжі, допомагає передавати нервові імпульси, підтримує тонус м`язів.  І саме головне – натрій приймає участь у підтриманні водно-сольового та кислотно-лужного балансу організму та виробленні шлункового соку. Якщо натрію недостатньо, то  людина втрачає воду, і може виникнути такий стан, як гіпонатріємія (концентрація натрію в плазмі знижується до рівня менше ніж 135 ммоль/л).  Вона призводить до серйозних порушень з боку серцевого ритму, зниження артеріального тиску, у важких випадках –  до  сплутаної свідомості, судом та непритомності. Сіль може містити в невеликих кількостях кальцій, калій, залізо, цинк та йод. Тому це частково компенсує потребу організму в них. Є гарним консервантом, так як пригнічує ріст бактерій у  харчових продуктах. Тому відмовлятись повністю від солі не варто.

Шкода солі   При перевищенні рекомендованої денної норми вживання солі (більше 5 грам) натрій накопичується в тканинах, формуються набряки, підвищується артеріальний тиск. Це супроводжується спазмом судин, загальмуванням  обмінних процесів в організмі, кисневим голодуванням.  Виникає ризик розвитку інсультів та  інфарктів. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) давно б҆`є на сполох: у світі зростає кількість інсультів та інфарктів. Їх головна передумова – гіпертонія, а одна з провідних причин останньої – зловживання сіллю.

Надлишок натрію  може сприяти розвитку таких хвороб, як ожиріння, остеопороз, катаракта, глаукома, атеросклероз судин, рак шлунку тощо.

Відвикати від солі треба повільно, замінивши її іншими спеціями – сушений часник, чебрець, петрушка, базилік, кінза, сок лимону чи лайма можуть бути  гідною заміною солі. Але найкращою альтернативою є морська капуста,  яка містить безліч поживних речовин.

Ще раз  наголошуємо, уникнути або полегшити перебіг ряду захворювань можна простим обмеженням  –  ВООЗ рекомендує вживати  не більше 5 грамів (1 чайна ложка) солі  на добу (з урахуванням солі, яка міститься у всіх спожитих продуктах харчування).

ОБЕРЕЖНО: СКАЗ!

ПАМЯТКА 

Сказ – це гостре природно-вогнищеве захворювання вірусної природи, що виникає в результаті укусу зараженої тварини, що характеризується важким ураженням нервової системи і закінчується летально. На сказ хворіють практично всі види наземних ссавців, в першу чергу – м’ясоїдні тварини (родини собачі, котячі, єнотові тощо). Можуть також хворіти дикі та домашні птахи, гризуни, кажани.

Джерелом сказу є дика або домашня тварина, яка зазнала нападу хворої тварини.

Зараження на сказ людини можливе при укусі хворої тварини або при попаданні слини хворої тварини на пошкоджені ділянки шкіри (подряпини, садни).

Небезпека тварин, хворих на сказ, полягає в тому, що вони стають заразними за 1-2 тижні до появи перших симптомів сказу.

В м. Харкові кількість укусів тваринами в минулому році збільшилась на 60%, при цьому абсолютна більшість випадків – укуси тваринами, які мають господарів. 

Характерні ознаки хвороби у тварин:

  1. Неадекватна поведінка.Домашні тварини стають надмірно ласкавими, полохливими або сонливими. Не реагують на команди господаря, не відгукуються на прізвисько. Дикі тварини втрачають почуття обережності, підходять до інших тварин та людей;
  2. Зміна апетиту: тварина поїдає різні неїстівні предмети, землю.
  3. Слинотеча: тварина не може нормально ковтати і часто давиться під час їжі.
  4. Порушення координації: тварина не утримує рівновагу, при ходьбі хитається.
  5. Судоми однієї кінцівки або всього тіла.
  6. Агресивна поведінка тварин.
  7. Паралічі, як правило нижньої щелепи (при цьому тварина набуває характерного вигляду: відкрита паща і слина, що течє з пащі).

Заходи щодо попередження зараження людей на сказ:

  1. Уникати контактів із тваринами, особливо хижими, навіть якщо вони виглядають миролюбними.
  2. Слід звернути увагу, що від укусів найчастіше страждають діти, яким необхідно уникати зайвих контактів з тваринами.
  3. Уникати контактів з тваринами без догляду, не годувати з рук та гладити диких тварин.

 

Якщо стався контакт із твариною:

Ретельно промити ранову поверхню протягом щонайменше 15 хвилин струменем води з господарським милом. Мильна вода усуне слину тварини та інші бактерії, що потрапили в рану. Обробити края рани 70% спиртом чи 5% розчином йоду. Накласти стерильну пов’язку та негайно звернутися до медичного закладу. Лише лікар (хірург, травматолог) оцінить ризик можливого зараження вірусом сказу та призначить за потреби курс профілактичного щеплення.

 

Перелік спеціалізованих травматологічних пунктів в м. Харкові, де надається медична допомога при укусах тварин: 

  1. КНП «Міська клінична лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, пров. Балакірєва, 3А; 
  2. КНП «Міська лікарня №3» ХМР, просп.  Новобаварській, 90;
  3.  КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР, пр. Героїв Харкова, 195;
  4. КНП «Міська багатопрофільна лікарня №18» ХМР, вул.  Краснодарська, 104; 
  5. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» ХМР, просп.  Олександрівський, 
  6.  КНП «Міська поліклініка №26» ХМР, вул.  23 Серпня, 23-а;
  7.  КНП «Міська лікарня №31» ХМР, просп.  Любові Малої, 4.

 

Вірус сказу – смертельно небезпечний, і за відсутності лікування він зі 100% ймовірністю призведе до смерті. З цієї причини до лікаря необхідно звертатися відразу після укусів та інших травм, пов’язаних з нападами тварин. 

 

КЗОЗ «Харківський міський  інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»

6 березня відзначається Всесвітній день боротьби з глаукомою

Глаукома – захворювання, що характеризується постійним або періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску. Звуженням поля зору.

 У здоровому оці постійно підтримується певний тиск  завдяки балансу припливу та відтоку рідини. При глаукомі порушується її циркуляція. Вона накопичується, і внутрішньоочний тиск починає зростати. Зоровий нерв та інші структури ока зазнають підвищеного навантаження, порушується кровопостачання ока. Внаслідок чого очний нерв атрофується, і зорові сигнали перестають надходити до головного мозку.

  У сучасній офтальмології термін «глаукома» об’єднує групу захворювань, які мають різне походження, але спільні симптоми: підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ), звуження поля зору, розвиток атрофії зорового нерва. Захворювання на глаукому може прогресувати з різною швидкістю. Раннє її виявлення та своєчасне лікування дозволяє зберегти зір протягом тривалого часу.

 Перша, початкова стадія. Ознаками глаукоми на ранній стадії є поява сліпої плями, що заважає погляду, при нормальному периферичному зорі Друга, розвинена стадія. Характеризується стійким звуженням поля зору з внутрішнього (носового) боку. Третя стадія —  відзначається звуження поля зору з різних боків або збереження деяких його ділянок. Четверта, термінальна стадія. Характеризується  втратою предметного зору зі збереженням світловідчуття, або повною втратою зору, сліпотою.

  Глаукома може виникнути у будь-якому віці, але найчастіше з’являється у літніх людей після 40 років. В групі ризику родичі хворих на глаукому; люди після 40 років, у яких внутрішньоочний тиск знаходиться у верхній межі норми; люди з високим ступенем короткозорості після 40-50 років, з високим ступенем далекозорості (особливо жінки після 50 років); люди, які перенесли травми очей, запальні захворювання (увеїт, іридоцикліт); люди старше 60-70 років, які навіть не пред’являють скарг на очі; люди з діабетом, ендокринними, нервовими та серцево-судинними захворюваннями; люди, які проходять тривалий курс лікування гормональними препаратами; люди з підвищеним внутрішньоочним тиском, незалежно від віку; люди зі зниженим (щодо вікової норми) артеріальним тиском. 

 Підступність глаукоми у тому, що на початкових етапах вона може протікати абсолютно безсимптомно, а зорові функції тим часом втрачаються. Початок захворювання рідко вдається встановити, процес повільно та непомітно прогресує до певного стану.

Існують симптоми, на які варто звернути увагу, та при їх наявності, терміново звернутись до лікаря, оскільки вони можуть свідчити про наявність глаукоми:

-“Літаючі мушки” перед очима

-“Райдужні кола” навколо джерела світла при погляді на нього

-Затуманювання зору,часта зміна окулярів,зменшення поля зору по переферія

Раннє виявлення захворювання, адекватне лікування та чітке дотримання рекомендацій лікаря – ось складові успіху в боротьбі з цим підступним захворюванням.

Для діагностики глаукоми необхідно перевірити зір, поле зору, стан зорового нерва та виміряти ВОТ.

Міжнародний день рідкісних хвороб

29 лютого 2024 року за ініціативою Європейської організації з вивчення рідкісних хвороб EURORDIS відзначається Міжнародний День рідкісних (орфанних) захворювань. Мета проведення цього Дня – привернути увагу громадськості до проблем людей, які хворі на рідкісні захворювання, підвищити обізнаність про рідкісні хвороби та їх вплив на життя людей. 

Орфанними (рідкісними) вважаються захворювання, які зустрічаються у невеликої кількості людей до загальної чисельності населення. Наприклад, захворювання, яке вважається рідкісним в Європі, вражає 1 людину з 2000. 

Всього в світі налічується більше 300 мільйонів (3,5-5,9%) людей, що живуть з одним або декількома з більш ніж 6000 виявлених рідкісних захворювань. З усіх орфанних захворювань 72% відносяться до генетичних, в той час як інші є результатом інфекцій (бактеріальних або вірусних), алергії, екологічних причин або є проявами дегенеративних і проліферативних процесів в організмі. 

Орфанні захворювання характеризуються широким розмаїттям порушень і симптомів, які варіюються не тільки від хвороби до хвороби, а й від пацієнта до пацієнта, що страждає одним і тим же захворюванням.  

Станом на 01.01.2024 р. за даними КНП ХОР «Міжобласний спеціалізований медико-генетичний центр – Центр рідкісних (орфанних) захворювань» зареєстровані та перебувають на диспансерному обліку хворі з різними рідкісними захворюваннями, найбільш поширеними серед них є: 

гомоцистинурія – 102 людини, з них 81 дитина, 

порушення обміну амінокислот –100 людей, з них 65 дітей, 

– фенілкетонурія – 84 людини, з них 33 дитини,

– муковісцидоз – 64 людини, з них 36 дітей,

– мітохондріальна дисфункція – 21 людина, з них 8 дітей, 

– синдром Шерешевського–Тернера – 17 людей, з них 8 дітей, 

– недостатність вітамінів групи В – 10 людей, з них 7 дітей,

синдром Марфана – 9 людей,  з них 3 дитини.

Для раннього виявлення, своєчасного лікування, профілактики інвалідності та розвитку важких клінічних наслідків, а також зниження дитячої летальності від спадкових захворювань проводиться неонатальний скрінінг. В Україні обов’язковим є скринінг наступних захворювань: фенілкетонурія, муковісцидоз, вроджений гіпотиреоз, адреногенітальний синдром.

Фенілкетонурія – спадкове захворювання групи ферментопатій, пов’язане з порушенням метаболізму фенілаланіну, що призводить до накопичення цієї амінокіслоти та продуктів її обміну. Це в свою чергу є причиною нейродегенеративних процесів у мозку, які через декілька місяців після народження дитини проявляються судомами, розумовою відсталістю та іншими ураженнями ЦНС. Якщо лікування розпочато вчасно і проводиться ретельно, то клінічні симптоми фенілкетонурії будуть відсутні, і дитина буде рости здоровою, практично не відрізняючись від однолітків. Лікування полягає у дотриманні спеціальної дієти, а саме: вилучаються з харчування певні продукти такі, як м’ясо, риба, сир, молоко, горох, боби, горіхи, халва та борошняні вироби, а також призначаються суміші, які містять різні амінокислоти, крім фенілаланіну. 

Муковісцидоз – спадкове захворювання, що характеризується порушенням роботи  органів, які виробляють екзокринний секрет: бронхів, підшлункової залози, кишечника і потових залоз. При даній патології утворюється дуже густий та в’язкий слиз, що призводить до порушень функцій органів. В даних випадках до слизу приєднується інфекція, і дитина практично постійно страждає від тяжких бронхітів, запалення легенів і порушень роботи шлунково-кишкового тракту. Вважається, що якщо муковісцидоз виявляється у новонародженого і його починають лікувати з 2-го місяця життя, то клінічні прояви захворювання проявляються в меншому ступені і дитина нормально розвивається фізично і розумово.

Вроджений гіпотиреоз проявляється серйозними порушеннями росту і розвитку дитини з народження і обумовлений повним або частковим порушенням функції щитовидної залози, що виробляє йодовмісні гормони. Якщо вроджений гіпотиреоз не лікувати, то у дитини різко сповільнюється зростання, розвивається важка необоротна розумова відсталість і з’являються інші клінічні ознаки захворювання. Хвороба прогресує і може привести до інвалідності. Однак, якщо лікування розпочато в 1-й місяць після народження, то в абсолютній більшості випадків дитина розвивається нормально. Вроджений гіпотиреоз розповсюджений рівномірно з приблизно однаковою частотою – 1 хворий на 3000-4000 новонароджених. У дівчаток з нез’ясованих причин це захворювання виявляють вдвічі частіше, ніж у хлопчиків.

Адреногенітальний синдром – спадкове захворювання, що характеризується надлишковим виділенням корою наднирників статевих гормонів, а також їхніх біохімічних метаболітів. В результаті, у дитини розвивається випередження темпів росту, передчасне статеве дозрівання, розлади поведінки, порушення нормального розвитку статевих органів тощо. Лабораторне та інструментальне підтвердження діагнозу є обґрунтуванням для проведення адекватної замісної гормональної терапії. 

У м. Харкові надання діагностичної, лікувальної, реабілітаційної допомоги хворим з рідкісними захворюваннями здійснюється в КНП Харківської обласної ради «Міжобласний спеціалізований медико-генетичний центр – Центр рідкісних (орфанних) захворювань», за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 13, конт. тел. 705-16-74, 700-32-47.

 

29 лютого – Міжнародний день рідкісних захворювань

Міжнародний день хворих рідкісними захворюваннями відзначається з ініціативи європейської організації з вивчення рідкісних хвороб «EURORDIS». Для цього і день обраний незвичайний – 29 лютого. Вибір саме цієї дати не випадковий – 29-й день лютого буває раз на чотири роки, що само по собі символізує концепцію рідкості. Метою цього дня є привернення уваги до проблем хворих рідкісними захворюваннями, підвищення обізнаності про них та їх вплив на життя людей.

Найбільш рідкісні хвороби

Віспа
Остання людина, що став жертвою цього небезпечного захворювання помер в 1978 р., заразившись нею від досвідченого зразка. Після цього не було зареєстровано жодного випадку захворювання.

Чума і холера
Вважаються не тільки найрідкіснішими, але і найдавнішими хворобами. Перша згадка про ці хвороби історики знаходять у Старому Завіті.

Слоняча хвороба (елефантіаз)
Хвороба викликають паразитичні черв’яки, які передаються через укуси москітів. Вони оселяються у лімфатичних вузлах людини і перешкоджають нормальному току лімфи. В результаті, хворі органи розпухають до величезних розмірів, зазвичай ця хвороба вражає ноги.

Спастичний псевдосклероз
Більше відомий як “коров’ячий сказ”. Зараження відбувається через м’ясо тварини, веде до смертельного результату.

Прогерія
Передчасне старіння організму, яке призводить до ранньої смерті людини. Всі внутрішні і зовнішні зміни не відповідають календарному віку хворого, 7-8-річна дитина виглядає як 80-річний старий.

Синдром перевертня (гіпертрихоз)
Хвороба характеризується підвищеним зростанням волосся, причому на всіх ділянках тіла. Спровокувати її може онкологічне захворювання, нервове захворювання, ендокринне розлад і т.д.

Аллотріфагія
Вчені пов’язують її прояви з нестачею в організмі потрібних мікроелементів. У хворих людей спостерігається патологічне бажання вживати в їжу неїстівні речі: папір, землю, вугілля та ін

Синдром синьої шкіри (акантокератодермія)
У людей ця хвороба спостерігається рідко, її симптоми виражаються в посиніння шкірних покривів.

Синдром вампіра
Тіло хворого не виносить прямого попадання сонячних променів. Після контакту з сонцем на шкірі у людини залишаються пухирі й опіки.

Синдром Аліси в Країні Чудес (мікропсія)
При цьому захворюванні людина сприймає речі менше, ніж вони є насправді. Зазвичай це відбувається після черепно-мозкових травм.

Перейти до вмісту