Skip to main content

Автор: med1

Вакцинація для дорослих: все що потрібно знати

Дата публікації: . Опубліковано в Важливо, Новини, Об'яви.

Сьогодні батьки вже достатньо освічені щодо вакцинації дітей. А як щодо вакцинації дорослих? Чи знаєте ви, коли потрібно вводити вакцину АДП-М, чи АaКДПм? Чи точно були Ви вакциновані у дитинстві? А як перевірити, якщо немає картки? Чи чули ви про вакцинацію проти гепатиту В у дорослих, чи проти пневмококу чи вітряної віспи? Кажете не захворієте, бо це просто дитячі хвороби? 

Насправді, дорослим потрібно вакцинуватися впродовж усього життя, тому що імунітет від “дитячих” вакцин з часом може слабшати і ви ризикуєте захворіти. А вакцинація є одним із  найзручніших та найбезпечніших заходів профілактики. У статті ми розповімо, чому важливо проводити вакцинацію і у дорослому віці також, які вакцини рекомендовані дорослим згідно Наказу МОЗ та рекомендацій CDC, розповімо про наслідки хворіб, від яких існують вакцини (з фото), а також скеруємо, де можна провакцинуватись.

Цікаво? Читайте далі.

5 причин чому потрібно вакцинуватись

Причина №1. Завдяки вакцинації вдалось побороти більшість страшних хвороб останніх 100 років.

Вакцини значно зменшили кількість захворювань, які раніше регулярно завдавали шкоди здоров’ю чи призводили до смерті немовлят, дітей і дорослих. Проте люди в усьому світі все ще серйозно хворіють чи навіть помирають від хвороб, яким можуть допомогти запобігти вакцини. Тому також важливо ознайомитись і при можливості провакцинуватись рекомендованими вакцинами.

Щороку завдяки щепленням у світі вдається зберегти 2,5 млн дитячих життів:

  • завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу;
  • захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, ще трохи і з ним буде покінчено назавжди;
  • знизилися рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки;
  • глобальна смертність від кору знизилася на 75%;
  • знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж у 13 разів.

Причина №2. Зробивши щеплення, ви захищаєте себе, а також попереджуєте розповсюдження хвороб на інших людей у вашій громаді. 

Деякі люди не можуть отримати певні вакцини, тому що вони занадто молоді чи занадто старі, або мають ослаблену імунну систему чи інші серйозні захворювання. Ці люди матимуть менше шансів підхопити хворобу, якщо ви та інші навколо них – вакциновані. Це називається колективний імунітет. 

NB! Захист, який надають деякі вакцини, з часом може слабшати, і вам можуть знадобитися додаткові дози вакцини (бустери), щоб його зберегти. Наприклад, дорослі повинні отримувати ревакцинацію від правця кожні 10 років, щоб захиститися від інфекцій, які можна отримати через брудні рани.

Причина №3. Вакцини можуть запобігти серйозним захворюванням та ускладненням. 

Деякі приклади:

  • Сезонний грип (грип) – це респіраторний вірус, яким щороку хворіють десятки мільйонів людей. Щорічна вакцинація проти грипу допомагає вам уникнути інфекції та зменшує ваші шанси бути госпіталізованим або померти в разі інфікування. Вакцина проти грипу також захищає вас від пов’язаної з грипом пневмонії та пов’язаних з грипом серцевих нападів або інсульту — ускладнень, які можуть вразити будь-кого, але особливо небезпечні для людей з діабетом або хронічними захворюваннями серця чи легенів.
  • Гепатит B — серйозна, потенційно смертельна інфекція печінки, спричинена вірусом гепатиту B (HBV). Немає ліків, але вакцинація запобігає зараженню гепатитом В, а також хронічному ураженню печінки, і як наслідок – цирозу та раку.
  • Вірус папіломи людини (ВПЛ) є основною причиною раку шийки матки та може викликати інші ракові захворювання як у жінок, так і у чоловіків. Вакцина проти ВПЛ запобігає зараженню вірусом або передачі його іншим, захищаючи вас та інших від негайного впливу вірусу, а також від різних ракових захворювань, які він може спровокувати.

Побачити наслідки деяких захворювань можна далі у статті. Попереджуємо: фото не для чутливих людей, дітей та вагітних жінок.

Причина №4. Вакцини, які ви отримуєте – безпечні.

Безпека вакцин завжди є пріоритетом. Експерти ретельно перевіряють дані щодо безпеки, перш ніж рекомендувати будь-яку вакцину, а потім постійно перевіряють безпеку вакцини після схвалення. Детальнішу інформацію щодо кожної вакцини можна отримати за цим посиланням на сайті CDC.

Так, вакцини можуть мати побічні реакції, але більшість людей відчувають лише легкі побічні реакції. Найпоширенішими є: лихоманка, втома, болі в тілі або почервоніння, набряк і чутливість у місці введення вакцини. Легкі реакції зазвичай зникають самі по собі впродовж кількох днів. Серйозні або тривалі, наприклад анафілактичний шок, надзвичайно рідкісні, і безпека вакцини постійно контролюється. Зокрема, ваша безпека – це одна із причин, чому після вакцинації завжди рекомендують наступні 30 хв перебувати в закладі охорони здоров’я – власне на випадок серйозних ускладнень.

Причина №5. Певні вакцини можуть бути потрібні людям певних професій, під час навчання, роботи, подорожей тощо. 

Студенти, військовослужбовці та мешканці реабілітаційних центрів або центрів догляду за людьми похилого віку повинні бути щеплені проти хвороб, які циркулюють у тісних приміщеннях. Медичні працівники та інші особи, чия робота наражає їх на ризик заразитися та поширювати хвороби, яким можна запобігти, повинні бути вакциновані проти них. І, звісно, щеплення є обов’язковим перед поїздкою в багато куточків світу. Оскільки вакцинація захищає вас і оточуючих, вакцини можуть знадобитися як у повсякденній діяльності, так і в надзвичайних ситуаціях. Важливо, щоб ви були в курсі рекомендованих щеплень.

Рекомендовані вакцини для дорослих

В Україні існує єдиний чинний Календар профілактичних щеплень, затверджений Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України в 2018 році:

Що рекомендує МОЗ для дорослих?

Згідно офіційних рекомендацій МОЗ, дорослим необхідно ревакцинуватись від дифтерії та правця кожні 10 років. Окрім цього, у разі відсутності щеплень від кору, краснухи та паротиту, а також від гепатиту В в дитинстві, їх необхідно надолужити у дорослому віці. Вакцини КПК (кір, краснуха, паротит) є безоплатними (в державних закладах охорони здоров’я) для дітей і дорослих із груп ризику: медиків, освітян, студентів, військових, учасників Операції об’єднаних сил. Усі інші дорослі можуть придбати вакцину за власний кошт і пройти щеплення у закладі охорони здоров’я.

Проте існують інші небезпечні захворювання, щеплення від яких є рекомендованими МОЗ (розділ 3 наказу МОЗ України №595 від 16.09.2011). Зробити їх можна власним коштом.

А якими є офіційні рекомендації в інших країнах?

Для прикладу, розглянемо Календар профілактичних щеплень для дорослих у США. З ним можна ознайомитись на сайті CDC за цим посиланням. Цей календар рекомендований Консультативним комітетом з практики імунізації (ACIP) і затверджений Американським центром контролю захворюваності (CDC), Американським коледжем лікарів (ACP), Американською академією сімейних лікарів (AAFP), Американським коледжем акушерів і гінекологів (ACOG), Американським коледжем медсестер-акушерок (ACNM) і Американським коледжем помічників лікарів (AAPA) і Товариством епідеміологів Америки (SHEA).

Які вакцини рекомендовані дорослим із супутніми захворюваннями?

Якщо у вас є певні хронічні захворювання –  вам можуть бути рекомендовані додаткові вакцини:

  • Аспленія – проти грипу, дифтерії, правцю, кашлюку, Хіб-інфекції, пневмококу, менінгококу, оперізуючого герпесу – старше 50 р, ВПЛ, кору, краснухи, епідемічного паротиту, вітряної віспи;
  • Цукровий діабет 1 і 2 типу – проти грипу, гепатиту В, пневмококу, оперізуючого герпесу, дифтерії, правця, кашлюку;
  • Захворювання серця, інсульт або інші серцево-судинні захворювання – проти грипу, пневмококу, оперізуючого герпесу, дифтерії, правця, кашлюку;
  • ВІЛ-інфекція. Якщо кількість СВ4 більше 200 – проти грипу, дифтерії, правцю, кашлюку, ВПЛ, пневмококу, менінгококу, кору, краснухи, епідемічного паротиту, вітряної віспи; менше 200 – проти грипу, дифтерії, правцю, кашлюку, ВПЛ, пневмококу, менінгококу;
  • Хвороби печінки – проти грипу, дифтерії, правцю, кашлюку, пневмококу, гепатиту В, гепатиту А, оперізуючого герпесу, ВПЛ, кору, краснухи, епідемічного паротиту, вітряної віспи;
  • Захворювання легенів, включаючи астму – проти грипу, пневмококу, дифтерії, правцю, кашлюку, оперізуючого герпесу; 
  • Захворювання нирок – проти грипу, дифтерії, правця, кашлюку, гепатиту В, пневмококу, оперізуючого герпесу, ВПЛ, кору, паротиту, краснухи, вітряної віспи;
  • Ослаблена імунна система – проти грипу, дифтерії, правця, кашлюку, пневмококу, ВПЛ.

Поговоріть зі своїм лікарем, щоб дізнатися, які вакцини рекомендовані для вас на основі вашого конкретного стану здоров’я, віку та способу життя.

Про захворювання, від яких рекомендовано проводити вакцинацію ми розповімо далі у статті.

NB! Для ілюстративності матеріалу для більшості описаних захворювань додано фото із наслідками цих захворювань, тому просимо чутливих людей, дітей чи вагітних жінок не продовжувати ознайомлення зі статтею.

 

Вакцинокеровані дорослі хвороби

Завдяки вакцинації людство навчилось боротись зі страшними інфекційними та вірусними хворобами минулого століття та сьогодення. Далі ми розповідаємо про найпоширеніші вакцинокеровані дорослі хвороби: дифтерію, правець, коклюш, кір, краснуху, епідемічний паротит, гепатити А та В, вітряну віспу, пневмококову інфекцію, менінгококову інфекцію, ВПЛ, кліщовий енцефаліт. До кожної хвороби є посилання з детальнішою інформацією про неї на сайт CDC. 

ПОПЕРЕДЖАЄМО! Далі у статті – неприємний фотоконтент, тому просимо не читати далі чутливих людей, дітей та вагітних жінок.

Дифтерія – гостре бактеріальне інфекційне захворювання, спричинене штамами бактерій Corynebacterium diphtheriae, які виробляють токсин. Як правило, дифтерія вражає верхні дихальні шляхи або шкіру, часом призводить до ушкодження серця, нервової системи чи нирок, може спричиняти смерть внаслідок інфекційно-токсичного шоку.

Правець – одна із найнебезпечніших і важких інфекційних хвороб. Вхідними воротами для збудника є ушкодження шкіри – від масивних поранень до ледь помітних подряпин, особливо небезпечні глибокі колоти рани, а також поранення в ділянці голови, зокрема очей. При цьому правець розвивається дуже швидко. У рані збудник, за наявності безкисневих умов, виробляє екзотоксин, дія якого призводить до спазму м’язів та судом. Причинами смерті від правцю є асфіксія (задушення) унаслідок судомного синдрому, паралічу серцевої діяльності або дихання. Смертність від правця сягає близько 70%. Від людини до людини це захворювання не передається. 

Кашлюк (коклюш) – гостре бактерійне інфекційне захворювання, характерною ознакою якого є нападоподібний спазматичний кашель. Інфекція передається крапельним шляхом при кашлі та чханні хворого. Контагіозність (ймовірність зараження) є дуже високою — становить до 90%. 

Якою вакциною можна вакцинуватись від дифтерії, правця та коклюшу?

  • АДП-М / АаКДПм / АДП-М-Біолік – різниця у коклюшному компоненті, виробник Індія / Україна
  • Бустрикс (дифтерія, коклюш, правець), Бельгія
  • Бустрикс Поліо (дифтерія, коклюш, правець, поліомієліт), Бельгія

Як часто вакцинуватись?

Згідно національного календаря профілактичних щеплень у дитинстві, а далі необхідна ревакцинація кожні 10 років (або частіше – наприклад, при укусах тварин вакцинуватися потрібно, якщо пройшло більше 5 років від дати останнього щеплення).

А якщо мене в дитинстві не вакцинували / невідомо чи мене мене вакцинували?

Тоді потрібно отримати 3 дози вакцини (перша, друга через 1 місяць, третя – через 6 місяців) та проводити ревакцинацію кожні 10 років Наказ МОЗ України № 595 від 16.09.2011 . Наголошуємо, що згідно Наказу МОЗ, щеплюватися дорослим можна тільки із зменшеним компонентом, тобто АДП-М, АаКДПм або Бустриксом.

Кір – інфекційне захворювання, яке зустрічається виключно серед людей. Початок захворювання гострий. Висип з’являється через 7–14 днів після контакту з вірусом. Симптоми включають високу температуру, кашель, плями Копліка, нежить і сльозотечу. Хворі вважаються заразними за 4 дні до появи висипань і до 4 днів після них. Діти молодше 5 років і дорослі старше 20 років частіше страждають від ускладнень. Поширеними ускладненнями є вушні інфекції та діарея. Серйозні ускладнення включають пневмонію та енцефаліт.

Краснуха – інфекційне захворювання, яке викликається вірусом. Більшість людей, які захворіли на краснуху, зазвичай мають легку форму захворювання із симптомами, які можуть включати субфебрильну температуру, біль у горлі та висип, який починається на обличчі та поширюється на решту тіла. Краснуха дуже небезпечна для вагітних жінок, адже може спричинити викидень або серйозні вроджені дефекти у плоду, який розвивається. Найкращим захистом від краснухи є вакцина КПК (кір-паротит-краснуха).

Епідемічний паротит (свинка) – це вірусне інфекційне захворювання. Зазвичай починається з кількох днів лихоманки, болю голови, болю у м’язах, втоми та втрати апетиту. Найчастіше згодом з’являється набряк слинних залоз (а саме привушної залози, розташованої спереду під вухом). Це спричиняє візуальну набряклість щоки та щелепи. Свинка іноді може викликати ускладнення, особливо у дорослих. А саме:

  • запалення яєчок (орхіт); це може призвести до зменшення розміру яєчка (атрофії яєчка)
  • запалення яєчників (оофорит) та/або тканин молочної залози (мастит)
  • запалення в підшлунковій залозі (панкреатит)
  • запалення головного мозку (енцефаліт)
  • запалення тканин, що вкривають головний і спинний мозок (менінгіт)
  • приглухуватість

Запалення яєчок може призвести до тимчасового безпліддя чи зниження фертильності у чоловіків.

Якою вакциною можна вакцинуватись від кору, краснухи і паротиту?

  • Пріорикс (кір, краснуха, паротит), Бельгія
  • М-М-РВАКСПРО (кір, краснуха, паротит), Нідерланди

Як часто вакцинуватись?

Згідно національного календаря профілактичних щеплень у дитинстві.

А якщо мене в дитинстві не вакцинували / невідомо чи мене мене вакцинували?

Від кору, краснухи та паротиту – потрібно 2 дози (перша, тоді друга через 1 місяць). Перевірити наявність імунітету до цих захворювань, можна здавши аналізи (IgG) до конкретного захворювання. Люди, які перехворіли на епідемічний паротит, кір чи краснуху зазвичай захищені від них. Проте трапляються випадки повторного зараження.

NB! Вакцина КПК є безоплатна для дітей і дорослих із груп ризику (у державних закладах охорони здоров’я): медиків, освітян, студентів, військових, учасників Операції об’єднаних сил у державних закладах охорони здоров’я. 

Гепатит B — це захворювання печінки, спричинене  вірусом гепатиту B (HBV). Гепатит B поширюється, коли кров, сперма або інші рідини організму людини, інфіковані вірусом, потрапляють в організм людини, яка не інфікована. Це може статися при статевому контакті; спільному використання голок, шприців або іншого обладнання для ін’єкцій наркотиків; або від матері до дитини при народженні, при контакті із погано знезараженими інструментами. Не всі люди, щойно інфіковані гепатитом В, мають симптоми. Де-хто матиме втому, поганий апетит, біль у шлунку, нудоту та жовтяницю. Для багатьох людей гепатит В є короткочасним захворюванням. Для інших це може стати тривалою хронічною інфекцією, яка може призвести до небезпечних для життя проблем зі здоров’ям, таких як цироз або рак печінки.

Якою вакциною можна вакцинуватись від гепатиту В?

Як часто вакцинуватись?

Лікар розрахує схему на прийомі, тому що тут можливі різні варіанти, але зазвичай схема 0-1-6.

Гепатит А — це хвороба печінки, спричинена вірусом гепатиту А (HAV). HAV виявляється в калі та крові інфікованих людей. Загалом гепатит означає запалення печінки. Коли печінка запалена або пошкоджена, її функція може бути порушена.  Гепатит А дуже заразний. Він поширюється, коли хтось несвідомо проковтує вірус — навіть у мікроскопічних кількостях — під час тісного особистого контакту з інфікованою людиною або через споживання зараженої їжі чи напоїв. Симптоми гепатиту А можуть тривати до 2 місяців і включати втому, нудоту, біль у животі та жовтяницю. Більшість людей з гепатитом А не хворіють тривало. У рідкісних випадках гепатит А може викликати печінкову недостатність і навіть смерть; це частіше зустрічається у людей похилого віку та людей з іншими серйозними проблемами зі здоров’ям, такими як хронічне захворювання печінки. Найкращий спосіб запобігти гепатиту А – зробити щеплення

Якою вакциною можна вакцинуватись від гепатиту А?

Як часто вакцинуватись?

Згідно наказу МОЗ, щеплення проводяться особам, старшим 12 місяців, дворазово з інтервалом у 6 місяців зареєстрованими в Україні вакцинами.

Вітряна віспа (вітрянка) надзвичайно контагіозна (заразна) хвороба. Якщо одна людина хворіє, то до 90% людей, які перебували в контакті з нею та не мали імунітету до вітрянки –  також будуть інфіковані. Вітряна віспа також може бути серйозною, навіть небезпечною для життя, особливо у немовлят, підлітків, дорослих, вагітних жінок і людей з ослабленою імунною системою. Детальніше про вітряну віспу ми писали у цій статті.

Якою вакциною можна вакцинуватись від вітряної віспи?

Як часто вакцинуватись?

Якщо Ви народжені після 1980 р та не хворіли у дитинстві – потрібні дві дози з інтервалом між ними принаймні у 6 тижнів і ні за яких обставин не раніше, ніж через 4 тижні після першої дози.

Пневмококова хвороба (пневмококова інфекція) – група інфекційних хвороб, які спричиняє Streptococcus pneumoniae, також відомий як пневмокок. Пневмокок призводить до пневмонії (запалення легень), гнійного менінгіту (запалення оболонок головного/спинного мозку), сепсису (захворювання, при якому реакція організму на інфекцію спричиняє ураження власних тканин та органів), середнього отиту (гостре запалення порожнини середнього вуха), синуситу (запалення носових пазух), септичного артриту (запалення суглобів), остеомієліту (запальне захворювання кісткової тканини або кісткового мозку), перитоніту (запалення очеревини) та ендокардиту (запалення внутрішньої оболонки серця). Часто зустрічається у маленьких дітей, але старші люди піддаються найбільшому ризику серйозних захворювань і смерті.

Наявні дані показують, що пневмококові бактерії стійкі до одного або кількох антибіотиків у 3 з кожних 10 випадків.

Якою вакциною можна вакцинуватись від пневмококової інфекції?

Як часто вакцинуватись?

Одна разова доза – 0,5 мл. Необхідності ревакцинації наступною дозою вакцини Превенар-13 встановлено не було

Менінгококова інфекція – гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом, характеризується різними клінічними проявами від назофарингіту (запалення слизових оболонок носової порожнини і глотки), гнійного менінгіту (запалення оболонок головного/спинного мозку) до сепсису (захворювання при якому реакція організму на інфекцію спричиняє ураження власних тканин та органів). Висипання, що з’являються при менінгококцемії дуже специфічні – це геморагічна висипка, що не зникає при розтягуванні або натисканні на шкіру, темного кольору, нагадує крововиливи

NВ! Висип НЕ зникає при натисканні (при тесті склянкою).


Якою вакциною можна вакцинуватись від менінгококової інфекції?

  • Менактра (вакцина менінгококова полісахаридна серогруп A , C , Y та W -135 кон’югована дифтерійним анатоксином), США
  • Німенрикс (вакцина менінгококова полісахаридна серогруп A , C , Y та W -135 кон’югована дифтерійним анатоксином), Бельгія
  • Бексеро (менінгококова інфекція серогрупи В), Італія

Як часто вакцинуватись?

  • Менактра. Первинна вакцинація: особам у віці від 2 до 55 років вводиться одна доза 0,5 мл. Бустерна вакцинація: бустерну дозу можна вводити однократно особам у віці від 15 до 55 років при наявності триваючого ризику менінгококової інфекції, якщо після попередньої дози пройшло принаймні 4 роки.
  • Німенрикс. Первинна імунізація: дітям від 6 місяців та дорослим слід вводити одну дозу 0,5 мл. Деяким особам може бути рекомендоване введення додаткової початкової дози. Бустерна вакцинація: особам від 12 місяців, які пройшли первинну вакцинацію кон’югованою або простою полісахаридною менінгококовою вакциною – Німенрикс можна вводити у вигляді бустеру.

Гемофільна інфекція – гостра інфекційна хвороба, спричинена гемофільною паличкою. Характеризується переважним ураженням органів дихання, центральної нервової системи та розвитком гнійних вогнищ у різних органах.

Якою вакциною можна вакцинуватись від гемофільної інфекції?

  • Хіберикс (гемофільна інфекція типу b), Бельгія

Як часто вакцинуватись?

Тільки дорослим з групи ризику лише за медичними показами – 1 або 3 дози (наприклад, хронічні захворювання легень, трансплантація кісткового мозку, лімфома).

ВПЛ (вірус папіломи людини). ВПЛ – це збірна назва для всіх видів папіломавірусів, які об’єднані в родину Human papillomavirus або HPV. ВПЛ провокує появу гострокінцевих кондилом на статевих органах та збільшує ризик розвитку онкологічних захворювань в порівнянні з тими, хто не має ВПЛ в організмі. За оцінкою медиків, близько 70-80% людей є носіями вірусу папіломи людини. Детальніше про ВПЛ ми писали у цій статті.

Вакицина від ВПЛ попереджає рак шийки матки, ануса та ротоглотки. Рекомендована дівчатам та хлопцям від 9 до 26 років. До 45 років за показами.

Якою вакциною можна вакцинуватись від ВПЛ?

  • Церварикс (ВПЛ 16 та 18 типів), Бельгія
  • Гардасил (ВПЛ 6, 11, 16, 18 типів), Нідерланди 
  • Гардасил-9 (ВПЛ 6, 11, 16, 18, 31, 33, 45, 52 и 58 типів), Нідерланди 

Як часто вакцинуватись?

  • До 15 років: як правило, 2 дози [0-6(12)] 
  • 15-26 років, а також людям з імунодефіцитами незалежно від віку: 3 дози [0-1(2)-6]

Кліщовий енцефаліт – гостре інфекційне вірусне захворювання, яке першочергово вражає центральну нервову систему у вигляді енцефаліту (запалення головного мозку), що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках — аж до смерті. Переносниками цього захворювання є кліщі. За останні 15 років в Україні зареєстровано 111 випадків кліщового вірусного енцефаліту. Детальніше про укуси кліща ми писали у цій статті.

Якою вакциною можна вакцинуватись від кліщового енцефаліту?

  • Тіковак (кліщовий енцефаліт), Бельгія 

Як часто вакцинуватись?

Залежить від того, наскільки швидко потрібно вакцинуватися. Схема первинної вакцинації однакова для всіх осіб і складається з трьох щеплень. Перше та друге щеплення проводиться з інтервалом в 1-3 місяці. Якщо потрібно швидко набути імунітет, друге щеплення можна провести через два тижні після першого. Після введення перших двох доз досягається достатній захист протягом сезону активності кліщів-переносників. Третє щеплення проводиться через 5-12 місяців після другого. Очікується, що після введення третьої дози захист триватиме щонайменше 3 роки.

Грип  — це заразне респіраторне захворювання, спричинене вірусами грипу, які вражають ніс, горло та легені. Деякі люди, наприклад люди віком 65 років і старше, маленькі діти, вагітні та люди з певними захворюваннями, мають вищий ризик серйозних ускладнень грипу. Існує два основних типи вірусів грипу (грипу): типи А і В. Віруси грипу А і В, які регулярно поширюються серед людей (віруси грипу людини), щороку спричиняють сезонні епідемії грипу. Найкращий спосіб зменшити ризик захворювання на грип та його потенційно серйозні ускладнення — це щорічно робити щеплення у період вересень-жовтень. Детальніше про грип ми писали у цій статті.

Якою вакциною можна вакцинуватись від грипу?

Як часто вакцинуватись?

Щороку у вересні-жовтні, перед сезоном грипу.

Коронавірус 2019 року (SARS-CoV-2, або 2019-nCoV) — це новий вірус, який спричиняє розвиток респіраторних захворювань у людей (зокрема гострої респіраторної хвороби COVID-19) та може передаватися від людини до людини. Цей вірус уперше був ідентифікований під час розслідування спалаху в м. Ухань, Китай, у грудні 2019 року. Найбільш поширені симптоми: підвищення температури; кашель; втома; втрата смаку чи нюху. Менш поширені симптоми: біль у горлі; головний біль; біль у м’язах та суглобах; діарея; висипання на шкірі, збліднення пальців рук або ніг; почервоніння чи подразнення очей. Серйозні симптоми: утруднене дихання чи задишка; порушення мови чи рухових функцій або сплутана свідомість; біль у грудях.

Якою вакциною можна вакцинуватись від COVID-19?

Схема вакцинації станом на 11.11.2022

  • 2 дози дводозної вакцини чи одна доза однодозної вакцини
  • через 5 міс І бустер
  • через 4 міс після І бустеру  – ІІ бустер

Вагітність та вакцинація

Вакцинуючись, ви не тільки захищаєте себе — щеплення під час вагітності також дають певний захист вашій дитині!

  • Вакцини проти правця, дифтерії та кашлюку під час вагітності допомагають вашому організму виробляти захисні антитіла, які можуть передаватися вашій дитині. Це захистить ваше немовля впродовж перших кількох місяців життя, доки він ще не зможе виробити достатньо своїх антитіл від вакцинації.  
  • Рекомендована вакцинація від коклюшу впродовж 27-36-го тижня кожної вагітності, бажано на початку цього періоду. Близько половини дітей віком до 1 року, які захворіли на кашлюк, потребують лікування в лікарні. Чим молодша дитина, коли вона хворіє на коклюш, тим більша ймовірність, що її потрібно буде лікувати в лікарні. У той час як деякі діти часто кашляють, інші немовлята з кашлюком не кашляють взагалі. Натомість це може призвести до зупинки дихання. Брати, сестри, батьки або опікуни, які не знають, що хворіють на коклюш, можуть заразити немовлят, оскільки хвороба часто викликає легкі симптоми у дітей старшого віку та дорослих.
  • Вакцини від грипу. Зміни у вашому імунітеті, роботі серця та легенів під час вагітності підвищують шанси серйозно захворіти на грип. Грип може призвести до госпіталізації та ускладнень вагітності, таких як передчасні пологи. Грип також може бути небезпечним для вашої дитини – лихоманка (поширений симптом грипу) може бути пов’язана з дефектами нервової трубки та іншими несприятливими наслідками.
  • Вакцина проти COVID-19 під час вагітності може допомогти захистити вас від серйозного захворювання на COVID-19. Якщо під час вагітності у вас є COVID-19, у вас більше шансів мати ускладнення, які можуть вплинути на вашу вагітність і розвиток дитини. Вакцинація проти COVID-19 рекомендована на будь-якому етапі вагітності, як і ревакцинація.

Протипоказання та побічні ефекти від вакцинації 

З переліком медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, встановленим МОЗ України, ви можете ознайомитись за посиланням на Наказ МОЗ №595 від 16.09.2011. 

Вакцини, як і ліки, можуть мати деякі реакції. Але у більшості людей, які отримали щеплення, реакції незначні або відсутні. Найпоширенішими можуть бути лихоманка, втома та болі в тілі, а також почервоніння, набряк і чутливість у місці щеплення. Зазвичай вони минають впродовж 2-3 днів. З найпопулярнішими питаннями про реакції після вакцинації ви можете ознайомитись у статті на сайті Центру громадського здоров’я України; з розширеним переліком – у відповідному розділі на сайті CDC.

Де я можу провакцинуватися?

Більшість рекомендованих вакцин наявні у МЦ Medialt. Детальніше з переліком вакцин ви можете ознайомитись за посиланням. Запрошуємо до нас на вакцинацію!

Благородна і почесна місія: День донора 14 червня 2024

Дата публікації: . Опубліковано в Важливо, Новини, Об'яви.

Йде третій рік війни. Наші мужні захисники боронять українську землю від ворожої навали, не рахуючись з небезпекою. На жаль, багато воїнів

 отримують важкі поранення, проливаючи свою кров за Україну.

І в минулі часи людина, яка ділилася своєю кров’ю, щоби врятування хворого, користувалася пошаною в суспільстві. В умовах війни значення донорства зростає в багато разів. Статистика свідчить, що один донор може врятувати  життя трьох людей.

Донорська кров є чи не єдиним засобом зберегти життя  пораненого бійця. Вкрай потребують цього безцінного дару природи і цивільні, мирні люди, які  в умовах війни стають жертвами ворожих атак в містах і селах.

Немає на світі більшого  морального задоволення, ніж визнавати свою особисту причетність до благородної справи спасіння життя і здоров’я поранених  бійців, людей, які потрапили в аварію, новонародженої дитини чи літнього чоловіка та  й взагалі усіх пацієнтів, чия доля залежить від часточки твоєї крові.

Всесвітній день без тютюну

Дата публікації: . Опубліковано в Новини.

Під час експедицій Колумба індіанці дарували їм тютюнові листя, які використовувалися ними для куріння, жування, як лікарські препарати. Сам Колумб не оцінив цю рослину, а ось один з його моряків Родеріго де Перез привіз з експедиції звичку палити, після чого і став першою європейською жертвою тютюнопаління.

Всесвітня організація охорони здоров’я в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну (World No-Tobacco Day). Перед світовою спільнотою було поставлено завдання – домогтися того, щоб в XXI столітті проблема тютюнопаління зникла. XXI століття настало, але проблема не зникла. Боротьба з нікотином триває.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я в світі від причин, пов’язаних з курінням, щорічно передчасно вмирають більше, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків, або від СНІД.

Кинути палити нелегко. Відомо, що нікотин викликає сильну залежність, і всі ми знаємо людей, які спробували кинути, але всього лише через кілька місяців знову почали курити. Це є проблемою для всіх нас, і ми повинні нею займатися, тому що знаємо, що збільшення числа тих, хто кинув палити є ключовим елементом зниження прогнозованого тягаря викликаних тютюном смертей протягом найближчого двадцятиріччя.

Недавнє опитування в одній з великих країн, що розвиваються показало, що дві третини курців помилково вважають, що куріння спричиняє невеликий шкоду, або взагалі не робить її, деякі з них хочуть кинути палити і ще менше успішно кинули курити. В даний час більшість тих, хто успішно кинув палити, зробили це без будь-якої сторонньої допомоги. Але нам потрібно істотно підвищити рівень успішного припинення паління.

Сьогодні ми знаємо про існування успішних і затрато-ефективних методів лікування. Засоби заміщення нікотину, такі як нікотинова жувальна гумка, пластир, назальний спрей (аерозоль для носа) та інгалятори, а також не-нікотинові засоби, такі як бупропіон, можуть подвоїти шанси людей добитися успіху. Вони повинні стати більш широко доступні, а їхня вартість також повинна знижуватися, щоб курці в усіх країнах могли собі дозволити придбати їх.

Доброю новиною є те, що можна знайти істотні переваги для здоров’я, кинувши палити в будь-якому віці. Ті, хто кинув палити у віці 30-35 років, мають тривалість життя, як та, що у людей, які ніколи не палили.

17 ТРАВНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

Дата публікації: . Опубліковано в Новини.

17 травня 2017 року за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я  проводиться Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією.

Артеріальна гіпертонія разом з іншими серцево-судинними захворюваннями посідає перше місце у світі та Україні за показниками смертності. Підвищений артеріальний тиск, або артеріальна гіпертензія, є найвагомішим чинником розвитку інфаркту міокарда та інсульту. Понад 1,5 млрд. людей на Землі страждають на це підступне захворювання, причому майже 45% з них навіть не знають, що мають підвищений артеріальний тиск.

За оцінками ВООЗ, 17,5 млн. осіб щороку помирають від інфаркту міокарда та інсульту. Однак вчені довели, що 80%  таких смертей можна уникнути.

При артеріальній гіпертонії спостерігається постійно підвищений систолічний або діастолічний артеріальний тиск. Верхньою межею норми вважають значення 140 мм.рт.ст. для систолічного артеріального тиску та 90 мм.рт.ст. – для діастолічного.

Приблизно 90-95% випадків артеріальної гіпертонії відносяться до категорії первинної гіпертонії, яка характеризується появою високого кров’яного тиску без будь-яких очевидних причин. Решта 5-10% випадків артеріальної гіпертонії, яку називають вторинною, симптоматичною гіпертонією, спричиняються хворобами інших органів і систем (нирок, артерій, серця або ендокринної системи). Загалом існує понад 50 захворювань та клінічних станів, що можуть призводити до розвитку вторинної артеріальної гіпертонії.

Артеріальна гіпертонія частіше виникає у людей похилого віку, проте починається захворювання в молодому, а інколи навіть і в дитячому віці.

Багато років артеріальна гіпертонія вражає серце і судини, і якщо не проводиться своєчасне і кваліфіковане лікування, викликає інфаркт, стенокардію, інсульт, сліпоту, захворювання нирок, слабкість серцевого м’яза з розвитком серцевої недостатності.

З метою зниження показника захворюваності і смертності від серцево-судинних захворювань в Україні створена Урядова програма «Доступні ліки», за якою пацієнт з підвищеним тиском може безкоштовно, або з невеликою доплатою постійно отримувати ліки, що знижують тиск.

Людина з артеріальною гіпертонією має знати, що лікування її є пожиттєвим, тобто нормалізація тиску забезпечується за допомогою фармакологічних препаратів та ведення здорового способу життя, а саме:

– обмеження вживання кухонної солі до 5г на добу;

– зменшення маси тіла при її надлишку;

– обмеження вживання алкогольних напоїв;

– зменшення вживання насичених жирів, солодощів та холестерину;

– відмову від паління;

– підвищення фізичної активності в години дозвілля;

– психоемоційне розвантаження та релаксацію.

За даними ВООЗ, профілактика, спрямована на зміну способу життя, є універсальною «вакциною» проти артеріальної гіпертонії, а застосування перелічених заходів сприяє зменшенню її нових випадків на 50%. Кваліфіковані поради щодо  зміни способу життя, корекції ваги тіла, фізичної активності, а також електронний рецепт на пільгові ліки може надати сімейний лікар.

Потурбуємось про Ваш тиск разом!

12 травня – Всесвітній день медичних сестер

Дата публікації: . Опубліковано в Новини.

Існують професії, які завжди будуть затребуваними й незамінними, і саме до таких належить професія медичної сестри. Всім добре відомо, що будь-які медичні процедури, навіть, здавалося б, найпростіші, можна довіряти тільки професіоналам з певною кваліфікацією та досвідом. І попри те, що медсестри не призначають лікування самостійно, а лише виконують приписи лікарів, від їхньої роботи залежить здоров’я пацієнтів, а інколи й життя. Без сумніву, представники цієї відповідальної й нелегкої професії заслуговують на власне свято, тому щороку 12 травня, в день, коли народилася Флоренс Найтінгейл, яку вважають засновницею сестринської справи, відзначається Міжнародний день медичних сестер.

 

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР?

Професія медичної сестри з’явилася набагато раніше, ніж отримала визначену назву, адже догляд жінок за хворими чи пораненими вважався цілком природним, щоправда, здебільшого в домашніх умовах. В період Київської Русі функції медичних сестер було покладено на послушниць в монастирях, а в світських закладах роботу жінок не використовували. Проте вже в X столітті княгинею Ольгою було відкрито першу лікарню, в якій догляд за хворими довірили жінкам. За часів Російської імперії привертати жінок до роботи в лікарнях почав Петро І, але така практика тривала досить недовго — вважалося, що з цими обов’язками краще справляються солдати у відставці. Ніякого навчання сестринській справі в Російській імперії не існувало аж до початку XX століття.

 

ФЛОРЕНС НАЙТІНГЕЙЛ

В Європі обов’язки медичної сестри в лікувальних закладах теж вважалися більше чоловічою, «брудною» справою, принаймні, не для жінок з вищого прошарку суспільства. Змінити цей стереотип вдалося відомій британці Флоренс Найтінгейл, яка народилася 12 травня 1820 року в заможній британській родині. Дівчина здобула гарну освіту, знала кілька іноземних мов, захоплювалася творами відомих філософів та політичним дискусіями.

Але найбільшим захопленням Флоренс була благодійна допомога біднякам та нездужим в селах поблизу родинного маєтку Найтінгейлів. Зрештою, дівчина зрозуміла, що саме в цьому її покликання, й розповіла батькам про бажання стати медичною сестрою. Близькі були категорично проти цього рішення, бо для молодої леді з високим соціальним статусом головною метою мало бути вдале заміжжя.  

Коли в 1849 році Флоренс відхилила пропозицію вийти заміж за багатого джентльмена, родина нарешті дозволила їй поїхати на навчання в Інститут протестантських дияконес в Німеччині. На протязі 1850 – 1851 років Флоренс отримала освіту медичної сестри, а в 1853 році вже працювала в одній з приватних лікарень Лондона. Завдяки професіоналізму й завзятості жінку призначили на керівну посаду, й показники ефективності лікарні значно покращилися. Про Флоренс Найтінгейл дізналися в інших лікувальних закладах і стали запрошувати її на роботу, та сама вона розуміла, що набагато більше користі могла б принести в навчальному закладі для медичних сестер.

 

КРИМСЬКА ВІЙНА

В жовтні 1853 року почалася Кримська війна, й тисячі британських солдатів надходили з пораненнями у військові шпиталі. Умови в них не відповідали санітарним вимогам, до того ж катастрофічно не вистачало медичного персоналу. Тому наприкінці 1854 року Флоренс отримала листа від військового міністра з проханням організувати загін медсестер – добровольців. Невдовзі Найтінгейл з майже чотирма десятками помічниць відправилася в район бойових дій. 

В британському шпиталі, який базувався в Константинополі, Флоренс побачила жахливу антисанітарію, нестачу засобів гігієни та пацієнтів, які помирали частіше від інфекційних хвороб, ніж від бойових ран. Команда Найтінгейл взялася до роботи — госпіталь було ретельно вимито й продезінфіковано, організовано кухню, пральню й бібліотеку. Сама Флоренс щохвилини піклувалася про поранених, навіть вночі, з лампою приходила перевірити їхній стан. Зворушені таким ставленням, солдати стали називати свою рятівницю «Дама з лампою» та «Ангел Криму». В результаті організації роботи госпіталю смертність в ньому знизилася на дві третини.

 

ШКОЛИ ПІДГОТОВКИ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР

Флоренс повернулася додому після закінчення війни, в 1856 році, відомою й шанованою жінкою. Здобутий авторитет дозволив їй домогтися створення комісії, яка займалася питаннями охорони здоров’я у війську, запровадити обов’язкові вентиляцію та каналізацію в лікарнях, а також сувору статистичну звітність. Отримавши за роботу на війні нагороду від британського уряду, а також завдяки пожертвам громадян Найтінгейл в 1860 році профінансувала створення школи з підготовки медсестер при лікарні Святого Томаса. В подальшому ця школа стала своєрідною моделлю для організації подібних навчальних закладів в інших країнах.

До кінця життя Флоренс Найтінгейл залишалася прихильницею прогресивних реформ в медичній системі й зробила чимало корисного в цьому напрямку. Саме завдяки їй, професію медичної сестри стали вважати шляхетним і гідним покликанням, в тому числі й для представниць вищого класу суспільства.  

Ідея запровадження професійного свята медичних сестер на міжнародному рівні належить співробітниці Міністерства охорони здоров’я США — Дороті Сазерленд.  В 1953 році вона надіслала листа президенту Ейзенхауеру з пропозицією проголосити День медичної сестри. Влада тоді не сприйняла  серйозно цю ініціативу, тому свято  почали відзначати з 1965 року на рівні Міжнародної ради медичних сестер. В 1974 році ця організація офіційно проголосила 12 травня Міжнародним днем медичних сестер.  

 

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР В ІСТОРІЇ

  • 1836

Теодор Фліднер, протестантський священник, відкрив в Німеччині, у Кайзерсверті, першу в історії офіційну школу для медичних сестер — Інститут дияконес.

  • 1860

Флоренс Найтінгейл відкрила школу медсестер при лікарні Святого Томаса в Лондоні.

  • 1872

В США почала роботу перша школа медичних сестер при лікарні для жінок і дітей в Бостоні.

  • 1895

Навчальний заклад для медсестер відкрито у Львові.

  • 1899

Засновано Міжнародну раду медичних сестер — всесвітню організацію, на меті якої є покращення компетентності медсестер, забезпечення високого рівня медичних послуг та розумного підходу до охорони здоров’я у всьому світі.

  • 2020

Всесвітньою організацією охорони здоров’я цей рік був оголошений Міжнародним роком медичних сестер та акушерок.

ЯК ВІДЗНАЧАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР?

Мабуть, найурочистіше відзначають цей день на батьківщині Флоренс  Найтінгейл — у Великобританії. 12 травня щороку відбувається урочиста служба у Вестмінтерському абатстві, під час якої проходить символічна церемонія з  лампою, яку передають одна одній медсестри від дзвіниці абатства до головного вівтаря.  Ця традиція символізує повагу між колегами та передачу знань від старшого покоління медичних сестер молодшим. В деяких країнах, наприклад, в США та Канаді, медсестер вшановують на протязі Національного тижня медичних сестер — з 6 до 12 травня.

Кожного року Міжнародна рада медсестер обирає тему для цього свята відповідно до актуальних світових викликів, проводить обговорення, підготовку й розповсюдження освітніх та інформаційних матеріалів. Міжнародним комітетом Червоного Хреста ще в 1912 році запровадив нагороду медичним сестрам, чий внесок в справу допомоги пацієнтам був найвагомішим — медаль Флоренс Найтінгейл. З того часу раз на два роки 12 травня відбувається церемонія оголошення імен нагороджених цією найпрестижнішою професійною відзнакою. 

В Україні Міжнародний день медсестер відзначається святковими заходами, наприклад, концертами, а також конкурсами для визначення кращої в професії медсестри.  Цього дня медичні сестри приймають привітання від безпосереднього керівництва та державних діячів, також проходять урочисті нагородження грамотами й пам’ятними подарунками. 

12 травня кожен з нас має обов’язково привітати всіх своїх знайомих медсестер, побажати їм сил і натхнення в такій нелегкій, але надзвичайно потрібній роботі. 

ЧОМУ ВАЖЛИВА ЦЯ ПОДІЯ? 

Мета цього свята — привернути увагу людей до важливої місії медсестер в суспільстві, а також до їхнього вагомого внеску в справу надання широким верствам населення  сучасних і якісних медичних послуг. Неможливо не усвідомлювати також незамінну роль медсестер всього світу в сучасних умовах боротьби з пандемією. 

Міжнародний день медичних сестер — це можливість для представниць цієї професії зібратися разом для спілкування, обміну знаннями й досвідом. Також ця подія привертає увагу до умов роботи медичних сестер, таких як рівень забезпечення засобами індивідуального захисту, доступ до психологічної допомоги, можливість підвищувати кваліфікацію, своєчасна й повна оплата праці.

Для пересічних громадян Міжнародний день медичних сестер є приводом отримати більше інформації про цю гуманну професію, адже в повсякденному житті ми не часто замислюємося над її справжнім значенням. 

Перейти до вмісту