Автор: med1

Щорічно за ініціативи Всесвітнього альянсу по боротьбі зі сказом відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом,  який в 2024 році проходитиме під гаслом «Порушуючи межі сказу». Ця тема закликає долати перешкоди у боротьбі з хворобою та підвищенню обізнаності громадськості щодо необхідності ліквідації сказу до 2030 року.

Цього року відзначається 18-й Всесвітній день боротьби зі сказом, підкреслюючи зв’язок між довкіллям, людьми та тваринами. Метою заходу є інформування людей про те, як можна викоренити сказ у людей й домашніх тварин, якщо вжити належних запобіжних заходів, тобто,  зробивши вакцину від сказу. Собаки є найбільш поширеною твариною, яка може заражати сказом  людей, на їхню частку припадає понад 99 % випадків зараження. 

За даними ВООЗ сказ реєструється більш ніж в 150 країнах світу. Щорічно це захворювання забирає життя 59000 осіб, в основному з країн Азії та Африки, а 40% випадків припадає на дітей у віці до 15 років. 

За 8 місяців 2024 року в м. Харкові зареєстровано 767 випадків  (592 випадків у 2023 р.)   укусів тваринами, які мають господарів та 207 випадків укусів безпритульними тваринами (198 випадки у 2023 р.) Кількість людей, яких укусили тварини з лабораторно підтвердженим сказом в 2024р.- 0 осіб, (0 осіб в 2023р.) За антирабічною допомогою звернулось 1003 осіб (809 осіб в 2023р.), відмовились від антирабічного лікування 0осіб, (9 осіб в 2023р.) 

Сказ – природно-вогнищеве особливо небезпечне інфекційне захворювання, що визване вирусом сказу (Rabies virus), характеризується розвитком важкого прогресуючого ураження головного і спинного мозку, яке призводить до смерті хворого.

Зараження людини відбувається через укуси тварини, а також при контакті пошкодженої шкіри (рани, садна) та слизових оболонок з інфікованою слиною. Важливо враховувати, що зараження сказом може статися від зовні здорової тварини, так як вірус з’являється в слині за 3-10 днів до прояву клінічних ознак захворювання.

Джерелом зараження людей найчастіше стають кішки та собаки, а із диких тварин – лисиці, вовки, кажани, єнотовидні собаки та різні гризуни.

Інкубаційний період сказу у людини триває від 12 до 100 днів, вкрай рідко до 1 року.  Тривалість інкубаційного періоду залежить від віку людини, реактивності організму, від стану нервової системи (перевтома, знижене харчування), від локалізації укусу, кількості вірусу, що потрапило в організм.

Останнім часом критично зменшуються природні осередки життя диких тварин, в тому числі й хижаків, які вимушені підходити ближче до житла людей, у зв’язку з чим виникає загроза зараження домашніх тварин, худоби та людини на сказ.

Заходи профілактики та захисту від сказу:  

• Суворо дотримуйтеся правил утримання домашніх тварин. 
• Щорічно прищеплюйте тварин проти сказу!
• Вигулюйте собак в спеціально відведених місцях, не пускайте їх гуляти без нагляду.
• Уникайте контактів з дикими та безпритульними тваринами. Не варто провокувати тварин на укуси: не намагайтеся їх годувати, надавати допомогу невідомим, бездомним тваринам, не потрібно їх дражнити.
• У разі зміни поведінки домашньої тварини необхідно терміново звернутися до ветеринарного лікаря. На захворювання сказом вказують такі симптоми:

– в початковій стадії хвороби тварина стає млявою, апатичною, ховається від людей або навпаки стає дуже доброзичливою, спостерігається відсутність почуття обережності, хвора дика тварина може безстрашно «розгулювати» в населеному пункті;

– в наступні 2-3 дні тварина стає збудженою, агресивною, кидається на людей, з пащі витікає густа та піниста слина, тварина не може ковтати воду;

– в останній стадії тварина майже постійно лежить, у неї виникають судоми, прогресує параліч, і в результаті вона гине.

• При виявлені трупів тварин повідомляйте  про це у ветеринарну службу.
• За тваринами, які покусали людей або інших тварин, за можливості встановлюється ветеринарний нагляд протягом 10 днів. Якщо за цей період тварина не виявила ознак сказу та не померла, вона вважається здоровою. 
• У разі укусу твариною потрібно відразу ж ретельно промити рану водою з милом, обробити краї рани йодною настойкою, накласти стерильну пов’язку, а потім невідкладно звернутися за допомогою до медичного закладу для вирішення питання про доцільність призначення курсу щеплень проти сказу. Чим швидше постраждалий звернеться за допомогою до лікаря – тим більше шансів на успішну імунопрофілактику.

Перелік спеціалізованих травматологічних пунктів в м. Харкові, де надається медична допомога при укусах тварин:

1. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР, пр. Героїв Харкова, 195 ;
2. КНП «Міська багатопрофільна лікарня № 18» ХМР, вул. Єдності, 104 ;
3. КНП «Міська поліклініка № 26» ХМР, вул.  23 Серпня, 23-а ;
4. КНП «Міська лікарня № 3» ХМР, пр.  Новобаварський, 90 ;
5. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» ХМР, пр.  Олександрівський, 22 .

Сказ, у разі відсутності своєчасного лікування, є абсолютно смертельним захворюванням! Тому не відмовляйтеся від призначеного лікування і самовільно не переривайте його, це призводить до трагічних наслідків.

Що це за день?

Серцеві захворювання щороку забирають понад 17 мільйонів  життів —  фактично кожна десята людина в світі у віці від 30 до 70 років передчасно помирає від інфаркту, інсульту та інших кардіологічних недуг. За прогнозами, до 2030 року кількість таких смертей зросте до 23 мільйонів. Проте лікарі стверджують, що принаймні у 80% випадків серцево-судинним хворобам можна запобігти, якщо люди будуть поінформованими та внесуть потрібні зміни до способу життя. Саме для цього й було засновано Всесвітній день серця (World Heart Day), який щороку відзначається 29 вересня. В цей день ми дізнаємося про те, як слід піклуватися про своє серце та на які тривожні сигнали варто звертати увагу.   

Як виникла ідея відзначати Всесвітній день серця?

Серце — унікальний орган, який здавна відігравав важливу роль в уявленнях людей про власне тіло. В IV столітті до нашої ери Арістотель назвав серце найважливішим органом, який формується першим — він дійшов цього висновку, досліджуючи курячі ембріони. Філософ також вважав, що оскільки серце займає центральне положення, то воно контролює всі інші «допоміжні» органи, в тому числі й мозок.  

Багато в чому з Арістотелем був згодний Гален, стверджуючи, що серце є вмістилищем душі, а також перевершує всі тканини тіла щодо міцності та стійкості до травм. Втім, роль найважливішого органу людини, на думку Галена, мало не серце, а печінка. Авіценна поділяв думку Арістотеля  про верховенство серця, а ще вірив, що саме цей орган відповідає за людські здібності та регулює температуру тіла. 

Функція серця

Лише з розвитком анатомії в XVI – XVII століттях стала очевидною істинна функція серця — перекачувати кров судинами. Першим описав її британський лікар Уільям Харві в роботі «Про циркуляцію крові». Здавалося б, це мало покласти край уявленням про серце як про розумний орган, але навіть сам Харві продовжував називати серце «королем» та «сонцем» тіла і не заперечував його метафізичної ролі.

Анатомія

Зараз серце часто порівнюють з насосом, який постачає кров до кожної клітини організму, таким чином живлячи тканини киснем та поживними речовинами і видаляючи з них продукти обміну. Серце розташоване в середині грудної клітки, але трохи зміщене вліво, і має розмір приблизно з людський кулак. Це «найпрацьовитіший» м’яз в організмі — він починає скорочуватися через три тижні після зачаття і працює до кінця життя людини.

Серце має ліву та праву частини, розділені тонкою м’язовою перегородкою. Кожна з двох частин серця поділяється на дві камери, верхні з яких називаються відповідно правим та лівим передсердями, а нижні — правим та лівим шлуночками. З системою кровообігу серце пов’язане артеріями та венами, які своєю чергою сполучаються з дрібнішими кровоносними судинами — капілярами.

Контролюють напрям кровотоку серцеві клапани — вони діють немов дверцята, які відкриваються та закриваються з кожним ударом серця. Таких клапанів чотири — трикуспідальний і легеневий у правій частині серця та мітральний і аортальний в лівій частині.

Робота серця

Серце перекачує кров двома шляхами — легеневим та системним. В легеневому контурі кров без кисню, яка щойно пройшла через організм, полишає правий шлуночок серця через легеневу артерію і потрапляє до легенів, після чого повертається вже насиченою киснем до лівого передсердя через легеневу вену. В системному контурі насичена киснем кров виходить через лівий шлуночок до аорти, звідти потрапляє до артерій та капілярів, живлячи тканини, а потім повертається через вени до правого шлуночка серця. 

Але й саме серце потребує живлення, тому дві коронарні артерії живлять його кров’ю, насиченою киснем. Серцевий м’яз складається з трьох шарів: перікарду (тонкої зовнішньої оболонки, яка оточує та захищає серце), міокарду (товстого середнього шару, який скорочується та розслабляється) і ендокарду (тонкого внутрішнього шару, яким вкриті порожнини серця).

Діти в більшості народжуються зі здоровим серцем, але протягом життя чимало людей це здоров’я втрачають. Однією з причин є поступове накопичення жирових відкладень в артеріях, що спричиняє звуження простору для кровотоку, тому крові, яка поступає до серця, стає недостатньо. Інші поширені ризики — неконтрольований цукровий діабет, високий артеріальний тиск, паління, вживання алкоголю, недостатня фізична активність та ожиріння. 

Міжнародні об’єднання кардіологів

Перші міжнародні об’єднання кардіологів-лікарів, що спеціалізуються на хворобах серця, з’явилися ще в 1940-х роках. В 1978 році в результаті злиття Міжнародного товариства кардіологів (ISC) та Міжнародної федерації кардіологів (ICF) утворилася нова організація під назвою Міжнародне товариство і федерація кардіологів (ISFC). ISFC, ЮНЕСКО та ВООЗ у 1996 році уклали угоду про співробітництво в різних проектах, а в 1998-му ISFC змінила свою назву і відтоді відома як Всесвітня федерація серця (WHF) — глобальна неурядова організація та провідний партнер ВООЗ у сфері серцево-судинного здоров’я. 1

Тодішній президент WHF Ентоні Байес де Луна висунув ідею про окремий день для інформації та профілактики серцево-судинних   захворювань, тож у 1999 році Всесвітня федерація серця разом з ВООЗ оголосили про заснування Всесвітнього дня серця. До  2011-го подію відзначали в останню неділю вересня, потім датою свята обрали 29 вересня. 

Всесвітній день серця в історії

• 1893

Першу успішну операцію на відкритому серці провів у Чикаго хірург Деніел Хейл Вільямс. Його пацієнтом був молодий чоловік Джеймс Корніш, який отримав ножове поранення в бійці.

• 1958

В Швеції вперше імплантували кардіостимулятор. Попри те, що прилад довелося замінювати 20 разів, пацієнт прожив з ним 43 роки і помер у 86-річному віці від хвороби, не пов’язаної з серцем.

• 1967

Хірургом Крістіаном Барнардом у ПАР було успішно здійснено першу пересадку серця.

• 1999

Всесвітньою федерацією серця засновано Всесвітній день серця.

• 2008

В Києві відкрито «Центр серця» — лікувальний заклад, оснащений за світовими стандартами завдяки благодійним пожертвам киян. З 2012 року його передано у власність держави та перейменовано на «Інститут серця».

• 2012

ООН поставила за мету перед урядами країн скоротити смертність від неінфекційних захворювань (в тому числі від серцево-судинних хвороб) на 25% до 2025 року.

Часті Питання та відповіді про Всесвітній день серця

Яку тему має Всесвітній день серця в 2021 році?

Цьогорічна тема події звучить як «Використовуйте серце, щоб підключитися». Ці слова є закликом до використання можливостей цифрових технологій у профілактиці та лікуванні серцево-судинних хвороб, а також у підвищенні поінформованості населення.  

Стан «розбитого серця» — це хвороба?

Так, в медицині існує поняття «синдрому розбитого серця», симптоми якого схожі на симптоми серцевого нападу. Різниця в тому, що викликані вони не захворюванням серця, а викидом гормонів стресу. Смерть від синдрому розбитого серця можлива, проте це буває вкрай рідко.

З якою частотою б’ється здорове людське серце?

За даними одного з найбільших медичних і дослідницьких центрів світу «Mayo Clinic», частота серцебиття здорової людини в стані спокою — від 60 до 100 ударів на хвилину. У немовлят серце б’ється частіше — до 190 ударів, а серцебиття натренованих спортсменів повільніше, ніж у решти людей — від 40 до 60 скорочень на хвилину.

В які дні найчастіше стаються серцеві напади?

За статистикою, погану репутацію з цього приводу має понеділок — тоді шанси отримати серцевий напад на 20% вищі, ніж в інші дні тижня. Дослідники пов’язують це зі стресовою ситуацією — поверненням на роботу після відпочинку, а також з наслідками надмірного вживання алкоголю у вихідні дні. 

Чи є в людському тілі органи, у які серце не постачає кров?

Завдяки серцю кров циркулює кровоносними судинами в організмі, постачаючи кисень та поживні речовини до всіх органів, за виключенням одного — рогівки ока. Це пояснюється тим, що в рогівці немає кровоносних судин, тому кисень вона отримує з повітря, а живлення — зі сльозової рідини.

Як відзначати Всесвітній день серця?

З часів першого Всесвітнього дня серця WHF продовжує популяризувати цю подію, розповсюджуючи інформацію та оголошуючи тему святкування. Важливою частиною заходів в усіх країнах є освітні програми, плакати, буклети і публічні виступи кардіологів. Також відбуваються наукові конференції, де спеціалісти можуть ділитися досвідом та новими досягненнями в кардіології.

Оскільки подія спрямована на привертання уваги людей до серцево-судинних захворювань, цього дня доречно вдосконалити свої уявлення про них. Зробити це можна різними способами — прочитати відповідну літературу, адаптовану для широкого загалу, а також відвідати веб-сайти, які надають достовірну інформацію з питань здоров’я. 

Всесвітній день серця — гарна нагода для кожного з нас, щоб почати піклуватися про своє серце. Наприклад, відмовитися від тютюну, проконсультуватися у спеціалістів щодо здорової дієти, перевірити рівень холестерину і глюкози в крові, виміряти артеріальний тиск та зробити кардіограму. До речі, в найближчі до 29 вересня дні деякі кардіологічні клініки проводять безкоштовні обстеження. 

Слід згадати і про фізичну активність, яка дуже важлива для здоров’я серця. При цьому, одразу вдаватися до високих навантажень зовсім не обов’язково, достатньо включити у свій денний розпорядок прогулянки на свіжому повітрі або вранішні чи вечірні пробіжки — головне, щоб вони були регулярними. 

Чому важливий цей день? 

Цей день дарує шанс об’єднати зусилля урядів, лікарів та населення в боротьбі з безжальними серцевими хворобами і закликає кожного до конкретних дій, наприклад, до пошуку інформації щодо профілактики серцево-судинних захворювань. Без сумніву, завдяки отриманим знанням певна кількість людей почнуть займатися спортом, кинуть палити, будуть надавати перевагу здоровому харчуванню та уникатимуть стресів, і таким чином зроблять свої серця здоровішими.

Не менш важливо, що ця подія дисциплінує та привчає нас до корисних звичок, адже не секрет, що українці в більшості не схильні до профілактичних медичних оглядів і звертаються до лікаря тільки в крайньому випадку. Але бажання впевнитися в тому, що з серцем все гаразд, багатьох змусить пройти необхідні обстеження, і це добре, бо виявлені на ранній стадії серцеві проблеми краще піддаються лікуванню, ніж задавнені.

Завдяки Всесвітньому дню серця ми навіть можемо стати добрішими, адже він привертає увагу до мільйонів людей, які щороку помирають від серцево-судинних хвороб. Часто для одужання їм потрібна складна хірургічна операція, яка дорого коштує, тому 29 вересня кожен з нас має шанс долучитися до доброї справи і пожертвувати певну суму на лікування кардіологічних пацієнтів. 

17 вересня проводиться Всесвітній день безпеки пацієнтів. Ці вересневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Всесвітній день безпеки пацієнтів – один із глобальних днів ВООЗ, присвячених громадській охороні здоров’я. Він був заснований 2019 року на сімдесят другій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я шляхом ухвалення резолюції WHA72.6  “Глобальні дії щодо забезпечення безпеки пацієнтів”. Його цілями є підвищення обізнаності та залученості громадськості, поглиблення глобального розуміння і робота з досягнення глобальної солідарності та дій держав-членів щодо підвищення безпеки пацієнтів і зниження шкоди для пацієнтів.

Всесвітній день безпеки пацієнтів є головною опорою для дій по зміцненню здоров’я і безпеки у всьому світі. В основі його проведення закладений фундаментальний принцип медичної етики: «Головне – не нашкодь». 

Безпека пацієнтів – це відсутність шкоди, яка може бути заподіяна пацієнтові в процесі надання йому медико-санітарних послуг, у тому числі зниження ризику необґрунтованої шкоди, пов’язаної з медико-санітарним обслуговуванням, до допустимого мінімуму. Під допустимим мінімумом маються на увазі збірні поняття певного рівня існуючих знань, обсягу наявних ресурсів та контексту, в якому надаються медико-санітарні послуги, у порівнянні з ризиком відсутності лікування чи лікування іншими способами.

Тема кампанії цього року: «Поліпшення діагностики для безпеки пацієнтів» і проходить під гаслом «Не допускайте помилок, пам’ятайте про безпеку!», що нагадує про важливість правильної та своєчасної постановки діагнозу для захисту пацієнтів та покращення наслідків захворювання.

Діагноз визначає суть захворювання пацієнта та є умовою для отримання необхідної допомоги та лікування. Діагностичні помилки мають місце у тих випадках, коли не вдається правильно і вчасно пояснити стан пацієнта, внаслідок чого діагноз ставиться неправильно чи надто пізно або лікарю не вдається розпізнати захворювання чи грамотно роз’яснити його пацієнту.

Глобальний ландшафт охорони здоров’я змінюється, і системи охорони здоров’я функціонують у складніших умовах. Нові методи лікування, технології та моделі надання допомоги можуть бути перспективними з погляду своїх терапевтичних можливостей, але вони можуть стати джерелами нових загроз безпечному наданню допомоги. Безпека пацієнтів є основним принципом охорони здоров’я і в даний час визнається як серйозна проблема глобальної суспільної охорони здоров’я. 

Незважаючи на новаторські досягнення в деяких галузях охорони здоров’я, за останні 15 років глобальні зусилля, що вживаються для скорочення тяжкості шкоди, яку завдають пацієнтам, не змінили ситуацію істотно. 

  У будь-який момент у процесі надання медико-санітарних послуг присутня певна міра небезпеки, на яку наражається пацієнт.

Надійність діагностики можна суттєво підвищити шляхом усунення системних проблем та когнітивних факторів, які можуть призводити до діагностичних помилок. До системних факторів належать недоліки організації, що підвищують ймовірність діагностичних помилок, у тому числі неефективна комунікація між медичними працівниками або між медичними працівниками та пацієнтами, надмірне робоче навантаження та неузгодженість дій у команді. Когнітивні фактори включають особливості підготовки та досвіду клініцистів, а також схильність до спотворень сприйняття, втоми та стресу. ВООЗ має намір продовжувати співпрацю з усіма зацікавленими сторонами, приділяючи першочергову увагу забезпеченню безпеки при діагностиці та виробляючи багатоаспектний підхід, що дозволяє зміцнювати системи діагностики, проектувати безпечні діагностичні алгоритми, сприяти медичним працівникам у прийнятті правильних рішень, а також активно взаємодіяти з пацієнтами на всіх процесах.

Визнаючи забезпечення безпеки пацієнтів одним із важливих елементів надання якісної медичної допомоги та підтримуючи рішення 72-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я Президент України підписав 4 вересня 2019 року Указ №648/2019 про встановлення в Україні Дня безпеки пацієнтів, який відзначатиметься щорічно 17 вересня — у Всесвітній день безпеки пацієнтів. Це рішення говорить про те, що питання безпеки пацієнтів є одним з пріоритетних у державі, особливо в умовах запровадження змін під час надання первинної, вторинної та третинної медичної допомоги. Також це стосується інших видів медичної допомоги таких, як екстрена, паліативна та медична реабілітація. І це також означає, що лікарі  повинні оцінювати ризики, помилки, несприятливі події та шкоду для здоров’я пацієнтів на всіх рівнях надання медичних послуг, в тому числі за допомогою надання інформації, навчання та зворотного зв’язку з урахуванням думки пацієнтів та їх сімей. Шлях від першого контакту сімейного лікаря з жителем громад до проведення високотехнологічних процедур та втручань потребує багатьох різнобічних кроків для надання доступної, якісної та безпечної медичної допомоги. Це потребуватиме зусиль не тільки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, медичних працівників, а й від жителів громад безпосередньо.

Потреба в безпеці — одна з базових потреб людини. Кожен з нас прагне безпеки у фізичному, соціальному та економічному існуванні для себе та своїх рідних. Коли відпочиваємо, працюємо, їздимо в транспорті, а тим більше — коли перебуваємо в лікарні, — всюди розраховуємо на безпеку.

Національна служба здоров’я України змінила модель фінансування в інтересах безпеки пацієнта. Команда НСЗУ розробила Програму медичних гарантій, до якої увійшли послуги первинної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстреної, паліативної медичної допомоги та реабілітації. Пріоритетними є  медичні послуги, пов’язані з лікуванням гострого мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда, допомогою в пологах і неонатальною допомогою, ендоскопічні обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань. Саме за ці послуги НСЗУ сплачує  медичним закладам за пріоритетним тарифом. Кожен медзаклад, який прагне надавати пріоритетні послуги за підвищеним тарифом, мусить забезпечити їх відповідність вимогам НСЗУ.  Вимоги НСЗУ спрямовані на те, щоб пацієнти отримували якісну та безпечну послугу.     Безпека пацієнта — в пріоритеті.

Національна служба здоров’я України працює в інтересах пацієнта та дбає про якість, доступність та безпеку медичних послуг. Так, Конституція України у статті 49 передбачає, що кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, передбачено гарантію цього права, безоплатне надання медичної допомоги державними і комунальними закладами охорони здоров’я. А Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права та Європейська соціальна хартія встановлюють заходи, які повинні вжити держави-учасниці для повного здійснення цього права.

               Європейська хартія прав пацієнтів  складається з 14 пунктів:

1. Право на профілактичні заходи.

Кожна особа має право на профілактичні заходи з метою попередження розвитку захворювання. 

1. Право на доступність допомоги.

Кожна особа має право на отримання доступної медичної допомоги, яка гарантовано надається кожному, без будь-якої дискримінації за матеріальним станом, місцем проживання, хворобою чи часом звернення по допомогу. Останні зміни, які проводилися в системі охорони здоров’я України, були спрямовані на створення фінансової доступності. Також завданнями МОЗ України є розширення програми «Доступні ліки». Водночас перед місцевою владою стоїть питання щодо забезпечення населення необхідними медичними працівниками, у вирішенні якого МОЗ України готове допомагати.

1. Право на отримання інформації.

Кожна особа має право на отримання повного обсягу інформації стосовно стану здоров’я, медичної допомоги, в тому числі медичного втручання, можливостей і умов використання результатів медичної допомоги та усіх доступних сучасних технологій.

1. Право на інформовану згоду.

Кожна особа має право отримувати повну інформацію, яка забезпечить їй можливість брати активну участь у прийнятті рішень щодо медичного втручання та/або участі у наукових дослідженнях.

1. Право вибору.

Кожна особа має право вільного вибору методів профілактики, діагностики та реабілітації на основі адекватної інформації.

1. Право на конфіденційність.

Кожна особа має право на конфіденційність особистої інформації, включаючи інформацію про стан здоров’я, медичний огляд чи обстеження, їх результати, інтимну і сімейну сторони життя, а також право на захист приватності під час проходження діагностичних, лікувальних чи реабілітаційних процедур.

1. Право на повагу до часу пацієнта. 

Кожна особа має право на швидке отримання своєчасної медичної допомоги протягом необхідного періоду. Це право стосується будь-якої фази лікування.

1. Право на допомогу, яка відповідає прийнятим стандартам якості.

Кожна особа має право на отримання якісної медичної допомоги, яка відповідає затвердженим стандартам.

1. Право на безпеку.  

Кожна особа має право захисту від шкоди, яка може бути їй заподіяна через неякісне функціонування системи надання медичної допомоги, злочинну недбалість чи лікарську помилку, та має право на отримання медичної допомоги, що відповідає стандартам високого ступеня безпеки.

1.  Право на використання сучасних технологій.

Кожна особа, незалежно від її матеріального стану, має право на доступність медичної допомоги, включаючи діагностичні і лікувальні процедури та лікарські засоби, що відповідають міжнародним стандартам.

1.  Право на усунення надмірного болю.

Кожна особа має право на максимально можливе усунення болю на будь-якій стадії лікування. Результати звіту організації Human Rights Watch (Нагляд за правами людини) свідчать, що в Україні доступ до знеболення знаходиться на низькому рівні. Існує страх медичних працівників стосовно призначення наркотичних знеболювальних засобів у зв’язку з можливим висуненням звинувачень у зловживанні своїми обов’язками.

1.  Право на індивідуалізоване лікування.

Кожна особа має право на проведення діагностичних та лікувальних процедур, які якнайбільше відповідають її особистим потребам.

13. Право на скаргу.

 Кожна особа має право скаржитися на завдані їй страждання і збитки та право отримати відповідь чи іншу відповідну реакцію.

1.  Право на отримання відшкодування завданої шкоди.

Кожна особа має право на отримання відшкодування матеріальної та/або  моральної шкоди, завданої у зв’язку з взаємодією з системою охорони здоров’я, зокрема з наданням медичної допомоги, протягом розумного  терміну.

Завдання Всесвітнього дня безпеки пацієнтів 2024 року

1. Підвищити глобальну поінформованість про певну міру небезпеки та можливу помилку у діагностиці, що призводить до шкоди пацієнтам, та підкреслити ключову роль правильної, своєчасної та безпечної діагностики в забезпеченні безпеки пацієнтів.
2. Привернути особливу увагу до покращення діагностики в рамках політики забезпечення безпеки пацієнтів і клінічної практики на всіх рівнях охорони здоров’я відповідно до Глобального плану дій із забезпечення безпеки пацієнтів на 2021–2030 роки.
3. Укріпити співпрацю між директивними органами, керівними структурами

охорони здоров’я, медичними працівниками, об’єднаннями пацієнтів та іншими

зацікавленими сторонами у розвитку безпохибкової, своєчасової та безпечної діагностики.

4. Надати пацієнтам та їх сім’ям можливість активно взаємодіяти з медичними

працівниками та керівними структурами охорони здоров’я для покращення діагностичних послуг.

        Ключем до підвищення безпеки медичної допомоги є співпраця з пацієнтами та членами їхніх сімей. Думки пацієнтів, членів їхніх сімей та осіб, які доглядають за хворими, які мають безпосередній досвід взаємодії з системою охорони здоров’я, є цінним джерелом інформації для підвищення безпеки пацієнтів. Співпраця з пацієнтами дає разючий ефект: дослідження показують, що воно може знизити тягар шкоди, яку завдають пацієнтам, на 15%, що дозволило б щорічно зберігати незліченну кількість життів та мільярди доларів. Тому взаємодія та співпраця з пацієнтами та членами їхніх сімей була закріплена як один із основоположних принципів у резолюції Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (WHA72.6) «Глобальні дії щодо забезпечення безпеки пацієнтів» та у Глобальному плані дій щодо забезпечення безпеки пацієнтів на 2021–2030 р.р. Міністерство охорони здоров’я України разом з Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця, з Національною Академією медичних наук України, з ДУ «Інститутом громадського здоров’я ім. О.М. Марзеєва НАМН України та з Всеукраїнською радою захисту прав і безпеки пацієнтів розробили  Концепцію стратегії попередження дефектів надання медичної допомоги у вітчизняній системі охорони здоров’я.

Метою Концепції є створення системи запобігання ризикам ненавмисної шкоди пацієнтам для забезпечення ефективної реалізації їх права на якісну та безпечну медичну допомогу.

           За період реалізації Концепції з 2021 по 2025 рік передбачається:

•   створення та впровадження національної політики та стратегії безпеки гігієни праці   медперсоналу та безпеки пацієнтів;
• широке щорічне відзначення Всесвітнього дня безпеки пацієнтів;
• запровадження одного із Глобальних проектів з безпеки пацієнтів;
• призначення національного координатора з питань безпеки пацієнтів;
• запровадження практики регулярних опитувань з культури безпеки пацієнтів у закладах охорони здоров’я;
•   на 30% зниження рівня інфекцій, асоційованих з наданням медичної допомоги;
•   зниження на 30% випадків тяжкої шкоди, пов’язаної з ліками;

на 30% відносне зменшення смертності через венозну тромбоемболію під час або після госпіталізації;

•   зниження на 30% смертності через падіння хворих під час госпіталізації;
• залучення пацієнтів до формування політики та керівних принципів щодо безпечнішої охорони здоров’я;
• включення питань безпеки пацієнтів у всі навчальні програми безперервної освіти медичних фахівців;
• організація системи оперативних повідомлень про інциденти безпеки пацієнтів та навчання на цих інцидентах;
• участь вітчизняних представників у щорічних Глобальних міністерських самітах з питань безпеки пацієнтів.

                   Заклик до дій

ВООЗ закликає всі зацікавлені сторони висловлюватися також на підтримку безпеки медпрацівників! Робота в стресових умовах посилює ризики для безпеки як пацієнтів, так і медпрацівників, включаючи інфікування і поширення захворювань в медичних установах, обмежений доступ до засобів індивідуального захисту та інших заходів профілактики інфекцій і інфекційного контролю, а також вчинення помилок, які можуть завдати шкоди пацієнтам та медичним працівникам.

            Як ви можете сприяти підвищенню безпеки пацієнтів?

Якщо ви – пацієнт або особа, що займається доглядом за хворими:

• при отриманні медичної допомоги займайте активну позицію;
• не соромтеся задавати питання, безпека медичної допомоги починається з ефективної комунікації;
• надавайте точну інформацію про вашу історію хвороби.

Якщо ви – медичний працівник або керівник органу охорони здоров’я:

• розглядайте пацієнтів, як партнерів у справі надання їм медичної допомоги;
• працюйте у співробітництві в інтересах безпеки пацієнтів;
• постійно підвищуйте свою кваліфікацію та поглиблюйте знання в області безпеки пацієнтів;
• формуйте культуру безпеки пацієнтів в лікувальних установах відкрито та прозоро;
• заохочуйте подання інформації про помилки без акценту на покарання винних, а в інтересах зробити висновки.

Якщо ви – особа, відповідальна за розробку заходів політики:

• вкладайте ресурси в безпеку пацієнтів для порятунку життів та зміцнення довіри, вкладення ресурсів в забезпечення безпеки пацієнтів може призвести до економії коштів;
• оголосіть безпеку пацієнтів національним пріоритетом в сфері охорони здоров’я.

Якщо ви – науковець, студент, викладач або керівник професійного навчального закладу:

• збирайте фактичні дані в інтересах підвищення безпеки пацієнтів. Ваша наукова робота має велике значення;
• заохочуйте дослідження в області безпеки пацієнтів;
• введіть питання безпеки пацієнтів в навчальні курси та програми.

Якщо ви – представник професійної асоціації, міжнародної організації або фонду:

• відстоюйте безпеку пацієнтів як важливий компонент загального охоплення послугами охорони здоров’я;
• організовуйте навчальні курси та курси підвищення кваліфікації з питань безпеки пацієнтів.

Якщо ви – активіст громадської охорони здоров’я або представник організації із захисту прав пацієнтів: сприяйте розширенню можливостей пацієнтів висловлювати свою позицію з питань, що стосуються безпеки медичної допомоги.  

У рамках глобальної кампанії, присвяченої Всесвітньому дню безпеки пацієнтів 2024 р., що відзначається 17 вересня, всім зацікавленим сторонам запропоновано провести найрізноманітніші заходи, включаючи національні кампанії, стратегічні форуми, інформаційно-просвітницькі акції, наради фахівців та організаційно-методичні ініціативи як і в попередні роки, підсвітити помаранчевим кольором (який символізує тему кампанії) відомі будівлі, пам’ятки та громадські простори.

1. Вживання тютюнових виробів чи електронних пристроїв для куріння.
2. Вживання алкоголю.
3. Незбалансоване харчування.
4. Низька фізична активність.

• Розкажи про своє рішення відмовитися від тютюну чи е-сигарет рідним та колегам, адже їхня підтримка найважливіша.
• Признач дату відмови від куріння протягом 2-х наступних тижнів.
• Склади перелік ситуацій, коли ти зазвичай куриш, та подумай, як їх уникнути.
• Позбався нагадувань про куріння — викинь з дому, авто й робочого місця усі тютюнові вироби, запальнички, попільнички.
• Обовʼязково повідом свого сімейного лікаря та отримай безоплатну первинну консультацію щодо того, як кинути курити.

• Кілька тижнів не вживай спиртне та прослідкуй, як почуваєшся фізично й емоційно.
• Уникай ситуацій, місць та людей, які спонукають тебе випити.
• Звільни житло від алкоголю.
• Борися зі стресом здорово: замість алкоголю обирай прогулянки на свіжому повітрі, спорт, медитації, проводь час з близькими.
• Вживай напої без вмісту алкоголю та цукру, а найкраще — звичайну воду.

• Вживай 400 г (або 4-5 порцій) овочів та фруктів щодня. 1 порція — це 1 фрукт чи овоч середнього розміру.
• Не досолюй їжу — у твоєму щоденному раціоні має бути не більше 1 ч. л. солі. Уникай вживання прихованої солі — зазвичай вона міститься у складі ковбас, соусів, консервів.
• Твоя добова доза доданого цукру: до 10 ч. л. Доданий цукор міститься у цукерках, шоколаді, випічці, меді, солодких напоях тощо, тож краще замінити їх на фрукти та ягоди.
• Їж більше клітковини — це корисні цільнозернові каші, бобові та горіхи. Такі продукти знижують рівень холестерину в крові.
• Вживай менше трансжирів — магазинної випічки, фастфуду та смажених страв. Натомість обирай морську рибу, рослинні олії, горіхи, насіння — це унікальні джерела омега-3 жирних кислот, які корисно впливають на стан серцево-судинної системи.
• Стеж за кількістю порцій, аби не переїдати.

• Зранку роби легку руханку, аби допомогти організму швидше прокинутися.
• Якщо працюєш сидячи, періодично розминайся й ходи на короткі прогулянки.
• Обирай сходи, а не ліфт, та більше пересувайся пішки, а не громадським транспортом.
• Обирай фізичну активність, яка приносить задоволення, — плавай, бігай, грай у футбол, танцюй.
• Збільшуй фізичну активність поступово, аби не нашкодити організму. А якщо маєш хронічні захворювання, проконсультуйся із сімейним лікарем щодо типу та тривалості навантажень.