Автор: med1

Щороку в другу суботу жовтня відзначають Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги.

Коли пацієнта інформують про те, що йому необхідна паліативна допомога, це може бути сприйнято занадто емоційно та викликати суперечливі думки у пацієнта та його близьких.

Цілком природно відчувати страх, коли вперше почуєш слова «паліативна допомога», але, надаючи правильну інформацію та підтримку, можна досягти якомога кращих результатів.

Чи не найбільше паліативної допомоги потребують онкохворі пацієнти на пізніх стадіях захворювання, у випадках, коли радикальне лікування не можливе.

Паліативна допомога по суті означає, що людина перебуває в кінці свого життя, і велику увагу потрібно приділяти комфорту, щоб людина могла прожити свій останній час на землі з акцентом на якість життя, а не на підрахунок днів.

Всесвітня організація охорони здоров’я визначає паліативну допомогу як „активну загальну допомогу пацієнтам, чиє захворювання не піддається повному виліковуванню. Контроль болю, психологічних, соціальних та духовних проблем є першорядним.

Метою паліативної допомоги є забезпечення найкращої якості життя для пацієнтів та їх сімей.

Принципи паліативної допомоги

Паліативна допомога – це не просто процес, який пацієнт проходить у лікарні самостійно. Це філософія, яка інтегрована в догляд та турботу, яку отримує пацієнт та його сім’я.

Паліативна допомога:

• Допомагає сприймати смерть як звичайний процес
• Не має на меті ні пришвидшити, ні відкладати смерть людини
• Забезпечує полегшення болю та інших неприємних відчуттів
• Інтегрує психологічний та духовний аспекти догляду
• Пропонує систему підтримки, яка допомагає пацієнтам жити якомога активніше до смерті
• Пропонує систему підтримки, яка допомагає пацієнтам та їх сім’ям полігшити власні тяжкі переживання.

Де люди можуть отримати доступ до паліативної допомоги?

Паліативна допомога надається в тому місці, де хоче пацієнт та його сім’я.

Це може включати:

• Вдома
• В лікарні
• В хоспісі

Нема потреби виключно в клінічних або лікарняних умовах.

Наразі існують загальнодоступні міжнародні клінічні рекомендації щодо паліативної допомоги пацієнтам, які хворіють на злоякісні новоутворення. Вони стосуються питань лікування больового синдрому, тривожних розладів,  анорексії, соціальної підтримки та інших питань.

12 жовтня 2024 року – Всесвітній день паліативної

та хоспісної допомоги

Всесвітній день паліативної і хоспісной допомоги проводиться щорічно в другу суботу жовтня за ініціативою Всесвітнього Альянсу паліативної допомоги. Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги у 2024 році – це всесвітнє свято, присвячене підвищенню обізнаності про хоспісну та паліативну допомогу, основні послуги, які покращують якість життя людей із захворюваннями, які обмежують життя. Цей день підкреслює милосердну допомогу, яку надають хоспіси та постачальники паліативної допомоги, і виступає за доступ до цих послуг у всьому світі.  Крім того це день, присвячений визнанню та відзначенню вирішальної ролі хоспісної та паліативної допомоги у наданні полегшення, комфорту та підтримки людям із серйозними захворюваннями. Хоспісна та паліативна допомога зосереджується на покращенні якості життя шляхом задоволення фізичних, емоційних і духовних потреб, дозволяючи пацієнтам прожити дні, що залишилися, з гідністю та якомога без болю. 

Рух «Співчутливі спільноти» зростає під керівництвом Міжнародної організації громадської охорони здоров’я та паліативної допомоги. Очікується, що в міру старіння населення світу в різних регіонах кількість осіб, які здійснюють догляд та необхідну підтримку тим, хто потребує, збільшуватимуться. 

Системи охорони здоров’я є лише частиною надання комплексної допомоги людям із тяжкими захворюваннями. Співчутлива спільнота покращує якість життя людей, які живуть із серйозними захворюваннями разом зі своїми сім’ями , під час догляду та важкої втрати. Це досягається шляхом заохочення людей до пропаганди та надання допомоги, та практичної підтримки у своїх спільнотах. 

Як окремий напрямок медицини Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила паліативну  допомогу у 1982 році. Спочатку її визначили як догляд за людиною в останні дні життя. У 2002 році ВООЗ розширила поняття паліативної допомоги і сьогодні найбільш широко застосовується наступне визначення: 

Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань, а також надання психосоціальної та моральної підтримки.

Паліативна допомога – це спільна відповідальність, вона не тільки покращує якість життя людей, які зіткнулися з серйозними захворюваннями, але також охоплює здоров’я та благополуччя осіб, які здійснюють догляд, включаючи підтримку у разі горя та тяжкої втрати.

За оцінками ВООЗ, щорічно у всьому світі паліативну медичну допомогу потребують 40 мільйонів людей, 78% з яких мешкають в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. На сьогодні паліативну медичну допомогу отримують лише  14% людей, що потребують її.

Паліативна медична допомога надається пацієнтам з невиліковними прогресуючими захворюваннями і станами, серед яких виділяють наступні основні групи:

– різні форми злоякісних новоутворень;

– органна недостатність у стадії декомпенсації; при неможливості досягти ремісії захворювання або стабілізації стану пацієнта;

– тяжкі безповоротні наслідки порушень мозкового кровообігу;

– тяжкі безповоротні наслідки травм;

– дегенеративні захворювання нервової системи на пізніх стадіях розвитку захворювання;

– різні форми деменції, в т.ч. з хворобою Альцгеймера.

Найпоширенішими  хронічними захворюваннями, при яких надається паліативна допомога, є: серцево-судинні (38,5%), рак (34%),  хронічні респіраторні захворювання (10,3%), СНІД (5,7%) та діабет (4,6%).

Однією з форм паліативної допомоги є хоспіс – спеціалізована медична установа для догляду за невиліковно хворими в останній стадії захворювання. Прогноз для життя таких хворих несприятливий – максимум 6 місяців.

Хоспісна допомога буває двох видів: стаціонарна і амбулаторна. Амбулаторна допомога здійснюється вдома бригадами виїзної служби хоспіса (“хоспіс вдома”). Стаціонарна допомога здійснюється, залежно від потреб хворого і його сім’ї, в умовах цілодобового, денного або нічного перебування в стаціонарі. Родичам дозволяється відвідувати хворих, єдине обмеження для відвідування – стан здоров’я пацієнта.

У хоспісі тяжкохворим пацієнтам надається: кваліфікована медична допомога (підбір і проведення необхідної знеболюючої, симптоматичної терапії); психологічна/ психотерапевтична допомога; кожен пацієнт отримує необхідний догляд – задоволення практичних потреб (тяжкохворі пацієнти отримують кисень, харчування через зонд). Окрім цього, пацієнтам хоспіса надається соціальна підтримка, консультативна допомога, а також необхідні санітарно-гігієнічні знання. 

Вся сукупність медико-соціальної і психологічної допомоги хворому спрямована на ліквідацію або зменшення больового синдрому та страху смерті при максимально можливому збереженні його свідомості і інтелектуальних здібностей. 

В м. Харкові кваліфікована паліативна допомога, соціальна, медична та психологічна підтримка в термінальній стадії хвороб надається у відділенні «Хоспіс» (розрахований на 80 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради за адресою: пр. Героїв Харкова, 195, дитячому населенню – у відділенні паліативної допомоги – «Дитячий хоспіс» (розрахований на 20 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська дитяча лікарня №5» Харківської міської ради за адресою: вул. Каденюка, 43.

Щороку 10 жовтня ми святкуємо Всесвітній день психічного здоров’я. Тема 2023 року, встановлена Всесвітнім фондом психічного здоров’я, – “Психічне здоров’я – універсальне право людини”.

Психічне (ментальне) здоров’я – це стан психічного благополуччя, яке дозволяє людям справлятися з життєвими стресами, реалізовувати свої здібності, навчатися й працювати, а також робити внесок у життя суспільства. Це невід’ємний компонент здоров’я та благополуччя, який є основою нашої індивідуальної та колективної здатності ухвалювати рішення, будувати стосунки та формувати світ, у якому ми живемо. Психічне здоров’я – основне право людини. І це має вирішальне значення для особистого, суспільного та соціально-економічного розвитку.

Психічне здоров’я – це більше, ніж відсутність психічних розладів. До станів психічного здоров’я відносяться психічні розлади та психосоціальні порушення, а також інші психічні стани, пов’язані зі значним стресом, порушенням функціонування або ризиком ушкодження. 

Психічне та фізичне здоров’я – однаково важливі компоненти для загального здоров’я людини. Так, наприклад, депресія збільшує ризик проблем зі здоров’ям, особливо діабету, хвороб серця та інсульту. Аналогічно наявність хронічних захворювань може збільшити ризик психічних захворювань. 

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна восьма людина у світі живе з психічними розладами, які можуть вплинути на їхнє фізичне здоров’я, їхнє благополуччя, те, як вони взаємодіють з іншими людьми, а також на їхні засоби для існування. Психічні розлади також зачіпають дедалі більше підлітків і молоді.

Що спричиняє психічні захворювання?

Немає єдиної причини виникнення психічних захворювань. Є низка факторів ризику розвитку психічних захворювань:

• генетичні фактори;
• низький рівень освіти;
• вживання алкоголю та наркотиків;
• нездоровий режим харчування;
• ожиріння та інші метаболічні ризики;
• хронічні захворювання;
• зниження вітаміну D;
• незадоволення власним тілом;
• порушення сну;
• соціальне насильство та жорстокість;
• емоційне, фізичне насильство та зневага;
• вживання психоактивних речовин матір’ю під час вагітності;
• цькування, булінг;
• насильство з боку інтимного партнера;
• статус військового ветерана;
• раптова втрата близької людини;
• напружена робота/втрата роботи та безробіття;
• приналежність до етнічність меншин;
• кліматична криза, забруднення довкілля;
• погана якість інфраструктури;
• незадовільний доступ до послуг;
• несправедливість, дискримінація і соціальне відчуження;
• соціальна, економічна та гендерна нерівність;
• війна та ВПО;
• ускладнення стану здоров’я.

Фактори захисту щодо розвитку психічних розладів:

• генетичні фактори;
• соціальні й економічні навички;
• самооцінка;
• хороше фізичне здоров’я;
• фізична активність;
• повноцінне перинатальне харчування;
• хороше виховання;
• відчуття фізичної безпеки;
• позитивні соціальні зв’язки та соціальна підтримка;
• “зелений простір”;
• економічне забезпечення;
• достатня якість інфраструктури;
• безперешкодний доступ до послуг;
• якість довкілля;
• соціальна інтеграція;
• дохід та соціальний захист;
• соціальна та гендерна рівність.

Як підтримати психічне здоров’я

Турбота про себе може зіграти важливу роль у підтримці вашого психічного здоров’я та допомогти у лікуванні та одужанні, якщо у вас діагностували психічне захворювання.

Турбота про себе означає знаходити час на заняття, які допоможуть вам жити добре та покращити як фізичне, так і психічне здоров’я. Фахівці дали кілька порад, як підтримати своє психічне та фізичне здоров’я:

Регулярно займайтеся спортом. Усього 30 хвилин ходьби або занять фізичними вправами щодня допоможуть підняти настрій та покращити здоров’я. Дослідження свідчать, що фізична активність зменшує симптоми тривоги та депресії. Регулярна фізична активність також запобігає неінфекційним захворюванням, таким як хвороби серця, ожиріння, діабет і деякі види раку.

Їжте здорову їжу та уникайте зневоднення. Збалансоване харчування та достатня кількість води можуть покращити ваш стан та концентрацію протягом дня.

Дбайте про сон. Дотримуйтесь графіка та переконайтеся, що ви спите достатньо. Синє світло від пристроїв та екранів може ускладнити засинання, тому зменште вплив синього світла від телефона чи комп’ютера перед сном.

Спробуйте заняття з релаксації. Вивчіть програми для розслаблення або оздоровлення, які можуть включати медитацію, м’язову релаксацію або дихальні вправи. Заплануйте регулярний час для цих та інших корисних занять, які вам подобаються, наприклад, ведення щоденника.

10 жовтня 2024 р. – Всесвітній день психічного здоров’я 

10 жовтня за рішенням Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я з 1992 року відзначається Всесвітній день психічного здоров’я.  Тема цього року – «Зробити психічне здоров’я та благополуччя для всіх глобальним пріоритетом». Метою цього дня є підвищення поінформованості про психічне здоров’я в та можливість обговорити психічне здоров’я в цілому, а саме, як ми повинні дбати про нього і наскільки важливо говорити про проблеми і вчасно звертатися за допомогою.

Психологічне, емоційне та соціальне благополуччя сприяє нашому психічному здоров’ю. Це впливає на різні речі, наприклад, на те, як ми відчуваємо, думаємо та діємо, справляючись із життєвими проблемами. Це впливає й на те, як ми приймаємо рішення, справляємося зі стресом та будуємо стосунки. Психічне здоров’я має важливе значення протягом усього життя, від дитинства та підліткового віку до дорослого життя та старіння.

Охорона психічного здоров’я входить в число тих галузей громадської охорони здоров’я, які отримують найменше уваги. І це при тому, що майже 1 мільярд людей у ​​світі страждають психічними розладами, щорічно 3 мільйони людей вмирають в результаті зловживання алкоголем, і кожні 40 секунд одна людина закінчує життя самогубством.  

Лише відносно невелике число людей у ​​світі мають можливість користуватися якісними послугами психіатричної допомоги. Більше 75% людей з психічними, неврологічними та наркологічними розладами в країнах з низьким і середнім рівнем доходу взагалі не отримують необхідного їм лікування. 

Багато людей у ​​всьому світі розповідають нам, що таке мати психічну хворобу або мати психічно хворого члена сім’ї. Дискримінація, шкідливі стереотипи та стигматизація в суспільстві, сім’ї, школах і на робочому місці перешкоджають здоровим стосункам, соціальній взаємодії та інклюзивному середовищу, необхідному для благополуччя всіх членів суспільства. 

Тому з нагоди проведення Всесвітнього дня психічного здоров’я Всесвітня організація охорони здоров’я в цьому році закликає збільшити обсяг ресурсів, що виділяються на цілі охорони психічного здоров’я. 

Психічне здоров’я має велику цінність, оскільки воно співвідноситься з самою суттю того, що робить нас людьми: тим, як ми взаємодіємо, спілкуємося, вчимося, працюємо і переживаємо страждання і щастя. Гарне психічне здоров’я допомагає людям виявляти нормальну поведінку, яка дозволяє забезпечити безпеку і здоров’я їх самих і навколишніх.

Для того щоб звести до мінімуму наслідки для психічного здоров’я, важливо дотримуватися загальних рекомендацій щодо запобігання нервового перенавантаження:

1. Спорт і раціональне харчування.  Збалансований раціон і помірне фізичне навантаження – запорука міцних судин, нервової системи і сильного імунітету.
2. Глибокий сон не менше 7-8 годин.  Сон сприяє швидкому відновленню організма, а відповідно, більшої стійкості до стресових ситуацій.
3. Хобі, заняття за інтересом.  Неодноразово доведено, що заняття улюбленою справою змушує організм виділяти «гормон радості».
4. Спілкування з цікавими і позитивними людьми.  Позитивно налаштована людина заряджає оточуючих енергією, живлячи і себе, і інших.
5. Уміння і можливість виговоритися. Шкідливо приховувати негативні емоції і замикатися в собі.  Накопичені з року в рік образи, недомовленість, нерозуміння і стресс можуть вилитися в серйозні психічні розлади, наслідки яких можуть стати незворотними і фатальними.

В м. Харкові консультативну допомогу при різних порушеннях психічного здоров’я можна  отримати в поліклініках та поліклінічних відділеннях КНП ХМР; кваліфіковану медичну допомогу в КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», розташованому за адресою м. Харків, вул. Акад. Павлова, 46.

Визначте цілі та пріоритети. Вирішіть, що потрібно зробити зараз, а що може зачекати. Навчіться говорити “ні” новим завданням, якщо ви починаєте відчувати, що берете на себе занадто багато. Намагайтеся пам’ятати про те, чого ви досягли наприкінці дня, а не про те, чого ви не змогли зробити.

Практикуйте подяку. Нагадуйте собі щодня про конкретні речі, за які ви вдячні. Запишіть їх увечері або прокрутіть у голові.

Зосередьтеся на позитиві. Виявіть та киньте виклик своїм негативним і марним думкам.

Залишайтеся на зв’язку. Зверніться до своїх друзів або членів сім’ї, які можуть надати емоційну підтримку та практичну допомогу.

Коли звернутися по професійну допомогу

Зверніться по професійну допомогу, якщо ви відчуваєте серйозні або тривожні симптоми, які тривають 2 тижні або більше, такі як:

• проблеми зі сном;
• порушення апетиту, що призводить до небажаних змін маси тіла;
• труднощі з концентрацією уваги;
• втрата інтересу до речей, які вам зазвичай приносять задоволення;
• нездатність виконувати звичайні повсякденні функції та обов’язки;
• постійне відчуття втоми та втрати енергії; 
• думки про смерть чи самогубство.

Не чекайте, поки ваші симптоми стануть непереборними, поговоріть про свої побоювання з лікарем, який за необхідності може скерувати вас до фахівця в сфері психічного здоров’я.

Нагадаємо, Всеукраїнська програма ментального здоров’я “Ти як?” покликана надати всім українцям психологічну допомогу та навчити навичок самодопомоги. Її мета – довести, що звертатися по таку допомогу – не слабкість, не забаганка й не соромно, а відповідально.

Грип – це гостре інфекційне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. На даний час домінують віруси А (Н3N2), а в окремих тяжких випадках виявляються віруси А (НІNІ), а також віруси грипу В.

Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями, але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу.

Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно- крапельним шляхом – коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого. Хвора людина навіть із легкою формою грипу становить небезпеку для оточуючих протягом всього періоду прояву симптомів – це, в середньому, 7 днів

СИМПТОМИ, ЩО ВИМАГАЮТЬ ЛІКУВАННЯ ВДОМА

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов’язково повинна залишатися вдома – щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не заражати інших людей.

Основними симптомами грипу є:

-Підвищена температура тіла;

-Сльозотеча;

-Біль у горлі;

-Кашель;

-Нежить;

-Біль у м’язах.

З будь-якими з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря – його слід викликати додому. Призначене лікарем лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання

СИМПТОМИ, ЩО ВИМАГАЮТЬ ТЕРМІНОВОЇ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ.

Викликайте «швидку» чи терміново звертайтеся безпосередньо до лікарні, якщо присутні наступні симптоми:

-Сильна блідість або посиніння обличчя;

-Висока температура тіла, що довго не знижується;

-Багаторазове блювання та випорожнення;

-Порушення свідомості – надмірна сонливість чи збудженість;

-Болі у грудній клітці;

-Домішки крові у мокроті;

-Падіння артеріального тиску.

Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів – небезпечно. Затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

ІНФЕКЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ: ПРОСТІ РЕЧІ РЯТУЮТЬ ЖИТТЯ

Вірус грипу небезпечний, але не всесильний. Можна легко уникнути зараження грипом навіть під час епідемії, якщо дотримуватись кількох простих речей.

Навіть якщо ознак хвороби немає, потрібно дотримуватись наступних правил:

-Уникати скупчень людей, аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми, при тому, що деякі з них є заразними навіть до появи очевидних симптомів;

-Користуватися одноразовими масками,щоб захистити себе чи оточуючих від зараження. Маскою повинна користуватися людина, яка доглядає за інфекційним хворим чи просто спілкується з ним. Хвора людина повинна використовувати маску лише в одному випадку – якщо їй доводиться перебувати серед здорових людей.

Маска ефективна, тільки якщо вона прикриває рот і ніс. Важливо пам’ятати, що у будь-якому випадку маску потрібно замінити, як тільки вона стане вологою чи забрудниться, але не рідше ніж через дві години. Найкраще користуватися стандартними хірургічними масками, що мають вологостійку поверхню і довго залишаються ефективними. Економити чи лінитися вчасно замінити маску немає сенсу – волога маска не має захисної дії. Використані маски ні в якому разі не можна розкладати по кишенях чи сумках – їх потрібно одразу викидати у смітник.

-Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси і бактерії, що можуть залишатися активними впродовж годин після перебування у приміщенні хворої людини.

-Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтомидля підвищення опірної здатності організму. Це збільшить шанси запобігти як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням.

-Мати чисті руки: інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Такими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні,на яких де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, від дотиків рук інших людей. Тому необхідно часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту.

-Користуватися тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками – як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. Використані серветки необхідно одразу викидати у смітник, оскільки вони також можуть стати джерелом зараження.

ЯКЩО 3’ЯВИЛИСЯ ОЗНАКИ ХВОРОБИ,

ДОДАЮТЬСЯ ЩЕ КІЛЬКА НЕСКЛАДНИХ ЗАХОДІВ:

-Залишатися вдома при перших ознаках хвороби;

-Не йти до лікаря з найменшого приводу;

-Ізолювати хвору людину – виділити їй окрему кімнату і посуд, по можливості триматися на відстані 2 метри від хворої людини оточуючим, декілька разів на добу провітрювати приміщення та проводити в ньому вологе прибирання;

-Прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання – аби запобігти розпорошенню інфікованих краплин слизу, які є основним джерелом зараження. Бажано робити це за допомогою одноразових серветок, які після використання одразу викидати у смітник. Якщо Ви прикрили рот руками, їх необхідно одразу вимити з милом чи обробити дезінфікуючим гелем, інакше усі ваші наступні дотики становитимуть небезпеку для інших.

Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання і здатне зберегти життя Вас і людям, що знаходяться поруч з Вами.

ВАКЦИНАЦІЯ: НАЙЕФЕКТИВНІШИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ

Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною. Найкращий час для проведення вакцинації-напередодні грипозного сезону (у вересні). У всіх випадках – питання стосовно вакцинації треба вирішувати індивідуально, враховуючи загальний стан здоров’я, показання та протипоказання і тільки – після огляду лікаря та за його порадою.

Лікувати грип можна за допомогою:

-Препаратів з доведеною активністю проти вірусу грипу. Лише вони здатні вплинути на вірус грипу, припинити його розмноження в організмі. Вчасне використання противірусних препаратів за призначенням лікаря здатне скоротити період хвороби, полегшити її перебіг та запобігти розвитку ускладнень.

-Препаратів, що пом’якшують симптоми. Вони не діють на вірус грипу, але полегшують стан хворого, пом’якшуючи симптоми – жар, нежить, біль у горлі, кашель, головний біль та біль у м’язах.

Споконвіку використовуються народні засоби, що пом’якшують симптоми грипу та сприяють загальній підтримки організму, наприклад, пиття теплої рідину у вигляді слабозавареного чаю з лимоном або листя, гілочок, ягід малини, смородини; вживання води мінеральної (Свалява, Поляна Квасова,Боржомі- теплої, без газу) кожні півгодини чи чаю з квітів липи (щіпку квітів заварити в стакані кип’ятку) на ніч за високої температури.

Важливо враховувати, що тимчасове пом’якшення чи відчуття відсутності симптомів не є ознакою одужання хворого: необхідно продовжувати утримання від контактів зі здоровими людьми та лікування – аж до постійної відсутності симптомів.

Дітям до 18 років та вагітним жінкам не рекомендовано вживати аспірин – подолати жар можна за допомогою парацетамолу.

Важливо під час грипу пити багато рідини. їжа повинна бути легкою і нежирною,однак примушувати хворого їсти не потрібно.

ЩО НЕ ЛІКУЄ ГРИП

Важливо знати, що грип не лікується за допомогою:

-Антибіотиків – вони не створюють жодної протидії вірусам, оскільки призначені виключно для боротьби з бактеріальними інфекціями. Вживання антибіотиків не за призначенням не лікує хворобу і лише ускладнить боротьбу з хворобами у майбутньому. Антибіотики можуть використовуватися тільки за призначенням лікаря для лікування таких ускладнень грипу, як пневмонія і бронхіт, тощо.

-Гомеопатичних препаратів – немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу, тому в усьому світі вони не рекомендовані для лікування будь-яких небезпечних для життя інфекцій, в тому числі і грипу. Використання препаратів з недоведеною ефективністю в таких умовах вважається ознакою безвідповідального ставлення до життя хворих.

-Імуностимуляторів, імуномодуляторів — немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу. Їх рекомендується використовувати в передепідемічний період для підвищення загальної опорності організму інфекціям;

-Народних засобів – лікування виключно народними засобами є неефективним і небезпечним, оскільки ніякі трав’яні відвари, чаї та настоянки на вірус не діють. Однак народні засоби можуть згодитися для пом’якшення симптомів грипу-за умов грамотного використання без зловживань.

Пам’ятайте, здоров’я у Ваших руках!

Три кроки для профілактики грипу

Грип – це серйозне високозаразне захворювання з ризиком госпіталізації та навіть смерті. Правильна профілактика грипу допоможе захистити себе та оточуючих від зараження та запобігти поширенню небезпечних вірусів.

1. Вакцинуйтесь

Найперший та найважливішй крок для профілактики грипу – вакцинація. Щорічне щеплення проти грипу вбереже від зараження вірусами та значно зменшить ризик захворіти на грип. Сьогодні існує багато штамів вірусу грипу. Закономірно, що вакцина не може захистити від усіх. Проте щеплення захищає від найбільш поширених штамів.

Що дає щеплення проти грипу:

• знижує ризик захворювання на грип, 
• зменшує кількість візитів до лікаря,
• зменшує кількість пропущених у зв’язку із хворобою робочих або навчальних днів, 
• попереджує розвиток серйозних ускладнень.

Кому треба робити профілактичні щеплення проти грипу

Щорічна вакцинація проти грипу рекомендується усім людям, крім немовлят до 6 місяців. 

Найважливіше провести вакцинацію людей із групи високого ризику: дітей молодшого віку, вагітних та осіб, які страждають від певних хронічних захворювань (астма, діабет, серцево-судинні захворювання та захворювання органів дихання), а також людей похилого віку (старших 65 років). Крім того, профілактична вакцинація є досить важливою для медичних працівників та осіб, які живуть із або доглядають за людьми групи підвищеного ризику захворювання.

Немовлята віком до 6 місяців також відносяться до групи підвищеного ризику серйозних ускладнень і наслідків грипу, але є ще надто маленькими для вакцинації. Однак особи, які доглядають за немовлятами, обов’язково повинні зробити профілактичне щеплення проти грипу.

Найкращий час для вакцинації  – до початку епідемії грипу.

2. Дотримуйтесь профілактичних заходів

Дуже прості профілактичні заходи допоможуть запобігти поширенню вірусів грипу і зберегти ваше здоров’я.

• Уникайте близького контакту з хворими. 
• Якщо захворіли ви, то намагайтеся якнайрідше перебувати поряд із іншими людьми, щоб не заразити їх. 

Якщо у вас є симптоми грипу, то залишайтеся вдома щонайменше добу після того, як спаде висока температура. Звісно, виключення із цих правил – візит до лікаря. Висока температура повинна нормалізуватися протягом першої доби без застосування жодних жарознижуючих препаратів.

• При кашлі чи чханні прикривайте ніс та рот серветкою.

Не нагромаджуйте використані серветки у кишенях чи на столах. Одразу після використання викидайте їх у смітник.

• Часто мийте руки з милом. 

Якщо поруч немає води та мила, використовуйте антисептики для рук (спреї або гелі на спиртовій основі).

• Намагайтеся не торкатися обличчя, особливо зони очей, носа та рота.

Саме через ці органи мікроби найшвидше проникають в організм. 

• Протирайте та дезінфікуйте поверхні та предмети, які можуть переносити мікроби та вірус грипу.

3. Приймайте противірусні препарати тільки за призначенням лікаря

Якщо Ви захворіли на грип, можете приймати противірусні препарати, але тільки за призначенням лікаря. 

Противірусні засоби – це не антибіотики. Противірусні препарати сприяють пом’якшенню симптомів та прискоренню процесу одужання. Вони також зменшують ризик розвитку серйозних ускладнень та наслідків грипу. Для груп людей високого ризику захворювання противірусні препарати призначають для більш легкого протікання хвороби, в порівнянні із випадками розвитку дуже серйозних ускладнень, які вимагають негайної госпіталізації.

Щоб лікування було ефективним, дотримуйтесь усіх вказівок лікаря щодо застосування таких препаратів.

Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Воно характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи. 

Вірус сказу вражає центральну нервову систему. Якщо людина не отримує відповідної медичної допомоги після укусу, пошкодження шкіри, ослинення твариною, вірус може викликати захворювання головного мозку, що врешті-решт призведе до смерті. Летальність від сказу для людей після появи симптомів — 100%. Сказу можна запобігти, щорічно вакцинуючи свійських тварин, тримаючись подалі від диких тварин і звертаючись по медичну допомогу до появи симптомів.

За оцінками, сказ стає причиною 59 000 смертей людей щорічно у понад 150 країнах, причому 95% випадків припадає на Африку та Азію. Через заниження даних та невизначених оцінок ця цифра, ймовірно, може бути вищою. Тягар хвороб непропорційно лягає на сільське населення, причому приблизно половина випадків припадає на дітей віком до 15 років.

Як передається сказ?

Людина може інфікуватися від хворої на сказ тварини через:

• укус;
• подряпину та мікроушкодження шкіри;
• потрапляння зараженої слини на слизові оболонки або пошкоджену шкіру.

Як повідомляють фахівці CDC, люди зазвичай інфікуються сказом через укус хворої тварини. Рідше люди інфікуються після контакту без укусу, який може включати подряпини, садна або відкриті рани, що зазнають впливу слини або іншого потенційно інфікованого матеріалу хворої тварини. Інші типи контактів, такі як ласки хворої на сказ тварини або контакт із кров’ю, сечею чи фекаліям цієї тварини, не пов’язані з ризиком зараження та не вважаються небезпечними.

Тож якщо вас укусила або лизнула безпритульна чи дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Якщо лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус. Але після цього все одно неодмінно зверніться по медичну допомогу. 

Симптоми сказу

Ранні симптоми сказу можуть проявлятися у вигляді лихоманки з болем і незвичного або незрозумілого поколювання чи печіння (парестезії) у місці рани. На пізніших стадіях вірус поширюється на центральну нервову систему, спричиняючи смертельне запалення головного та спинного мозку. 

Інкубаційний період захворювання може варіюватися від 1 тижня до 1 року, але зазвичай становить 2-3 місяці. Все залежить від таких факторів: місця, кількості й глибини укусів; кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого. Найнебезпечнішими є укуси в ділянку голови та шиї, в такому разі симптоми можуть розвинутися дуже швидко і часу для специфічної профілактики дуже мало, необхідно одразу звернутися до лікаря.

На початку інфікування у людини підвищується температура, вона відчуває біль, поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. 

Розрізняють активний та паралітичний сказ. Під час активного сказу спостерігаються гіперактивність, гідрофобія (боязнь води), часом – аерофобія (боязнь протягів чи свіжого повітря). Через кілька днів настає смерть через кардіореспіраторну зупинку. Паралітичний сказ (на нього припадає близько 30% від усіх випадків захворювання) триває довше за активний, у нього легший перебіг. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Людина впадає у кому, після чого настає смерть.

У тварин симптоми сказу проявляються залежно від стадії захворювання. На початковій (до 5 днів) наявні сліди від укусів, тварини гризуть місце укусу; вони лагідні та насторожені водночас; погано їдять або починають їсти неїстівне; у них спостерігається слинотеча та блювота. Перебуваючи у збудженій стадії (2-3 дні), тварини агресивні, збуджені, нападають, тікають, їдять неїстівне, у них починаються конвульсії, блювота, розвивається параліч й косоокість. Під час паралітичної стадії (2-4 дні) у тварини стається виснаження, настає повний параліч та смерть. 

Профілактика захворювання

У разі укусу, пошкодження шкіри, ослинення хворою на сказ твариною людині показане введення антирабічної вакцини. Таких щеплень за класичною схемою має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні. У разі появи симптомів специфічного лікування не існує, захворювання практично завжди закінчується летально.

Для профілактики сказу необхідно вакцинувати тварин щорічно, уникати контактів з потенційно небезпечними тваринами, дотримуватись правил утримання тварин.

Курс профілактичної імунізації призначають людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом. Йдеться про фахівців ветеринарної медицини, працівників ветеринарних лабораторій, клінік, мисливців та ін.

Як повідомлялося, у лютому 2024 року у Харківській області 59-річний чоловік помер від сказу. Його вкусила за палець власна кішка, яка була інфікована сказом. Невдовзі тварина померла.