З 24 квітня стартує Тиждень імунізації. Це ще одна можливість нагадати: вакцинація — це про здорове майбутнє без страху перед хворобами, які ми можемо приборкати.
Імунізація — одне з найбільших досягнень людства
За останні 50 років вакцинація врятувала 154 мільйони життів (це шість життів на хвилину щодня, починаючи з 1974 року, коли була започаткована Розширена програма імунізації), і здатна захистити й ваше життя від небезпечних хвороб.
«Дотримання Національного календаря профілактичних щеплень — це основа захисту від небезпечних інфекцій, особливо для дітей. Усі вакцини, які використовуються в Україні, є безпечними та ефективними, і саме завдяки їм ми можемо запобігти серйозним захворюванням», — зазначає Генеральний директор Центру громадського здоров’я Михайло Росада.
Перший науково описаний випадок успішної вакцинації датують 1796 роком. Експеримент англійського лікаря Едварда Дженнера відкрив шлях до, без перебільшення, одного з найвизначніших досягнень людської цивілізації. Він помітив, що доярки, які перехворіли на коров’ячу віспу, не хворіли на натуральну. Тоді лікар Дженнер ввів збудника коров’ячої віспи восьмирічному сину свого садівника. Хлопчик переніс недугу легко, без загрози для життя. Пізніше Дженнер вводив йому збудника натуральної віспи понад 20 разів — і дитина не захворіла. В її організмі сформувався імунітет.
У 1967 році Всесвітня організація охорони здоров’я розпочала глобальну кампанію з викорінення натуральної віспи та у 1979 оголосила про повну ліквідацію хвороби. Завдяки впровадженню вакцинації проти натуральної віспи людству вдалося повністю ерадикувати (викорінити) одну з найнебезпечніших хвороб в історії людства.
Відтоді щеплення проти натуральної віспи більше рутинно не проводиться, адже в цьому зникла потреба. Це перший приклад в історії, коли інфекційне захворювання вдалося викорінити завдяки вакцинації.
Вакцинація перемогла натуральну віспу. А як щодо викорінення інших хвороб?
«Впливаючи на циркуляцію збудника, ми можемо досягти його ліквідації. Не буде збудника — не буде і хвороби. Саме так сталося з натуральною віспою», — коментує Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ), лікар – дитячий інфекціоніст, доцент кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань Міжнародного Європейського Університету.
Також є реальна можливість викорінення інших вакцинокерованих хвороб, як-от кір. Для цього треба, щоб серед населення був достатній рівень вакцинації. За низького показника охоплення щепленнями є ризик зростання кількості випадків захворювання. Так сталося і в Україні, бо в останні роки рівень охоплення щепленнями проти кору не досягав рекомендованих 95%. Зокрема, у 2024 році перше щеплення КПК (проти кору, паротиту та краснухи) отримали 91,4% дітей у віці одного року, а друге — лише 83,4% шестирічних. У 2024 році в Україні було зареєстровано 433 випадки кору, що майже в сім разів більше, ніж за аналогічний період 2023 року, коли випадків було 65. У січні-лютому 2025 року зафіксовано 324 випадки кору. В Україні зараз ризик спалаху оцінюють як високий, що обумовлено низьким рівнем вакцинації серед населення. Перевірте, чи ви та ваші діти отримали всі дози КПК. Якщо ні — зверніться до вашого сімейного лікаря. Вакцини є в наявності в усіх регіонах.
«Можна також подолати циркуляцію збудника поліомієліту. Ми вже досягли ерадикації вірусів поліомієліту типу 2 і типу 3, тобто дикі віруси цих типів більше не існують на Землі. Однак є мутовані віруси, що викликають спалахи, і ці випадки все одно називаються поліомієлітом, хоча це вже не дикий вірус, а мутований, що виник через низький рівень вакцинації».
В Україні спалах поліомієліту востаннє фіксували у 2021 році. Показник охоплення щепленнями проти поліомієліту залишається нижчим за рекомендовані 95%, попри достатню кількість вакцин. У 2024 році щеплення отримали 87,8% дітей до одного року, 87,3% — у 18 місяців, 83,6% — у 6 років, 80,8% — у 14 років.
Слід пам’ятати, що від деяких хвороб колективний імунітет не захистить і не дасть припинити циркуляцію збудника. Проти них діє індивідуальний захист у вигляді щеплення.
«Наприклад, вакцина проти дифтерії не припиняє циркуляцію збудника, проте це щеплення, як і вакцина проти правця, захищає кожну людину індивідуально від проявів інфекції, від дії токсинів, які виробляє збудник. Заразившись збудником, людина не буде хворіти. Тому вакцинуватися потрібно кожному, бо те, що навколо вас 99,99% людей будуть вакциновані, аж ніяк не захистить».
Як перевірити свій вакцинальний статус
Зверніться до свого сімейного лікаря для отримання консультації про час для щеплення за календарем. Він також за потреби допоможе відновити історію щеплень, перевіривши медичні записи.
Якщо ж ви опинилися в новому місці без медичних документів і не маєте змоги підтвердити свій або дитячий вакцинальний статус у сімейного лікаря — не хвилюйтеся: Міністерство охорони здоров’я, Центр громадського здоров’я та Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики розробили рекомендації, які допоможуть внутрішньо переміщеним особам отримати необхідну інформацію про щеплення.
