Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги
Щороку в другу суботу жовтня відзначають Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги.
Коли пацієнта інформують про те, що йому необхідна паліативна допомога, це може бути сприйнято занадто емоційно та викликати суперечливі думки у пацієнта та його близьких.
Цілком природно відчувати страх, коли вперше почуєш слова «паліативна допомога», але, надаючи правильну інформацію та підтримку, можна досягти якомога кращих результатів.
Чи не найбільше паліативної допомоги потребують онкохворі пацієнти на пізніх стадіях захворювання, у випадках, коли радикальне лікування не можливе.
Паліативна допомога по суті означає, що людина перебуває в кінці свого життя, і велику увагу потрібно приділяти комфорту, щоб людина могла прожити свій останній час на землі з акцентом на якість життя, а не на підрахунок днів.
Всесвітня організація охорони здоров’я визначає паліативну допомогу як „активну загальну допомогу пацієнтам, чиє захворювання не піддається повному виліковуванню. Контроль болю, психологічних, соціальних та духовних проблем є першорядним.
Метою паліативної допомоги є забезпечення найкращої якості життя для пацієнтів та їх сімей.
Принципи паліативної допомоги
Паліативна допомога – це не просто процес, який пацієнт проходить у лікарні самостійно. Це філософія, яка інтегрована в догляд та турботу, яку отримує пацієнт та його сім’я.
Паліативна допомога:
- Допомагає сприймати смерть як звичайний процес
- Не має на меті ні пришвидшити, ні відкладати смерть людини
- Забезпечує полегшення болю та інших неприємних відчуттів
- Інтегрує психологічний та духовний аспекти догляду
- Пропонує систему підтримки, яка допомагає пацієнтам жити якомога активніше до смерті
- Пропонує систему підтримки, яка допомагає пацієнтам та їх сім’ям полігшити власні тяжкі переживання.
Де люди можуть отримати доступ до паліативної допомоги?
Паліативна допомога надається в тому місці, де хоче пацієнт та його сім’я.
Це може включати:
- Вдома
- В лікарні
- В хоспісі
Нема потреби виключно в клінічних або лікарняних умовах.
Наразі існують загальнодоступні міжнародні клінічні рекомендації щодо паліативної допомоги пацієнтам, які хворіють на злоякісні новоутворення. Вони стосуються питань лікування больового синдрому, тривожних розладів, анорексії, соціальної підтримки та інших питань.
12 жовтня 2024 року – Всесвітній день паліативної
та хоспісної допомоги
Всесвітній день паліативної і хоспісной допомоги проводиться щорічно в другу суботу жовтня за ініціативою Всесвітнього Альянсу паліативної допомоги. Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги у 2024 році – це всесвітнє свято, присвячене підвищенню обізнаності про хоспісну та паліативну допомогу, основні послуги, які покращують якість життя людей із захворюваннями, які обмежують життя. Цей день підкреслює милосердну допомогу, яку надають хоспіси та постачальники паліативної допомоги, і виступає за доступ до цих послуг у всьому світі. Крім того це день, присвячений визнанню та відзначенню вирішальної ролі хоспісної та паліативної допомоги у наданні полегшення, комфорту та підтримки людям із серйозними захворюваннями. Хоспісна та паліативна допомога зосереджується на покращенні якості життя шляхом задоволення фізичних, емоційних і духовних потреб, дозволяючи пацієнтам прожити дні, що залишилися, з гідністю та якомога без болю.
Рух «Співчутливі спільноти» зростає під керівництвом Міжнародної організації громадської охорони здоров’я та паліативної допомоги. Очікується, що в міру старіння населення світу в різних регіонах кількість осіб, які здійснюють догляд та необхідну підтримку тим, хто потребує, збільшуватимуться.
Системи охорони здоров’я є лише частиною надання комплексної допомоги людям із тяжкими захворюваннями. Співчутлива спільнота покращує якість життя людей, які живуть із серйозними захворюваннями разом зі своїми сім’ями , під час догляду та важкої втрати. Це досягається шляхом заохочення людей до пропаганди та надання допомоги, та практичної підтримки у своїх спільнотах.
Як окремий напрямок медицини Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила паліативну допомогу у 1982 році. Спочатку її визначили як догляд за людиною в останні дні життя. У 2002 році ВООЗ розширила поняття паліативної допомоги і сьогодні найбільш широко застосовується наступне визначення:
Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань, а також надання психосоціальної та моральної підтримки.
Паліативна допомога – це спільна відповідальність, вона не тільки покращує якість життя людей, які зіткнулися з серйозними захворюваннями, але також охоплює здоров’я та благополуччя осіб, які здійснюють догляд, включаючи підтримку у разі горя та тяжкої втрати.
За оцінками ВООЗ, щорічно у всьому світі паліативну медичну допомогу потребують 40 мільйонів людей, 78% з яких мешкають в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. На сьогодні паліативну медичну допомогу отримують лише 14% людей, що потребують її.
Паліативна медична допомога надається пацієнтам з невиліковними прогресуючими захворюваннями і станами, серед яких виділяють наступні основні групи:
– різні форми злоякісних новоутворень;
– органна недостатність у стадії декомпенсації; при неможливості досягти ремісії захворювання або стабілізації стану пацієнта;
– тяжкі безповоротні наслідки порушень мозкового кровообігу;
– тяжкі безповоротні наслідки травм;
– дегенеративні захворювання нервової системи на пізніх стадіях розвитку захворювання;
– різні форми деменції, в т.ч. з хворобою Альцгеймера.
Найпоширенішими хронічними захворюваннями, при яких надається паліативна допомога, є: серцево-судинні (38,5%), рак (34%), хронічні респіраторні захворювання (10,3%), СНІД (5,7%) та діабет (4,6%).
Однією з форм паліативної допомоги є хоспіс – спеціалізована медична установа для догляду за невиліковно хворими в останній стадії захворювання. Прогноз для життя таких хворих несприятливий – максимум 6 місяців.
Хоспісна допомога буває двох видів: стаціонарна і амбулаторна. Амбулаторна допомога здійснюється вдома бригадами виїзної служби хоспіса (“хоспіс вдома”). Стаціонарна допомога здійснюється, залежно від потреб хворого і його сім’ї, в умовах цілодобового, денного або нічного перебування в стаціонарі. Родичам дозволяється відвідувати хворих, єдине обмеження для відвідування – стан здоров’я пацієнта.
У хоспісі тяжкохворим пацієнтам надається: кваліфікована медична допомога (підбір і проведення необхідної знеболюючої, симптоматичної терапії); психологічна/ психотерапевтична допомога; кожен пацієнт отримує необхідний догляд – задоволення практичних потреб (тяжкохворі пацієнти отримують кисень, харчування через зонд). Окрім цього, пацієнтам хоспіса надається соціальна підтримка, консультативна допомога, а також необхідні санітарно-гігієнічні знання.
Вся сукупність медико-соціальної і психологічної допомоги хворому спрямована на ліквідацію або зменшення больового синдрому та страху смерті при максимально можливому збереженні його свідомості і інтелектуальних здібностей.
В м. Харкові кваліфікована паліативна допомога, соціальна, медична та психологічна підтримка в термінальній стадії хвороб надається у відділенні «Хоспіс» (розрахований на 80 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради за адресою: пр. Героїв Харкова, 195, дитячому населенню – у відділенні паліативної допомоги – «Дитячий хоспіс» (розрахований на 20 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська дитяча лікарня №5» Харківської міської ради за адресою: вул. Каденюка, 43.