Сальпингоофорит

Лікар-акушер-гінеколог — Шуткіна М.М.

Сальпингоофорит або аднексит це запальне захворювання придатків матки. Внутрішні статеві органи жінки тісно пов’язані між собою анатомічно і функціонально, тому інфекційне ураження фаллопієвих труб і яєчників майже завжди зустрічається спільно, а часто супроводжується також і запаленням матки.Розрізняють двосторонній і односторонній сальпінгоофорит.

Як правило, збудник проникає в маткові труби висхідним шляхом, у тому числі при статевому акті , при хирургiчних маніпуляціях на статтевих органах. Інфекційні агенти, що призводять до розвитку сальпінгоофориту, можуть бути найрізноманітнішими. Це і специфічні збудники захворювання що передаються статевим шляхом , наприклад гонококк або хламідія, туберкульозна паличка і неспецифічна умовно-патогенна мікрофлора. Але також інфекція може проникати в органи малого таза і спадним шляхом – з потоком крові. Сприяють розвитку аднекситу різні фактори, що негативно позначаються на стані імунної системи: перегрів і переохолодження, стрес, гіповітаміноз і багато іншого.

Без належного лікування запальний процес має тенденцію поширюватися. Починається аднексит із запалення ендосальпінкса – слизової оболонки фаллопієвих труб, а також їх м’язового шару. Звідти мікроорганізми можуть потрапити в черевну порожнину. Запальний процес переходить на зовнішню, серозну, оболонку труби. Після овуляції, коли відбувається розрив фолікула, стає можливим проникнення інфекційного агента в тканини яєчника. Запалені поверхні схильні злипатися між собою, в результаті чого утворюються численні спайки стінок маткових труб один з одним, а також з яєчниками, очеревиною і прилеглими петлями кишечника.

Все це призводить до ряду додаткових неприємних наслідків. Запалені яєчники втрачають здатність нормально функціонувати і виробляти достатню кількість жіночих статевих гормонів. Тому менструальний цикл порушується, а статевий потяг знижується. У хворих аднекситом як ускладнення надалі нерідко розвивається безплідність, як результат непрохідності маткових труб.

Також підвищується ймовірність позаматкової вагітності. Крім того, гострий сальпінгоофорит може ускладнитися перитонітом або апендицитом.

Гострий сальпінгоофорит

Основний симптом гострого сальпінгоофориту – інтенсивний біль у нижній частині живота, а також підвищення температури тіла. Приблизно так само можуть себе проявляти кишкові кольки, перитоніт та інші гострі захворювання, тому необхідно поставити правильний диференційний діагноз. Розпізнати сальпінгоофорит допомагають дані анамнезу (чи проводилися інвазивні гінекологічні процедури в недавньому минулому, чи були недоліковані статеві інфекції), а також гінекологічний огляд. При огляді за допомогою дзеркала, можна виявити гнійні виділення з цервікального каналу, а при натисненні на область придатків, останні різко болючі.

Хронічний сальпінгоофорит

Симптоми хронічного сальпінгоофориту – періодичні ниючі болі внизу живота, болючий статевий акт, порушення менструального циклу, а також безпліддя. Може протягом тривалого часу зберігатися субфебрильна температура. Час від часу, особливо в стресових умовах, хронічний сальпінгоофорит загострюється.

Хронічне запалення придатків може розвинутися з наступних причин: iгнорування ефективного лікування гострої форми хвороби,видалення апендикса,складні, ускладнені пологи,недотримання норм інтимної гігієни,хірургічні аборти,перенесені статеві інфекції,введення внутрішньоматкової спіралі,наявність декількох (багатьох) статевих партнерів.

Для того, щоб відбулося загострення хронічного запалення придатків, необхідна наявність провокуючого фактора або їх поєднання. Такими можуть бути:переохолодження організму (особливо під час менструації),хірургічні маніпуляції на статевих органах (аборти, діагностичні маніпуляції і т.п.),наявність численних статевих партнерів,наявність джерела поруч (ендометрит, хронічний апендицит і ін.),хронічних вогнища інфекції в організмі взагалі,стреси і перевтоми,менструація, особливо секс в “критичні дні”,дисбактеріоз піхви,нехтування правилами інтимної гігієни.

Лікування сальпингоофорита, в тому числі і хронічного, має здійснюватися комплексно. Схема лікування у всіх випадках призначається лікарем: проводити самостійно терапію захворювання ні в якому разі не можна – це може привести до дуже неприємних наслідків. Для терапії захворювання застосовуються антибіотики, які призначаються в залежності від виду збудника хвороби. Призначається дезінтоксикаційна терапія. Використовуються методи фізіотерапії, загальнозміцнююча терапія, спрямована на зміцнення загальних і імунних сил організму. В ході терапії слід відмовитися від статевих контактів. При неефектівності консервативної терапії застосовують хірургічне лікування.

Незважаючи на поширеність аднексита і наявність цілого арсеналу засобів і методів його лікування, все більше дівчат страждає від цієї недуги, а трубний фактор безпліддя фіксується все частіше. Тому важливо вчасно звертатися за медичною допомогою, проводити ретельне лікування сальпінгіту з дотриманням всіх призначень лікаря.