Бактеріальний вагіноз – лікування, симптоми, причини, діагностика

Гречка Л.Д. – лікар-акушер-гінеколог

Бактеріальний вагіноз – це комплекс патологічних змін в піхві незапального характеру, що протікає з участю анаеробної мікрофлори на тлі дисбіотичних порушень. Бар’єрна функція піхвового середовища полягає в тому, щоб потрапляючі, або вже існуючі в ній різні інфекційні агенти не змогли висхідним шляхом проникнути в матку і додатки, і спровокувати серйозний запальний процес. Піхвове середовищево не дозволяє патогенним організмам довго перебувати і розмножуватися в слизовому шарі. Цьому сприяє незмінний рівень кислотності (або рН піхвового середовища та її склад.

Нормальна кислотність жіночої піхви коливається в межах 3.8 – 4.5, а в складі домінують лактобактерії (лактобацили). Зміна рН піхви в сторону підвищення (більше 4.5) і зменшення кількості лактобацил у загальному складі створюють сприятливі умови для розмноження умовно-патогенних бактерій. Бактеріальний вагіноз протікає без вираженого запалення, може мати як незначні, так і яскраві симптоми. При тривалому рецидивуючому процесі говорять про хронічний бактеріальний вагіноз.

Захворювання може існувати в стертій формі довгий час, затухати і повертатися знову. При несприятливих умовах на тлі існуючого дисбіозу піхви може збільшитися кількість патогенної флори, і розвиватися запальний процес. Ознаки бактеріального вагінозу нерідко виявляються у вагітних. Для більшості з них при своєчасній діагностиці він не представляє ніякої небезпеки і легко піддається терапії. Бактеріальний вагіноз не має відношення до венеричних захворювань і не передається статевим шляхом.

Говорити про наявність бактеріального вагінозу у чоловіків некоректно. Термін «вагіноз» підкреслює локалізацію процесу в піхві. Отже, бактеріальний вагіноз у чоловіків з’явитися не може. Тактика ведення пацієнтів визначається індивідуально після огляду та обстеження.

Причини бактеріального вагінозу

Єдиною причиною виникнення бактеріального вагінозу є порушення кількісного складу мікроорганізмів у піхвової середовищі. Мікрофлора піхви представлена лактобацилами (до 98%). Інші потенційно патогенні бактерії присутні в незначних кількостях, це можуть бути анаеробні коки, епідермальний стафілокок, коринебактерії, мікоплазми, молочно-кислі стрептококи, гарднерели та інші.

Лактобактерії беруть участь у процесах синтезу великої кількості молочної кислоти, завдяки якій в піхві підтримується постійна кисле середовище, що пригнічує зростання таких несприятливих бактерій як гарднерелла, стрептококи та анаеробні мікроорганізми. Піхвове середовище підтримує постійний склад за рахунок розвиненої системи саморегуляції. Під впливом несприятливих факторів ця система може бути порушена, і піхвова мікрофлора втрачає свій нормальний кількісний склад. Кількість лактобацил знижується, змінюється кислотність піхвового середовища, починається безконтрольне розмноження умовно-патогенних мікроорганізмів. Специфічних збудників бактеріального вагінозу не існує.

Причиною розвитку цього стану є не один якийсь збудник, а його асоціація з іншими мікроорганізмами. Серед бактерій, асоційованих з бактеріальним вагінозом, частіше згадується Gardnerella vaginalis (гарднерелла), при зниженні кількості лактобацил саме вона більшою мірою займає їх місце і починає розмножуватися в піхві. Негативні фактори, що сприяють розвитку бактеріального вагінозу можуть бути внутрішні і зовнішні.

Відхилення в роботі імунної системи, порушення гормональної регуляції, інфекційні процеси, дисбактеріоз кишечника, ендокринні захворювання і деякі інші можуть спровокувати дисбіотичні зміни в піхву «з середини». Лікувальні та діагностичні маніпуляції, застосування антибактеріальних засобів (особливо антибіотиків), гормональних препаратів, спринцювання, також надають несприятливий вплив на мікрофлору піхви. В клімактеричному періоді бактеріальний вагіноз обумовлений природними причинами: на фоні зниження естрогенів у піхву знижується зростання лактобацил і збільшується рН середовища. Під час вагітності порушення складу піхвової мікрофлори може статися під впливом гормональних змін.

Симптоми бактеріального вагінозу

Відсутність ознак запалення в піхві пояснює малу симптоматику бактеріального вагінозу. Провідним і часто єдиним симптомом захворювання є підвищена кількість виділень із статевих шляхів (белей). Близько 85% жінок вказують на неприємний запах, що нагадує запах риби. Дуже часто виділення не сильно турбують жінок, і вони не звертаються до лікаря, вважаючи подібне стан нормою. Виділення при бактеріальному вагінозі рідкі, білого кольору, у деяких випадках можуть придбати сіруватий відтінок.

При затяжному перебігу з’являються свербіж або печіння у піхві, розлади сечовипускання, неприємні відчуття, аж до інтенсивних болів під час інтимної близькості. Офіційної класифікації бактеріальних вагинозів не існує. Іноді, за аналогією зі специфічними інфекціями статевих шляхів, виділяють гострий, торпідний (уповільнений) і хронічний процес, щоб підкреслити виразність симптомів і тривалість процесу. Безсимптомний (уповільнений) бактеріальний вагіноз може перейти в хронічну форму.

Хронічний бактеріальний вагіноз відрізняється затяжним перебігом з періодами загострень і ремісій. Чим довше триває захворювання, тим менше лактобактерій залишається у піхві, аж до їх повного зникнення. Захисна функція піхви знижується, що може призвести до приєднання вторинної патогенної мікрофлори і розвитку запалення. Запальний процес може «підніматися» вище і викликати запальні зміни в шийці матки, матці і придатках. У цьому випадку бактеріальний вагіноз стає фоновим процесом для більш серйозних гінекологічних захворювань.

Бактеріальний вагіноз при вагітності

Під час вагітності в організмі жінки відбуваються фізіологічні зміни, забезпечують благополучне виношування вагітності та успішне розродження. У деяких випадках ці зміни можуть привести до появи бактеріального вагінозу. В організмі вагітної жінки створюється нова система гормональної регуляції з переважанням гестагенів, які називають «гормонами вагітності». Вони впливають на кількість слизу (відбувається її збільшення) і викликають коливання рН середовища.

У результаті порушується механізм саморегуляції складу піхвової мікрофлори, кількість умовно-патогенних бактерій росте, і розвивається бактеріальний вагіноз. Бактеріальний вагіноз зустрічається не у кожної вагітної жінки. Навпаки, кількість хворих вагітних поступається за кількістю таких поза вагітності. Це можна пояснити підвищеним вмістом лактобактерій у піхві майбутніх мам. Якщо причиною бактеріального вагінозу є вагітність у більшості випадків він не приносить жінці майже ніяких незручностей, легко піддається корекції і проходить після пологів.

Бактеріальний вагіноз під час вагітності може протікати безсимптомно. В якій формі не відбувався б патологічний процес у вагітних, залишати без уваги його не можна. В умовах зниження імунітету процес може ускладнитися приєднанням патогенної флори і розвитком запального процесу. Тоді патогенні мікроорганізми потрапляють до шийки матки, а через неї – у вагітну матку. Висхідна інфекція може стати причиною внутрішньоутробного інфікування плода, ускладнити процес нормального перебігу пологів і післяпологового періоду.

Лікування бактеріального вагінозу

Для кожного випадку бактеріального вагінозу лікуючий лікар складає індивідуальну схему лікування. Ніяких стандартних схем терапії не існує. Будь обраний план лікування повинен враховувати, що патологічний процес при бактеріальному вагінозі розвивається внаслідок зміни нормального складу піхвової мікрофлори та кількісного збільшення умовно-патогенних мікробів. Терапія включає в себе два основних етапи – антибактеріальну терапію і відновлення мікробіоценозу піхви.

Обсяг лікування визначається декількома факторами:

• вираженість скарг;
• в якій формі протікає захворювання;
• давність захворювання;
• наявність супутніх гінекологічних захворювань;
• присутність запальних процесів;
• екстрагенітальна патологія і так далі.

Перед початком лікування з пацієнткою проводиться бесіда про дотримання деяких правил, щоб лікування було ефективним. Під час терапії слід уникати вживання алкоголю, гострої і пряної їжі. Якщо хвора проходить лікування іншого захворювання, вона повинна повідомити про це лікаря, так як деякі ліки можуть знижувати ефект лікування. На період проведення терапії хворим рекомендується статевий спокій. Під час першого етапу лікування використовують місцеву антибактеріальну терапію. Лікарські засоби вибираються з урахуванням даних лабораторного обстеження (мікроскопії мазка піхвового вмісту). Антибактеріальні препарати усувають несприятливу вагінальну флору і створюють сприятливі умови для розмноження «хорошої» флори. З цією метою призначають вагінальні креми і свічки від бактеріального вагінозу.

Більшою популярністю серед хворих користуються свічки від бактеріального вагінозу через зручності їх використання. В більшості випадків для досягнення позитивного ефекту 7-10-денного місцевого застосування антибактеріальних препаратів цілком достатньо. Вибір антибактеріальних препаратів та режими їх використання робить лікар.

Місцеве застосування антибактеріальних препаратів дає позитивні результати, не поступаючись за ефективністю таблеткам, і має ряд переваг: антибактеріальний засіб вводиться безпосередньо до патологічного вогнища, практично не викликає побічних реакцій, може застосовуватися у вагітних. Місцеве лікування застосовується також у жінок з протипоказаннями до системних препаратів.

По мірі необхідності, за показаннями застосовується симптоматична терапія. При наявності свербежу, печіння або болю у піхві призначають місцеві знеболюючі препарати. Антигістамінні засоби усувають місцеві алергічні реакції.

Другий етап лікування бактеріального вагінозу включає заходи, спрямовані на кількісне відновлення власної лактофлори піхви і підвищення його захисних властивостей. Успішно застосовуються еубіотики та пробіотики, які мають у складі лактобактерії та біфідобактерії.

Рецидиви бактеріального вагінозу – явище нерідке. Лікування захворювання та його рецидивів аналогічні.

Лікування бактеріального вагінозу у вагітних жінок є обов’язковим. У першій половині вагітності застосування системних антибактеріальних препаратів небажано, проводиться виключно місцева терапія.

Профілактика бактеріального вагінозу

Оскільки бактеріальний вагіноз виникає на тлі дисбіотичних процесів, всі заходи профілактики спрямовані на:

• Правильну інтимну гігієну. Часті спринцювання видаляють вміст піхви разом з «корисною» мікрофлорою. Проведення подібних заходів слід обмежити або скасувати зовсім;
• Раціональне використання антибактеріальних засобів. Безконтрольне, нераціональне вживання антибіотиків і протигрибкових препаратів призводить до зміни фізіологічних параметрів піхвової середовища, що знижує місцевий імунітет;
• Культуру інтимного життя;
• Усунення дисбактеріозу кишечника;
• Лікування статевих інфекцій;
• Раціональну гормональну контрацепцію. Тривалий прийом гормонів змінює кількісний склад піхвового вмісту;
• Регулярні огляди в умовах жіночої консультації. Нескладна процедура гінекологічного огляду може виявити ознаки бактеріального вагінозу, а простий мазок виявить характер патологічних змін.

Останнім часом обговорюється застосування молочної кислоти у складі місцевих лікарських препаратів для запобігання розвитку дисбіотичних процесів. Більшою мірою це стосується жінок в клімаксі, коли відбувається природне кількісне зниження лактобактерій у піхву. Періодичне використання засобів, що містять молочну кислоту, може запобігти дисбіотичні розлади.

При виявлені захворювання ні в якому разі не потрібно займатися самолікуванням. Одразу після появи скарг потрібно звернутися до лікаря. Пам’ятайте самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.