Короста
лікар-терапевт Кийко В.М.
Короста – інфекційне паразитарне захворювання шкіри, яке характеризується свербежем шкіри, висипкою, іноді ускладнюється вторинним бактеріальним ураженням шкіри та внутрішніх органів.
Перші згадки про захворювання – ще в Вітхому Заповіті та в працях Аристотеля. В стародавньому Римі коросту називали «скабіес», і ця назва збереглась до наших часів.
Щороку в світі реєструється 300 млн. нових випадків захворювання.
Збудник корости – кліщ Sarcoptes scabiei, який живе в товщі шкіри, прокладаючи в ній ходи. Личинки кліща виходять із ходів і занурюються у вічка волосяних фолікулів та під лусочки рогового шару епідермісу. Період розвитку кліща від личинки до дорослої особини відповідає появі на шкірі хворого папул, везикул, ледве помітних ходів. У день запліднення самиця перебуває в ходах у спокої, а ввечері, переважно між 18 і 21 годиною, прогризає нові ходи, що пояснює виникнення нападу сверблячки в нічний час. Механізм передачі – контактний, шлях поширення – побутовий. Це може бути у разі безпосереднього контакту з хворою людиною (постільна і натільна білизна, одяг, рушники, гроші, речі тощо). Трапляються випадки зараження коростою в поїздах, готелях, саунах, на пляжах. Спалахи захворювання реєструються при стихійних лихах, за часи військових дій, масовій миграції населення, що зумовлене нехтуванням правил особової гігієни, несвоєчасним і нераціональним лікуванням, недостатніми профілактичними заходами.
Клінічні прояви корости – свербіж, який посилюється ввечері та вночі, поява на шкірі коростяних ходів, папул, везикул, кров’янистх кірок, розчухувань, які часто розміщені ланцюжком чи попарно. Свербіж може поширюватись на інші ділянки шкіри рефлекторним шляхом та в процесі лікування як реакція на препарати. При відсутності лікування можуть з’явитися ускладнення – стрептококове та змішане імпетиго, ектима, фолікуліти, фурункули, дерматити, екзема, лімфоплазія шкіри з формуванням постскабіозних вузликів круглої або овальної форми. Іноді в крові виявляють лімфоцитоз, еозінофілію; з боку нирок – коростяна нефропатія (рідко) як прояв імунологічного феномена. При так званій атиповій, або малосимптомній, корості (короста «охайних», короста «інкогніто» , розвивається в осіб, які дотримуються правил особистої гігієни), коростяні ходи відсутні, а кількість висипань незначна, свербіж не виражений. Лікована короста спостерігається у осіб, яких неправильно або недостатньо лікували, або в тих, яких лікували кортикостероїдними засобами, що зменшує свербіж та запалення , але не лікує коросту. Короста без ходів виникає в осіб, які контактували з хворими протягом 2 останніх тижнів, її спричиняють личинки кліща; при огляді виявляють поодинокі папули в між пальцевих проміжках, рідше на тулубі. Виділяють рідкісну форму корости – це так звана кіркова, або норвезька, короста; дуже контагіозна форма (на 1 кв. см шкіри можна виявити до 200 кліщів). Як правило, розвивається при різкому зниженні імунітету, є СНІД-асо- ційованою хворобою. Проявляється утворенням масивних кірок, множинних ходів, поліморфними висипаннями (папули, пустули, везикули), часто ускладнюється стафілококовою піодермією. Дуже важкий перебіг захворювання у дітей раннього віку. Висипка локалізується на будь-якій ділянці тіла, в тому числі на обличчі, шиї, волосистій частині голови, долонях, подошві. Часто формуються пухирі (були), дуже виражений свербіж, що порушує сон.
Діагноз корости встановлюється лікарем-дерматологом, сімейним лікарем, підтверджується при мікроскопічному дослідженні зішкрибів уражених ділянок шкіри, але тільки в третині випадків виявляють екскременти, яйця, самих кліщів; в більшості випадків діагноз встановлюється на підставі скарг пацієнта та характерної висипки.
Лікування корости. Використовують 10% суспензію або крем бензилбензоата, а також 33% сірчану мазь. Доцільно наносити препарати на шкіру ввечері після душу (змиваються личинки з поверхні шкіри, пом’якшується епідерміс, що поліпшує проникнення препарату в коростяні ходи). При цьому препарати діють на самих кліщів, личинки, а також потрапляють в організм кліща у разі прогризання ним ходів.
Профілактика корости. Проводять якісне лікування захворювання до виникнення симптомів, далі – огляд через 3-4 тижні. Контактним особам, не ураженим коростою, проводять одноразове лікування. Білизну кип’ятять (кліщі гинуть при t 50 град. С), прасують; матраци, ковдри, подушки виставляють на мороз (кліщі гинуть майже миттєво при t нижче нуля) або відправляють до дезстанціїї для обробки сухою парою. Дуже важливим є своєчасне виявлення контактних осіб, їх раціональне лікування та в разі необхідності ізоляція. Речі, які не можна кип’ятити, необхідно обробити дез. розчином «А-пар» , верхній одяг відпрасувати з обох боків, бажано з відпарюванням. В квартирі, де мешкав хворий, необхідно проводити щоденне вологе прибирання з використанням дез. засобів або 1-2% соди, приділяючи особливу увагу предметам, з якими хворий контактував особливо часто – дверні ручки, підлокітники тощо. Необхідно бути обережними у виборі статевого партнера, так як тісний контакт шкіра-шкіра та інфікована білизна можуть призвести до виникнення хвороби. Важливим також є дотримання правил особової гігієни, своєчасне миття рук, пропаганда охайності у побуті.